Рішення № 9476213, 26.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2010 р.Справа № 12/11-146 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг", вул. І. Зріні, 62/1, м. Мукачево, Мукачівського району, Закарпатської області, 89600           

до приватного підприємства "Торговий дім "Мілко", вул. Промислова, 3, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, 47724

За участю представників від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європродторг" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення із приватного підприємства "Торговий дім "Мілко" 172297грн.12коп. боргу за поставлений товар згідно договору №4 від 12.03.2007 року, 63502грн.90коп. –пені, 17229грн.71коп. –штрафних санкцій..

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

Позивач всупереч вимогам ухвал господарського суду Тернопільської області від 01.02.2010р., 08.02.2010р. та 09.03.2010р. довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на лютий або березень 2010 року суду не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

12 березня 2007 року між ПП «Мілко»(надалі - покупець) та ТзОВ «Європродторг»(надалі - продавець) укладено договір купівлі-продажу №4 (надалі –договір), згідно умов якого (п. 2.1.) продавець зобов’язався на умовах даного договору передати у власність покупця, а останній –оплатити та прийняти товар у кількості і асортименті згідно заявки.

Пунктом 10.1. договору сторони встановили, що договір набирає сили з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання положень договору ТзОВ "Європродторг" на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних, які підписані представниками позивача та відповідача, який діяв згідно виданих йому довіреностей, та засвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії даних документів знаходяться в матеріалах справи, а.с. 15-40, 76-77, 115-129) поставив ПП "Торговий дім "Мілко" товар на загальну суму 385442,68грн.

У п.п. 3.2., 3.5. договору сторони погодили, що оплата партії поставленого товару проводиться в гривнях шляхом переводу коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі представлених при постачанні видаткових товарних накладних постачальника, підтверджених уповноваженими представниками постачальника і покупця; товар відвантажується покупцю з відстрочкою платежу 45 календарних днів з дати постачання, по наданню оригіналів відвантажувальних документів.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару поставленого по договору виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується підписаним представниками та завіреним печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків за період квітень 2008р., згідно якого борг відповідача станом на 30.04.2008р. складав 160974,69грн., а також наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам позивача (а.с. 65-75) і незважаючи на надіслані відповідачу претензії від 25.09.2009р. про сплату заборгованості на суму 239356,09грн., яка отримана відповідачем 02.10.2009р., та від 22.01.2010р. про сплату заборгованості у сумі 253029,73грн., які, як стверджує позивач, залишені відповідачем без відповіді та без належного виконання, станом на день подання позовної заяви борг ПП "Торговий дім "Мілко" перед ТзОВ "Європродторг" за поставлений товар, із врахуванням повернень товару згідно видаткових накладних (повернення) (а.с. 100-114), становить 172297,12грн.

Крім того, позивач за неналежну та несвоєчасну оплату відповідачем товару, нарахував останньому пеню за період з 01.05.2008р. по 22.01.2010р., згідно поданого розрахунку, в сумі 63502,90грн. та штрафні санкції в сумі 17229,71грн.(згідно додатку №6 до договору).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.04.2009р. порушено провадження у справі № 10/Б-1151 про банкрутство приватного підприємства "Торговий дім "Мілко", вул. Промислова, 3, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, 47724, ідентифікаційний код 34042216.

          Згідно інформації ініціюючого кредитора в газеті “Голос України”, м. Київ від 28.04.2009р. № 76-77 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства “Торговий дім “Мілко“, вул. Промислова, 3, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області.

Положеннями ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ (надалі - Закон) встановлено обов’язок конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тридцятиденний строк, встановлений ст. 14 вищезазначеного Закону України з дня опублікування оголошення в газеті “ Голос України “, м. Київ закінчився 28 травня 2009 року.

Таким чином суд вважає, що кредитор товариства з обмеженою відповідальністю "Європродторг" у передбачений Законом спосіб був своєчасно повідомлений про порушення даної справи № 10/Б-1151 про банкрутство і зобов’язаний був заявити свої вимоги відповідно до встановлених ним процедур.

Правові наслідки невиконання такого обов’язку передбачені ч. 2 вказаної статті, згідно імперативних приписів якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду від 03 липня 2009 року сформовано Реєстр вимог кредиторів по справі № 10/Б-1151 відносно Приватного підприємства “Торговий дім “ Мілко “ вул. Промислова, 3, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області.

В п. 4 даної ухвали зазначено, що вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання, або не заявлені взагалі.

Позивач по справі товариство з обмеженою відповідальністю "Європродторг", вул. І. Зріні, 62/1, м. Мукачево, Мукачівського району, Закарпатської області не зверталося до суду з заявою про визнання грошових вимог відносно боржника в межах провадження справи № 10/Б-1151, чим порушило вимоги ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“.

Статтею 1 Закону визначено, що погашеними вимогами кредиторів є, зокрема, вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, закінчення встановленого строку для заявлення грошових вимог до боржника тягне за собою автоматичне погашення (припинення) грошових зобов’язань боржника перед конкурсними кредиторами на підставі Закону.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 11.08.2009р. у справі №10/Б-1151 приватне підприємство "Торговий дім "Мілко", вул. Промислова, 3, смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 34042216 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У зв’язку тим, що грошові вимоги ТзОВ "Європродторг" до ПП "Торговий дім "Мілко" виникли до порушення провадження у справі про банкрутство останнього та не заявлені в установлений строк у справі про банкрутство, вони є погашеними в силу Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, а тому позовні вимоги заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          В позові –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя