Рішення № 94764621, 12.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Справа № 160/16235/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16235/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 20.11.2020 № 63168621, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано постанову про накладення штрафу від 20.11.2020, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельською Д.С. у виконавчому провадженні №63168621. Позивач вважає означену постанову протиправною, необґрунтованою, прийнятою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та такою, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що покладені судом зобов`язання вчинити певні дії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі № 160/4947/20 виконані позивачем, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу від 20.11.2020 №63168621 є безпідставною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/16235/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання по справі призначено на 12.01.2021. В означеній ухвалі суд зобов`язав Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надати до суду матеріали виконавчого провадження № 63168621. Також, суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали суду, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, додатково попередивши, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача подано до суду витребувані документи (вх. №1427/21 від 11.01.2021).

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 у справі №160/16235/20 про відкриття провадження разом із повісткою про виклик у судове засідання та примірником позовної заяви з додатками відповідачу направлено 05.01.2021 засобами електронного зв`язку та 05.01.2021 відповідачем направлено підтвердження отримання означених документів.

Станом на 12.01.2021 відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, як і заперечень або пояснень.

Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Заяв або клопотань від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) до суду не надходило.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак представники сторін у судове засідання від 12.01.2021 не з`явилися, про причини неявки у судове засідання сторони суд не повідомили та жодних заяв й клопотань до суду не надали.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та на які посилається у відзивах відповідач, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №160/4947/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі №474/02-25-18 від 09 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 року, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №160/4947/20 набрало законної сили 07.08.2020.

22.09.2020 видано виконавчий лист №160/4947/20, в якому боржником вказано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

01.10.2020 за заявою стягувача, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63168621, якою проінформовано боржника про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів.

Доказів направлення та отримання позивачем означеної постанови відповідачем до суду не надано.

У позовній заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило суд про фактичне виконання ним вищезазначеного рішення суду, зазначивши, що пенсійним органом поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, здійснено осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України.

При цьому, пенсійний орган зауважив, що з 01.12.2020 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 5307, 00 грн., а доплата за період з жовтня 2009 року по листопад 2020 року виплачена ОСОБА_1 в грудні 2020 року в сумі 996471,02 грн.

Вищенаведені обставини підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, зокрема, копією роздруківки витягу сторінки пенсійної справи ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії від 04.11.2020.

20.11.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною винесена постанова про накладення штрафу у ВП №63168621, якою керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Не погодившись з означеною постановою державного виконавця, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 26 Закону №1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина 6).

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону №1404-VIII, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Саме невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поряд з цим, суд вважає за доцільне зауважити, що у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №63168621 боржника проінформовано про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надіслання та вручення позивачу означеної постанови державного виконавця, в якій пенсійний орган повідомлений про необхідність боржника виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні також докази виконання державним виконавцем дій у порядку частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII щодо перевірки виконання рішення боржником, що, на переконання суду, призвело до передчасного висновку про невиконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Разом з тим, зі змісту наданих до суду копій роздруківок із баз даних позивача слідує, що останнім поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009, а також нараховано доплату за період з жовтня 2009 року по листопад 2020 року, яку виплачено ОСОБА_1 в грудні 2020 року в сумі 996 471,02 грн.

Враховуючи той факт, що позивач, як боржник у виконавчому провадженні, не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, однак до моменту винесення оскарженої постанови виконав рішення суду, суд доходить висновку, що постанова державного виконавця про накладення на боржника штрафу у ВП №63168621 є протиправною.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Загребельської Д.С. про накладення штрафу від 20.11.2020 у ВП №63168621 прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241- 246, 272, 287 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, 21-А, м.Дніпро, 49027; код ЄДРПОУ 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 20.11.2020 ВП №63168621, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Д.С.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 12.01.2021.

Суддя О.В. Царікова