Рішення № 9476360, 23.03.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2010 р.                                                   Справа № 06/295

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Мараксіній О.І.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Сакало Ю.В. –за довіреністю,

від відповідача: не з’явився,

возглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП"

до Черкаського будівельно - монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" в особі ліквідаційної комісії           

про стягнення 18 915 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення –18915 грн. 51 коп., у тому числі: 10995 грн. 68 коп. борг у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 1352 грн. 47 коп. інфляційні, 2132 грн. 94 коп. пеня, 1135 грн. 72 коп. 10% річних, 3298 грн. 70 коп. 30% штраф.

До прийняття рішення по справі позивач подав клопотання від 23.03.2010р. яким зменшив позовні вимоги та просить стягнути 10995 грн. 68 коп. боргу, 1352 грн. 47 коп. інфляційні, 578 грн. 81 коп. пені, 1135 грн. 72 коп. 10% річних та 3298 грн. 70 коп. 30% штрафу, всього 17361 грн. 38 коп.

Відзиву на позов до суду не надійшло.

Представник відповідача в засідання не з’явився, поважності причин неявки не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Наявні у справі матеріали дозволяють розглянути її за відсутності відзиву на позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням поданого клопотання від 23.03.2010р. про зменшення розміру позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

01.05.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 10/129.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ ПП «ЗІП», кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 4.2 договору Покупець оплачує вартість товару з відстрочкою платежу до 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 5.2 договору у випадку розстрочки оплати товару з вини Покупця, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 % річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми несплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 календарних днів Покупець зобов’язаний також сплатити Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості товару.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних (накладні додаються до позовної заяви) на загальну суму 43092 грн. 91 коп. згідно довіреностей № 560332 від 01.04.2008р., № 560397 від 03.06.2008р., № 560363 від 12.05.2008р., № 560441 від 03.07.2008р., № 789044 від 04.08.2008р., № 789048 від 01.09.2008р., № 789070 від 29.09.2008р., №789091 від 14.10.2008р., № 789189 від 09.12.2008р.

Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі –30946 грн. 19 коп. та повернув товар по накладній № 10-000388 на суму 1151 грн. 04 коп.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить –10995 грн. 68 коп.. Про, що також свідчить акт звірки станом на 03.06.2009р.

Згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, 28.08.2009р. внесене рішення засновників (учасники) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 112 ЦК України уразі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

22.09.2009р. ТОВ ПП «ЗІП»звернувся до ЧБМВК «Райагробуд»в особі ліквідаційної комісії з претензією № 31 про сплату боргу неустойки, річних, штрафу. Претензія залишена без задоволення.

Розрахунок позову відповідачем не оспорено. Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, довіреностями, частковою оплатою та актом звірки, наявним в матеріалах справи.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язуєтьсяпередати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 10/129 від 01.05.2008р., Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних, суму інфляційних нарахувань та штраф.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Суд погоджується з уточненим розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних, річних, штрафу (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню у заявленій сумі 17361 грн. 38 коп. (10995 грн. 68 коп. борг + 1352 грн. 47 коп. інфляційні + 578 грн. 81 коп. пеня + 1135 грн. 72 коп. 10% річних + 3298 грн. 70 коп. 30% штраф). В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1554 грн. 13 коп. слід відмовити.

Господарський суд ухвалами від 19.02.2010р. та 09.03.2010р. зобов’язував відповідача направити документи та свого представника. Представник в судове засідання не з’явився.

Процесуальні документи надіслані господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Зазначені особи зобов’язані з’явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити частково.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Черкаського будівельно - монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" в особі ліквідаційної комісії, Чигиринське шосе, 24, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, код 03587804 на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП", вул.. Широка, 107-А, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, код 21875464 –10995 грн. 68 коп. боргу, 1352 грн. 47 коп. інфляційних, 578 грн. 81 коп. пені, 1135 грн. 72 коп. 10% річних, 3298 грн. 70 коп. 30% штрафу, 173 грн. 61 коп. витрат по сплаті держмита, 216 грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 1554 грн. 13 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А.Анісімов

Рішення підписано 23.03.2010р.