Вирок № 94759457, 09.02.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/48/21 Провадження 1-кп/193/66/21

В И Р О К

іменем України

09 лютого 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Томинця О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021040580000005 від 13.01.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 (фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Петрова І.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом встановлено та визнано доведеним, що 12.01.2021 біля 19:30 год., ОСОБА_1 , переслідуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через зачинену хвіртку на огороджену територію домоволодіння (зі сторони вулиці огороджену металевим парканом, висотою 1,5 м; з боків та позаду – сіткою рабицею, висотою 1,5 м.), що розташоване по АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_2 , звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав прикріплену на подвір`ї телевізійну антену Т2 «Eurosky ES-003», вартістю 244,40 грн., яку відкрутивши за допомогою плоскогубців від металевої арки, прихопив з собою та з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними злочинними діями потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні матеріальні збитки, розмір яких, згідно висновків судово-товарознавчої експертизи № 87/20 від 14.01.2021, складає 244,40 грн. та які в ході досудового розслідування відшкодовані повністю шляхом повернення викраденого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вказаному злочині визнав повністю, пояснив, що 12.01.2021 біля 19:30 год., переслідуючи корисливу мету, спрямовану на викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через зачинену хвіртку на огороджену територію домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_2 , де за допомогою плоскогубців, які прихопив з собою, відкрутив від металевої арки зовнішню антену Т2 «Eurosky ES-003», яку перемістив до місця свого проживання. Наголосив, що збитки завдані злочином відшкодовані. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 12.01.2021 у вечері вона відпочивала зі своїми неповнолітніми дітьми у власносму житловому будику, що розташований по АДРЕСА_3 , де вони всі родиною дивилися телевізор. Раптом пропав сигнал від антени, після чого вона, за спливом 30 хвилин, вийшла на подвір`я домоволодіння і виявила, що антену було викрадено. Зокрема, її було відкручено від металевої арки та відрізано від антенного кабелю. Після чого вона відразу викликала поліцію і через кілька днів поліцейськими була повернута належна їй телевізійна антена. Обвинувачений попросив у неї вибачення за скоєне і вона пробачила його, говорив, що лише хотів над нею пожартувати. Будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має, просила суворо його не карати і не призначати покарання пов`язане з позбавлення волі.

Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого, дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами з точки зору взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 .

Сукупність зазначених доказів вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_1 умисно, протиправно, шляхом проникнення на огороджену та зачинену територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_2 , таємно вилучив майно останньої, вартістю 244,40 грн., яким розпорядився як власним, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які, відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, що передбачені ст. 67 КК України, при судовому розгляді справи не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має молодий вік (20 років), здоровий та працездатний, але не працює та не навчається, провину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Ті обставини, що, як до вчинення вказаного вище злочину, так і після його вчинення до теперішнього часу ОСОБА_1 не вчинив будь-яких інших кримінальних правопорушень, свідчать про те, що вчинення обвинуваченимзазначеного вище злочину не є його типовою поведінкою, що істотно знижує суспільну небезпечність вчиненого злочину.

Окрі мтого, суд також приймає до уваги кількість та вартість викраденого ОСОБА_1 майна, те що шкода заподіяна злочином повністю відшкодована, тяжких наслідків в результаті його протиправних дій не настало. Враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, який критично оцінив свої дії щодо крадіжки майна та пообіцяв більше не вчиняти протиправних дій, позицію потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання, яка пробачила його, просила суворо не карати і не призначати покарання у виді позбавлення волі, приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, що свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також враховуючи висновок органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення волі суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.3 ст.185 КК України, тобто із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді обмеження волі в межах ч.2 ст.61 КК України, на строк 1 рік і 6 місяців, яке у відповідності до ч.2 ст.65 КК України відповідатиме тяжкості злочину і буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, з огляду на молодий вік обвинуваченого ОСОБА_1 , який вчинив злочин вперше, скоєння ним кримінальних правопорушень не є його типовою поведінкою, щиро розкаявся у вчиненні злочину, усвідомив протиправність своїх дій і запевнив суд, що не повторюватиме подібних вчинків, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених п. 3 та п. 2 ч. 3, п. 2 та п.1 ч. 1 ст. 76 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 61, 65, 69, 100, 369-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і 6 (місяців).

На підставі положень ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені п. 3 та п. 2 ч. 3, п. 2 та п.1 ч. 1 ст. 76 КК України, що на нього покладаються, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ: телевізійна антена Т2 «Eurosky ES-003», яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , залишити останній як законному власнику.

Матеріали кримінального провадження № 12021040580000005 від 13.01.2021 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/48/21 (провадження №1-кп/193/66/21).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.В. Томинець