Рішення № 9476431, 23.03.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 р.                                        Справа №11/360

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Сакало Ю.В. за довіреністю, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП" до товариства з обмеженою відповідальністю "МЧМ" про стягнення 5229 грн. 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 5229 грн. 32 коп.. боргу за отриманий товар –лакофарбову продукцію, на умовах укладеного сторонами договору з урахуванням пені, штрафу, інфляційних та 10% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 19 лютого 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством "ЗІП" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МЧМ" (відповідач) договору поставки №10/86 позивач поставив відповідачу товар –лакофарбову продукцію, за який останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з’явився, свого представника повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору №10/86 від 19 лютого 2007 року позивач поставив відповідачу лакофарбову продукцію на загальну суму 3807 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними №10-0001385 від 10.04.2007 року, №10-0001386 від 10.04.2007 року, №10-0001428 від 11.04.2007 року, №10-0001501 від 13.04.2007 року, №10-0001559 від 17.04.2007 року, №10-0001641 від 19.04.2007 року та №10-0001696 від 23.04.2007 року. Товар отримав уповноважений представник відповідача Майстренко В.О., згідно довіреності ЯНИ №302208 від 10.04.2007р.

Згідно п. 4.2 Договору, Покупець оплачує вартість товару або шляхом 100% попередньої оплати вартості товару, або з відстрочкою платежу до 15 (п’ятнадцять) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач розрахувався за отриману лакофарбову продукцію лише частково.

Таким чином, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, однак відповідач у строки, передбачені договором вартість отриманого товару не оплатив, в результаті чого заборгував позивачу за поставлений товар 2239 грн. 10 коп.

Сторонами 19.10.2009р. було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої було складено та підписано акт, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2239 грн. 10 коп.

Згідно п. 5.2. Договору у випадку прострочки оплати товару з вини Покупця, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику 10 (десять) процентів річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 (шістдесят) календарних днів Покупець зобов’язаний також сплатити Постачальнику штраф розмірі 30% (тридцять) від вартості товару.

Крім того відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 1300 грн. 92 коп.

25.12.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію №56 з вимогою про погашення боргу, пені, штрафу, інфляційних та річних але відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №10/86 від 19 лютого 2007 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар –лакофарбову продукцію.

Поданий позивачем та підписаний відповідачем акт звірки взаємних розрахунків від 19.10.2009р. свідчить про виконання позивачем умов договору та продаж відповідачу лакофарбової продукції.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 2239 грн. 10 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до п. 5.2. Договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 671 грн. 73 коп. штрафу, 1300 грн. 92 коп. інфляційних та 10% річних, що становлять 595 грн. 05 коп. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявленій сумі.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 231 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.256, 258 ЦК України Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

-про стягнення неустойки (штрафу, пені).

          Зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару у відповідача виникло на п’ятнадцятий день з моменту його отримання (09 травня 2007р.), а позивачем заявлено до стягнення нарахована ним пеня за період з 24.02.2009р. по 02.01.2010р.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МЧМ" , 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, код 30759318 на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", 51901, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, код 21875464 - 2239 грн. 10 коп. боргу, 671 грн. 73 коп. штрафу, 1300 грн. 92 коп. інфляційних, 595 грн. 05 коп. річних, 93 грн. 75 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 216 грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань