Рішення № 94764108, 08.02.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2021 р. Справа № 924/1374/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом комунальної установи "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня", м. Суми

до товариства з обмеженою відповідальністю "МАГІСТРА", с. Смотрич, Кам`янець - Подільський р-н., Хмельницька обл.

про стягнення грошей

за участю представників сторін: не з`явились

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача суму коштів зі сплати заборгованості за не замінені талони на бензин у розмірі 15 410 грн. в силу договору № 2 від 10.02.20.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що згідно укладеного між сторонами договору поставки відповідач прийняв на себе зобов`язання передати позивачу бензин А-92 у кількості 5 400 л. та А-95 у кількості 3 100 л., а позивач зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар. Відповідач поставив товар у талонах, частина з яких зі строком дії до 31.05.20, а саме: бензин А-92 в кількості 430 л. (43 талони по 10 л.) та бензин А-95 в кількості 470 л. (47 талонів по 10 л.) на загальну суму 15 400 грн.

Дане пальне мало бути використано позивачем для забезпечення безперебійного підвезення до відділень денного перебування позивача осіб з особливими потребами. Проте, на підставі постанови КМУ від 11.03.20 № 211 „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та наказу директора організації позивача від 16.03.20 № 170-О роботу відділень денного перебування позивача призупинено. Внаслідок цього значно зменшилось використання бензину позивачем, що призвело до неможливості використання всього обсягу талонів, поставлених відповідачем за договором, в установлений ним термін. Зазначені обставини стали також причиною об`єктивної неможливості отримання палива для його зберігання, оскільки у позивача відсутні спеціалізовані сховища.

В зв`язку з цим, позивач, за один календарний місяць до закінчення терміну дії талонів, в телефонному режимі та з допомогою електронного листа повідомив відповідача про необхідність обміну талонів з строком дії до 31.05.20 на талони строком дії до 31.12.20. Сторони договору (позивач і відповідач) в телефонному режимі досягли домовленостей щодо заміни вищевказаних талонів. На підставі вказаних домовленостей талони зі строком дії до 31.05.20 направлено поштою відповідачу. Однак, відповідач не виконав зобов`язання та не замінив талонів. Конверт з простроченими талонами повернуто 01.08.20, як такий, що не отримано одержувачем.

Позивач неодноразово, в телефонному режимі та листами, повідомляв відповідача про необхідність заміни талонів. Однак, у зв`язку з відсутністю зворотнього зв`язку, відповідачу направлено вимогу № 269 та претензію щодо заміни талонів, які, однак, залишені без відповіді.

Позивач також зазначив, що невикористання ним наданих відповідачем талонів стало причиною обставин, які згідно Закону „Про торгово-промислові палати в Україні” є форс-мажорними.

Таким чином, відповідач недобросовісно виконує умови договору, а отже, для повноцінного виконання функцій, покладених на позивача, з метою подальшої закупівлі бензину, позивач вважає за необхідне вимагати саме повернення сплаченої за прострочені талони суми грошей. При цьому, позивач посилається на ст. ст. 610, 662, 664, 670 ЦКУ.

Позивач свого представника до суду не направив, будь-яких клопотань не надіслав.

Відповідач свого представника до суду також не направив, письмового відзиву не надіслав, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Належність повідомлення сторін про судовий розгляд справи підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду про призначення справи до судового розгляду по суті (з відповідними відомостями).

Матеріалами справи встановлено.

10 лютого 2020 року між ТОВ „Магістра” (постачальник/відповідач) та комунальною установою „Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) „Берегиня” (покупець/позивач, в подальшому – КУ „СМТЦСО (НСП) „Берегиня”) укладено договір поставки № 2 в силу якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: бензин А-92-5400л., А-95-3100 л. (у талонах), код СРV за ДК 021:2015:09130000-9-Нафта і дистиляти; одиниця виміру – літр; кількість 8 500 літрів (пункти 1.1., 1.2., 1.3., 1.4).

Згідно п. 3 договору ціна 1 літра бензину: марки А-92 – 16, 60 грн., марки А-95-17 - 60 грн. згідно з рахунком на товар. Місцем поставки товарів, в силу п. 5.2. договору є:

- передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талонів (скретч-картки);

- талон (скретч-картка) є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах (скретч-картках) вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (скретч-картці).

Договір діє до 31.12.20 (п. 10.2). Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно видаткової накладної від 13.03.20 № 139 (постачальник – ТОВ „Магістра”, покумець – КУ „СМТЦСО (НСП) „Берегиня”, підстава – договір № 2 від 10.02.20) відповідач поставив, а позивач прийняв бензин А-92 у кількості 700 л. на суму 9 683, 31 грн. та бензин А-95 у кількості 550 л. на суму 8 066, 69 грн., всього на суму 21 300 грн. (з ПДВ). Накладна засвідчена сторонами: у графі – „від постачальника” підписом та печаткою відповідача, у графі – „отримав” підписом позивача.

Згідно платіжного доручення від 16.03.20 № 134 (платник – КУ „СМТЦСО (НСП) „Берегиня”, отримувач – ТОВ „Магістра”) позивач оплатив на користь відповідача 21 300 грн. за призначенням платежу – „оплата за бензин А-92 та А-95 згідно договору № 2 від 10.02.20”. Доручення містить штамп банку „Проведено банком”.

Крім того, в справу додано: вимогу позивача від 12.06.20 № 269/01-15, адресовану відповідачу про заміну талонів з строком дії до 31.05.20 у тій же кількості та об`ємі на термін дії до кінця поточного року; претензію позивача від 24.06.20 № 289/01-15, адресовану відповідачу з вимогою до 24.07.20 перерахувати суму у розмірі 15 410 грн. за спірні талони, або направити нові талони з новим терміном дії; копії талонів „VITICCIO” на „А-95 EURO” та „А-92 EURO” по 10 л. дійсних до 31.05.20.

Дослідивши подані докази, давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм діючого законодавства, суд враховує таке.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно укладеного між сторонами договору від 10.02.20 № 2 позивач є покупцем бензину А-92 та А-95, а відповідач – постачальник даного товару. Згідно видаткової накладної від 13.03.20 № 139 відповідач поставив, а позивач прийняв передбачений договором бензин на загальну суму 21 300 грн. Зокрема, поставка товару відповідачем та прийняття його позивачем підтверджується засвідчувальними підписами сторін у відповідних графах „від постачальника” та „отримав”. При цьому, згідно платіжного доручення від 16.03.20 № 134 позивач оплатив поставлений відповідачем товар у повному обсязі на суму 21 300 грн.

Як вбачається з наявних у справі копій талонів на бензин, частина з поставлених відповідачем талонів (на суму 15 410 грн.) видана зі строком дії до 31.05.20р. Згідно п. 5.3. договору покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (згідно п. 1.5. договору довірчий документ – талон). Позивач отримав талони на бензин на суму 21 300 грн. Проте, в силу обставин, що склалися внаслідок запровадження карантинних заходів через поширення на території України COVID-19, талони на бензин на суму 15 410 грн. позивачем не були використані у передбачений в талонах строк до 31.05.20.

Вимога позивача від 12.06.20 № 269/01-15 та претензія від 24.06.20 № 289/01-15 про заміну прострочених талонів на нові та про перерахування позивачу 15 410 грн. вартості спірних талонів залишені без відповіді (доказів надання відповіді немає). При цьому, розділ 11 договору передбачає процедуру обміну бланків довірчих документів.

Таким чином, виникли обставини за яких позивач поніс витрати (сплатив гроші) у сумі 15 410 грн. за талони на бензин, які в подальшому ним не використані (в силу обставин, незалежних від нього), тобто, гроші фактично втрачені - за сплачені грошові кошти позивач не отримав товарного еквіваленту. Дані обставини, в свою чергу, свідчать про понесення позивачем збитків на сплачену суму невикористаних талонів.

Так, згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, слід зазначати, що невикористання талонів позивачем внаслідок зазначених вище обставин (карантинні заходи) стало причиною передбачених договором обставин непереборної сили (розділ 8 договору), які, відповідно до пунктів 8.5. та/або 8.6. є підставою для зупинення дії договору на період тривалості непереборної сили або припинення його дії. Тобто, за наявності таких обставин, дія договору припиняється/зупиняється, в силу чого сторони повертаються в попередній переддоговірний стан, а отримані талони, в такому разі, підлягають: або поверненню, або обміну (на талони з іншим строком дії), або повертаються кошти, що сплачені за їх вартість, оскільки через непереборну силу не використовуються та втрачається підстава їх прийому/передачі.

Дані договірні положення зумовлюють відповідні обов`язки сторін, зокрема відповідача щодо вчинення дій по:

1) отриманню повернутих прострочених талонів та обміні їх на талони з новим терміном чинності (що в даному разі неможливо, оскільки відповідач не відповів на відповідні звернення позивача, а вимоги останнього на даний час є повернення сплачених грошей);

2) поверненню вартості прострочених талонів (що слід застосувати в даному випадку, оскільки дія непереборної сили триває і надалі. Відповідно надалі тривають обставини обмеженого використання бензину).

В даному випадку слід вказати про обґрунтованість доводів позивача про наявність непереборної сили, виходячи з такого. Згідно п. 8.2.1. договору під непереборною силою у цьому договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, технологічного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Настання непереборної сили має бути засвідчено компетентним органом, що визначений чинним законодавством України (п. 8.3.).

Згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону „Про торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто Законом визначено випадки, які характеризуються як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), до яких, в тому числі, віднесено введення карантину КМУ. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. При цьому, з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020.

Таким чином, вищевстановлені договірні зобов`язання відповідача по поверненню сплаченої вартості (збитків) прострочених талонів виникли з моменту відповідного звернення позивача та тривають по теперішній час (карантин запроваджено до 28.02.21). При цьому, слід зазначити, що вина відповідача щодо спричинених збитків виникла не у зв`язку з його навмисними протиправними діями, а в силу настання непереборної сили, яка зумовила його обов`язок по поверненню сплаченої вартості талонів (якого він не виконав). Тому, доводи позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки в силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що обґрунтовуючи позов, позивач характеризує заявлені до стягнення гроші як заборгованість. Проте, як встановлено судом, правова природа вказаних грошей є збитками. Однак, дана обставина не впливає на рішення суду щодо задоволення позову, оскільки суд врахував положення ч. 2 ст. 5 ГПК України, де зазначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Згідно ж п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Крім того, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.12.19 у справі № 917/1739/17, де вказано, що згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магістра" (вул. Сабурова, 6, с. Смотрич, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32325, код ЄДРПОУ 41092826) на користь комунальної установи "Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) "Берегиня" (вул. Інтернаціоналістів, 18, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 24023394) 15 410 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) завданих збитків, а також 2 102 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп. ) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 10.02.21.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 18)

3 - відповідачу (32325, Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н., с. Смотрич, вул. Сабурова, 6)

Всім рекомендованим з повідомленням