Рішення № 9476464, 25.03.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р.                                                   Справа №08/496

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Тарасюк А.М. –за посадою,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача           відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром»

до

відповідача приватного підприємства комбінату продовольчих товарів

«Смілянський»

про                     стягнення 7975,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «Концерн Хлібпром»звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства комбінату продовольчих товарів «Смілянський»заборгованості за поставлені хліб та хлібобулочні вироби в сумі 7625,95 грн. 349,14 грн. пені згідно договору №ЛДГ-008091 від 03.09.2009 року та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у засідання не з’явився, заперечень на позов не надіслав, витребуваних документів не направив про наявність поважних причин неподання документів відзиву і неявки представника не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується відмітками канцелярії на ухвалі суду про її відправку рекомендованим листом та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою отримання рекомендованого листа 22 березня 2010 року уповноваженим Дяченко.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

03 вересня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Концерн Хлібпром»(Постачальником –Позивач по справі), в особі директора виробничого підрозділу «Шполянський хлібзавод»Тарасюк А.М., який діє на підставі довіреності та приватним підприємством комбінатом продовольчих товарів «Смілянський»(Покупцем –Відповідач по справі), в особі Шпак В.В., що діє на підставі Статуту було укладено договір №ЛДГ-008091 (Далі –Договір) за умовами якого Постачальник зобов’язаний передати (поставити) , а Покупець прийняти та оплатити хлібобулочні, кондитерські вироби та інші продукти харчування (далі –продукцію) протягом терміну дії Договору.

В розділі 2 Договору встановлено, що асортимент та кількість продукції визначається сторонами у замовленні на поставку партії продукції по кожній окремій партії продукції. Для формування необхідної партії продукції Покупець зобов’язаний надати Постачальнику у замовленні: асортимент, кількість та місце доставки продукції.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору ціна по кожній окремій партії продукції зазначається Постачальником у товарно-транспортних накладних на продукцію, підпис яких уповноваженим представником Покупця свідчить про погодження сторонами ціни переданої продукції. Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції, протягом дії Договору та узгодженої на неї ціни відповідно до накладних.

Пунктом 4.4, 4.7 Договору сторонами погоджено, що передача продукції здійснюється на підставі накладних, узгоджених та підписаних сторонами, або їх уповноваженими представниками, які діють на підставі довіреності. Постачальник може передати продукцію особі, яка діє без довіреності і вписує у графі «Продукцію прийняв»накладної назву своєї посади, власне прізвище, ініціали, серію та номер власного паспорта, своїм підписом засвідчують достовірність реквізитів і прийняття продукції.

Покупець оплачує вартість поставленої продукції протягом семи банківських днів з моменту передачі продукції Покупцю, відповідно до умов розділу 4 Договору.

На виконання умов Договору, Постачальник в період з 01.09.2009 по 30.09.2009 року здійснив поставку продукції на загальну суму 13425,95 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними:

№шэХ-00069302 від 01.09.09 року; №шэХ-00069630 від 02.09.09 року; №шэХ-00069797 від 03.09.09 року; №шэХ-00070202 від 04.09.09 року; №шэХ-00070593 від 05.09.09 року; №шэХ-0071101 від 07.09.09 року; №шэх-00071500 від 08.09.09 року; №шэХ-00071618 від 09.09.09 року; №шэХ-00072069 від 10.09.09 року; №шэХ-00072458 від 11.09.09 року; №шэХ-00073106 від 14.09.09 року; №шэХ-00073539 від 15.09.09 року; №шэХ-00073750 від 16.09.09 року; №шэХ-00074157 від 17.09.09 року; №шэХ-00074392 від 18.09.09 року; №шэХ-00075362 від 21.09.09 року; №шэХ-00075703 від 22.09.09 року; №шэХ-00076066 від 23.09.09 року; №шэХ-00076528 від 24.09.09 року; №шэХ-00076829 від 25.09.09 року; №шэХ-00077926 від 28.09.09 року; №шэХ-00078798 від 30.09.09 року.

За отриманий товар Відповідач розрахувався частково в сумі 5 800 грн.

На день подачі позову до суду заборгованість складала 7625,95 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч вимогам діючого законодавства та п.5.2 Договору, згідно до якого Покупець зобов’язується сплатити суму за продукцію в строки, які вказані в Договорі, Відповідач повністю не оплатив вартість поставленої продукції. На день подачі позову до суду заборгованість складала 7625,95 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов Договору, розрахунку з Позивачем за поставлену продукцію в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з Відповідача 7625,95 грн. вартості поставленої продукції.

Наявність заборгованості підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а саме: копією договору поставки, товарно-транспортними накладними, актом звіряння взаєморозрахунків.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідальність за порушення зобов’язання передбачено п.9.2 Договору, відповідно до якого, у випадку прострочення термінів платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 349,14 грн. пені, нараховану за прострочення виконання зобов’язання.

Як встановлено судом, Відповідачем порушено умови передбачені пунктами 5.2 Договору в частині своєчасного та повного проведення розрахунків, відповідно суд вважає, що вимога про стягнення пені суми у розмірі 349,14 грн., є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

          На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства комбінату продовольчих товарів «Смілянський», Черкаська область, м. Сміла, вул.. Севастопольська,54, код 35686454) на користь відкритого акціонерного товариства «Концерн Хлібпром»(м. Львів, Синівський район, вул. Хлібна, буд 2, код 05511001) –7625,95 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 349,14 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко