Рішення № 94764387, 29.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 січня 2021 р. Справа № 120/6769/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Македонського Олександра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби з вимогою зобов`язати видати йому подання на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 8500 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року у справі №127/9870/20 за порушення частини 6 статті 470 Митного кодексу України до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 гривень в дохід держави.

На виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року його представником сплачено адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень в дохід держави.

Водночас, звернувшись до митного органу із заявою про повернення тимчасово вилученого транспортного засобу позивачу відмовлено у цьому з огляду на те, що станом на 08 липня 2020 року у відділі проваджень у справах про порушення митних правил Подільської митниці відсутня інформація щодо сплати позивачем адміністративного штрафу у сумі 8500 гривень.

13 липня 2020 року позивачем на рахунок Подільської митниці Держмитслужби сплачено адміністративний штраф в розмірі 8500 гривень, в результаті чого вилучений товар повернуто ОСОБА_1 .

На думку позивача, відповідачем необґрунтовано вимагалася сплата 8500 гривень після того, як ним вже було сплачено таку ж суму в дохід держави, а тому відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій Подільську митницю слід зобов`язати видати йому подання на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 8500 гривень.

Ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 17 грудня 2020 року.

16 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Подільська митниця Держмитслужби заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що 13 липня 2020 року на депозитний рахунок митниці НОМЕР_1 згідно з платіжним дорученням (квитанцією) №2РL053735 (з призначенням "адміністративний штраф по справі №127/9870/20) від позивача надійшли кошти в сумі 8500 гривень. Водночас, відповідачем зазначено, що будь-яких інших коштів від ОСОБА_1 на рахунок митниці не надходило. При цьому, як слідує із листа Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області від 21 жовтня 2020 року, кошти, які були перераховані представником позивача 28 травня 2020 року, зараховані на бюджетний рахунок НОМЕР_2 , одержувачем яких є УК у м. Вінниці. Оскільки відповідно до Порядку обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2017 року №898, облік митних та інших платежів ведеться лише митницями Держмитслужби, а Подільська митниця Держмитслужби не веде облік платежів за бюджетним рахунком НОМЕР_2 , відкритим на ім`я УК у м. Вінниці, тому позовна вимога щодо зобов`язання видати подання на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 8500 гривень помилково адресована до митного органу.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Яремчука К.О. у щорічній відпустці розгляд справи 17 грудня 2020 року не відбувся.

В порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, судом повідомлено учасників справи про те, що наступне судове засідання відбудеться 20 січня 2021 року.

21 грудня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи для задоволення позовних вимог. Зокрема, у відповіді на відзив позивач звернув увагу на те, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року у справі №127/9870/20 до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 8500 гривень в дохід держави, який 28 травня 2020 року і був сплачений в дохід держави. Тому, на думку позивача, відповідачем необґрунтовано вимагалася повторна сплата 8500 гривень.

В ході судового засідання, що відбулося 20 січня 2021 року, судом оголошено перерву до 29 січня 2021 року.

У судовому засіданні 29 січня 2021 року позивач підтримав позовну вимогу та просив її задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив. Крім того, пояснив, що реквізити рахунку для сплати адміністративного штрафу вперше отримав у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, на який 28 травня 2020 року і було сплачено 8500 гривень.

Натомість, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року у справі №127/9870/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 470 Митного кодексу України, у зв`язку із чим постановлено застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 8500 гривень в дохід держави. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 гривень, а також стягнуто на користь Вінницької митниці витрати, пов`язані із зберіганням вилученого товару, в розмірі 18000,12 гривень.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2020 року постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року змінено в частині розміру витрат митного органу, пов`язаних із зберіганням вилученого товару на митному складі, зменшивши цю суму до 16376,94 гривень. В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області залишено без змін.

28 травня 2020 року на виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року представником позивача сплачено адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень на рахунок UА208999980313090106000002856, одержувач: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/21081100, про що свідчить копія квитанції №0.0.1720465732.1.

05 липня 2020 року позивач звернувся із заявою до Подільської митниці Держмитслужби про повернення тимчасово вилученого транспортного засобу, за результатами розгляду якої відповідач листом вих. №7.12-08-1/21/9/5142 від 08 липня 2020 року повідомив заявника про те, що станом на 08 липня 2020 року у відділі проваджень у справах про порушення митних правил Подільської митниці відсутня інформація щодо сплати ОСОБА_1 адміністративного штрафу у сумі 8500 гривень.

13 липня 2020 року позивачем на рахунок Подільської митниці Держмитслужби НОМЕР_1 сплачено 8500 гривень адміністративного штрафу, що підтверджується квитанцією №0.0.1765800264.1, у результаті чого ОСОБА_1 повернуто вилучений товар.

В подальшому, позивач звертався із зверненнями до Подільської митниці Держмитслужби щодо повернення помилково сплачених 28 травня 2020 року коштів у сумі 8500 гривень, за результатами розгляду яких відповідач листом вих. №7-12-08-1/22/10/5353 від 17 липня 2020 року повідомив заявника про те, що кошти в сумі 8500 гривень 28 травня 2020 року на рахунок Подільської митниці Держмитслужби не надходили. При цьому, зазначено, що такі кошти були сплачені на рахунок Вінницької міської об`єднаної територіальної громади, а з питань повернення таких слід звертатися до Управління Державної казначейської служби у м. Вінниці.

16 вересня 2020 року представник позивача звернувся із заявою до Подільської митниці Держмитслужби щодо формування подання на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 8500 гривень.

Листом Подільської митниці Держмитслужби вих. №7.12-08-1/20/10/7146 від 24 вересня 2020 року заявника повідомлено про те, що 13 липня 2020 року на депозитний рахунок митниці надійшли кошти в сумі 8500 гривень на виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року. Вказану суму відповідно до платіжного доручення від 14 липня 2020 року №1438 перераховано до держбюджету на рахунок ІВАN НОМЕР_3 , а відтак у них відсутні підстави дня формування відповідного подання.

Крім того, 13 жовтня 2020 року представник позивача звернувся із запитом до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, на який листом від 21 жовтня 2020 року надано відповідь та повідомлено, що кошти в сумі 8500 гривень, що сплачені 28 травня 2020 року, надійшли на рахунок НОМЕР_2 , відкритий на ім`я УК у м. Вінниця для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та санкції". Крім того, у листі зазначено, що кошти у сумі 8500 гривень, які сплачені 13 липня 2020 року, зараховані на рахунок Подільської митниці Держмитслужби НОМЕР_1 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Статтею 301 Митного кодексу України врегульовано особливості повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів.

Так, цією статтею передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Водночас, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, деталізована Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (надалі- Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, зі змісту наведених положень слідує, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

В ході судового розгляду встановлено, що 28 травня 2020 року представником позивача на виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2020 року у справі №127/9870/20 сплачено кошти у сумі 8500 гривень на рахунок НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я УК у м. Вінниця/отг м. Вінниця/21081100.

При цьому, з пояснень позивача слідує, що реквізити рахунку для сплати адміністративного штрафу він отримав у Вінницькому міському суді Вінницької області.

Водночас, листом Вінницького міського суду Вінницької області вих. №03-47/346/2020 від 14 вересня 2020 року підтверджується те, що представником позивача ОСОБА_2 28 травня 2020 року адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень сплачено на рахунок для зарахування надходжень державного та місцевого бюджетів, відкритих на рівні бюджету Вінницької міської об`єднаної територіальної громади.

Тобто, рахунок, на який представником позивача 28 травня 2020 року сплачено кошти в сумі 8500 гривень, не належить до тих рахунків, контроль за справлянням надходжень на які здійснюється Подільською митницею.

Однак, в силу вимог пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється саме за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відтак, оскільки кошти у сумі 8500 гривень, сплачені відповідно до квитанції №0.0.1720465732.1 від 28 травня 2020 року на рахунок УК у м. Вінниця, тому, на переконання суду, Подільська митниця Держмитслужби не є тим органом, що повинен вносити подання (висновок) для повернення таких коштів з бюджету.

Отже, наведені вище аргументи спростовують твердження позивача щодо наявності підстав для формування саме митним органом подання щодо повернення помилково чи надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 8500 гривень.

Більше того, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, наведеними нормами гарантовано право особи, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, звернутися до адміністративного суду за захистом таких, а адміністративний суд в ході розгляду справи повинен перевірити такі рішення, дії чи бездіяльність на відповідність їх вимогам, що визначені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, позивачем не визначено, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю митного органу порушеного його права чи інтереси, що унеможливлює виконати вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні позивач також не зміг пояснити, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю митного органу порушено його права чи інтереси.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачеві сплаченого ним при зверненні до суду судового збору, а також витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із відмовою у задоволенні позовної вимоги.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 )

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43350542)

Рішення суду у повному обсязі складено 03.02.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович