Рішення № 9476377, 16.03.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 р.                                                                      Справа №02/2035

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Левченко Ю.А. - за довіреністю, відповідача: Микитенко В.І. –за довіреністю, третьої особи Літовченка В.Г.: Микитенко В.І. –за довіреністю, третьої особи ТОВ «Техпродсервіс»: не з’явився, Літовченко Олена Володимирівна - особисто, Богила Євгеній Анатолійович –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродмаш»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю «Техпродсервіс», Літовченко Володимир Георгійович, Літовченко Олена Володимирівна, Богила Євгеній Анатолійович,

про звернення стягнення 574454 грн. 33 коп. на предмет іпотеки,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про звернення стягнення коштів в сумі 574454 грн. 33 коп., що включають в себе 551108 грн. 68 коп. боргу по кредиту ТОВ «Техпродсервіс»(позичальника по кредитному договору № К-115-2007 від 11.09.2007р., укладеному ним із позивачем), 12060 грн. 66 коп. боргу по процентах станом на 21.07.2009 року, 7284 грн. 99 коп. пені, на предмет іпотеки –нежитлові будівлі, що складаються з виробничого корпусу літ. С-1 загальною площею 538,1 кв.м., виробничо-побутового комплексу літ. Г-1 загальною площею 30,6 кв.м., і знаходяться за адресою: Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 9в, належать відповідачу на праві власності та були передані відповідачем в іпотеку відповідно до договору іпотеки № І-115-2007 від 11.09.2007 року, для забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Техпродсервіс»всіх своїх зобов’язань позичальника за кредитним договором № К-115-2007 від 11.09.2007р. Також позивач просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що ТОВ «Техпродсервіс», який є позичальником за кредитним договором, не виконує власного обов’язку по поверненню кредитних коштів відповідно до графіку зниження ліміту, закріпленого п. 2.4. договору кредиту, та не сплачує проценти за користування кредитом в установлені договором строки, в зв’язку з чим станом на 21.07.2009 створилася прострочена заборгованість по процентах та кредиту. Допущення позичальником прострочення сплати кредиту та процентів дає підстави позивачу для дострокового стягнення всієї суми кредиту та процентів і нарахованої пені за рахунок звернення стягнення на нерухоме майно, яке було передане в іпотеку відповідачем, як майновим поручителем, для забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором.

Представник третьої особи –ТОВ «Техпродсервіс»та третя особа Богила Є.А. у судове засідання не з’явилися, поважних причин своєї неявки та неявки представників не повідомили, не подали суду заяви про розгляд справи за їх участі. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності третьої особи Богили Є.А.. та представника ТОВ «Техпродсервіс».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов і звернути стягнення коштів в сумі 545107,99 грн. кредиту та 7284,99 грн. пені на предмет іпотеки за договором іпотеки № І-115-2007 від 11.09.2007 року та пояснила, що після подання позову до суду позичальником частково сплачено кредит та повністю сплачені проценти за користування кредитом.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що строк погашення кредиту, встановлений кредитним договором, ще не настав, оскільки договором встановлено користування кредитом до 10.09.2010; проценти сплачені повністю і прострочення по сплаті процентів відсутнє; вказана позивачем у розрахунку сума процентів не є простроченою і строк сплати вказаної суми процентів не настав; збитки банку відсутні, ним не доведені, тим більше, що відповідно до додаткових угод до кредитного договору позичальник сплатив проценти за користування кредитом в подвійному розмірі; в зв’язку з викладеним, відповідач просить застосувати частину 3 статті 39 Закону України «Про іпотеку»та відмовити позивачу в задоволенні позову про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Третя особа Літовченко О.В. у судовому засіданні заперечила проти задоволення позову та пояснила, що вона є засновником ТОВ «Техпродсервіс» і особисто контролює погашення зобов’язань перед банком по кредитному договору; вона особисто робила все можливе для того, щоб не доводити справу до суду, неодноразово просила банк реструктуризувати заборгованість, на що банк не дав згоди; прострочення виконання зобов’язань було спричинене фінансовою кризою та порушенням договірних зв’язків із покупцями, що останнім часом почало налагоджуватися і дало можливість позичальнику активізувати свою роботу та розрахунки із банком; позичальник повністю сплатив проценти за користування кредитом у подвійному розмірі, що завдало позичальнику значних збитків і не дало можливості максимально погашати суми кредиту; строк погашення кредиту –10 вересня 2010 року і до вказаної дати позичальник повністю розрахується із банком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

11 вересня 2007 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»(правонаступником якого є позивач у справі) в особі керуючого філією Копертехіна І.І., що діяв на підставі Положення про філію «Полтавське регіональне управління»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»та довіреності, і товариство з обмеженою відповідальністю «Техпродсервіс»(відповідач у справі, Позичальник за договором) в особі директора Літовченка В.Г., що діє на підставі Статуту, уклали договір про відновлювальну кредитну лінію № К-115-2007, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 742000 грн., а відповідач зобов’язався повернути грошові кошти згідно Графіку зниження ліміту (Додаток № 1 до договору) з кінцевим терміном погашення до «10»вересня 2010 року, та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17% річних (а за користування кредитними коштами з терміну, визначеного в підпункті «б», «в»п. 3.1. даного договору, сплатити проценти в підвищеному розмірі).

До кредитного договору сторонами підписаний Графік зниження ліміту по відновлювальній лінії як Додаток № 1 до договору, у якому вказані суми заборгованості по кредиту, які не повинні бути перевищені на кінцеву дату кожного місяця.

Протягом вересня 2007- вересня 2008 років позивач перераховував на рахунок Позичальника –ТОВ «Техпродсервіс»кредитні кошти в рамках вказаного кредитного договору на різні потреби на підставі заяв Позичальника. Однак, відповідач не дотримався вказаного графіка, допустив прострочення сплати коштів на повернення кредиту, станом на 17.07.2009 прострочена заборгованість по кредиту відповідно до графіка складала 122 278,68 грн.

В подальшому сторони неодноразово змінювали умови кредитного договору. Зокрема, 21 квітня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду до договору про відновлювальну кредитну лінію № К-115-2007, відповідно до якої умови Договору від 11.09.2007 викладено в новій редакції, в тому числі відповідач зобов’язався сплачувати позивачу 18% річних за користування кредитом у гривні України, у разі порушення відповідачем строків повернення кредиту відповідно до Графіка –сплачувати 27% річних.

29 травня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду № 2 до договору про відновлювальну кредитну лінію № К-115-2007 від 11 вересня 2007 року, в якій збільшили процентну ставку за користування кредитом до 20% річних в гривні та до 30 % річних у разі порушення строків, вказаних у Графіку погашення заборгованості по кредиту.

05 листопада 2008 року сторони підписали Додаткову угоду № 3, в якій встановили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 25 % річних в гривні та 50% річних у разі порушення відповідачем строків сплати кредиту, вказаних у Графіку.

Для забезпечення виконання Позичальником його зобов’язань перед позивачем по кредитному договору ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є позивач у справі) в особі начальника відділення № 4 Філії «Полтавське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Бардадим В.В. та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Укрпродмаш»в особі директора Сербіна О.Д. уклали договір іпотеки № І-115-2007 від 11 вересня 2007 року (т.1, а.с. 92-94), за умовами якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі, що складаються з виробничого корпусу літ. С-1 загальною площею 538,1 кв.м., виробничо-побутового комплексу літ. Г-1 загальною площею 30,6 кв.м., і знаходяться за адресою: Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 9в та належать відповідачу на праві власності. Договір іпотеки посвідчений нотаріально відповідно до вимог чинного законодавства.

Додатковою угодою № 1 від 05 листопада 2008 року до договору іпотеки сторони внесли зміни до вказаного договору та виклали пункт 2 договору в новій редакції –зміни до договору внесені в зв’язку з підвищенням розміру процентної ставки по кредиту (тобто, по основному зобов’язанню) до 25% річних по гривневому кредиту та до 20% по кредиту у доларах США. Вказана додаткова угода до договору іпотеки також посвідчена нотаріально.

В зв’язку з тим, що Позичальником не було сплачено частину кредиту по Графіку та допущено прострочення сплати кредиту в сумі 122 278,68 грн., не було сплачено проценти за користування кредитом в сумі 12060,66 грн. і Позичальником та майновим поручителем (відповідачем) не було виконано вимогу позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплату процентів, позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, як майнового поручителя, про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом і пені за рахунок реалізації предмета іпотеки.

Як вбачається із Довідки позивача, із Довідки ТОВ «Техпродсервіс»(Позичальника за кредитним договором) та із пояснень представників позивача, відповідача і третьої особи у судовому засіданні, Позичальником було сплачено проценти за користування кредитом 04.09.2009 в сумі 14630,83 грн., 05.10.2009 сплачено 15122,91 грн., 01.03.2010 сплачено 84 497,32 грн., в тому числі проценти, які були заявлені до стягнення у позовній заяві, та ті, що були нараховані за всі місяця користування кредитом протягом часу розгляду даної справи і зупинення провадження у справі в зв’язку з призначенням судової експертизи. Тобто, під час розгляду даної справи відповідач повністю сплатив позивачу проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов кредитного договору та в подвійному розмірі від встановленого розміру процентів за користування кредитом. Тому в частині вимоги про стягнення 12 060,66 грн. процентів за користування кредитом провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовної вимоги.

В частині вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В частині 1 статті 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою як окремим видом застави, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки до настання строку погашення всієї суми кредиту, встановленого кредитним договором. Підставами для звернення позивача до суду стали допущені порушення Позичальником строків сплати сум кредиту по графіку та сплати процентів за користування кредитом.

В частині 3 статті 39 Закону України «Про іпотеку» вказано, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача та третьої особи Літовченко О.В. про відмову позивачу у достроковому зверненні стягнення на предмет іпотеки на підставі частини 3 статті 39 Закону України «Про іпотеку», з огляду на те, що позивачем не доведено і не підтверджено належними доказами нанесення позивачу збитків порушенням Позичальником графіка зменшення ліміту кредитування та простроченням сплати процентів. Із матеріалів у справі та із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у 2008 році двічі збільшувався розмір процентної ставки за користування кредитом та збільшено її до 25% річних, станом на день прийняття рішення Позичальником повністю сплатив проценти за користування кредитом, при цьому на прострочені суми кредиту Банком нараховані та Позичальником фактично сплачені проценти у розмірі 50% річних. Суд враховує те, що в зв’язку із направленням коштів на погашення підвищених процентів, суми кредиту на погашалися, а нарахування позивачем пені направлене на отримання доходу і неотримання пені не може бути віднесене до нанесення позивачу збитків. Суду не подано також доказів зміни обсягу прав позивача, як іпотекодержателя. Таким чином, станом на день прийняття рішення суд вважає можливим застосувати припис частини 3 статті 39 Закону України «Про іпотеку»та відмовити у задоволенні вимоги позивача про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки на день подання позивачем позову заборгованість Позичальника по кредитному договору була в наявності, тому на підставі статті 49 ГПК України з відповідача повністю підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім судові витрати: 5 744 грн. 54 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись пунктом 1-1 статті 80, статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:          

1. Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 12 060 грн. 66 коп. процентів за користування кредитом.

2. У задоволенні позову відмовити повністю.

          3. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродмаш»(18005, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 22-А, ідентифікаційний код 33363686) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) - 5744 грн. 54 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                               А.Д. Пащенко

Рішення підписане суддею 23.03.2010