Ухвала суду № 94758099, 09.02.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1138/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: - Колотієвського О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: - Пасєчнікової В.О.,

прокурора: - Хіневич І.П.

обвинуваченого: - ОСОБА_1 ,

захисника: - Мізін В.М.,

потерпілої: - ОСОБА_2 ,

вирішуючи у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання ОСОБА_1 про відвід прокурора Хіневич Ірини Павлівни від участі у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2021 року ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід прокурора – Хіневич І.П., яке обґрунтував зокрема тим, що у розгляді даної справи приймає участь процесуальний прокурор місцевої прокуратури міста Кременчука Хіневич Ірина Павлівна. На момент вступу в справу вона заявила, що тільки вступає в справу і що достатньо не знає її матеріалів. Така заява прокурора не відповідає дійсності. 26.06.2017 року вона затверджувала обвинувальний акт по даній справі.

Вказував, що не маючи жодних доказів його вини 02.02.2021 року вона представила суду змінений обвинувальний акт в якому викладені ті ж обставини, що він нібито пограбував ОСОБА_2 вже після того як судом їй було надано час для ознайомлення з матеріалами справи.

Подаючи повторно суду обвинувальний акт нею не було прийнято до уваги, що в попередньому обвинувальному акті було також вказано, що подія була вчинена біля земельної ділянки №1 по вул.Садовій в Кооперативі «Схід-плюс». ОСОБА_2 в протоколі допиту вказала, що подія відбулась на території садового товариства «Ялинка», тобто не було встановлено де і в який час відбулась подія чим порушені вимоги ч.1 ст. 91 КПК України.

Його присутність як в першому так і в другому місці не встановлена, тобто в порушення вимог п.10 ст.7 КПК України не було забезпечено доведеність вини, тим більше не були взяті до уваги покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які дали послідовні покази, чим підтвердили його алібі. В розпорядженні прокурора є рапорт чергового поліції в якому вказано, що відповідно до телефонного повідомлення ОСОБА_6 даний злочин відносно ОСОБА_2 вчинила невідома особа, а він з ОСОБА_2 був добре знайомий і не впізнати вона його не могла.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України прокурор об`єктивно не виклала жодних фактичних обставин кримінального правопорушення які вважала доведеними та невірно кваліфікувала саму подію та не обґрунтувала чому не були прийняті до уваги покази свідків захисту. Обвинувачення однобічне в тому плані, що не було досліджено те, що він та ОСОБА_2 були в неприязних стосунках так як вона своїми активними діями та погрозами виживала його і його сім`ю з кооперативу, він у відповідь діяв в правовому полі, тобто звертався до поліції та до суду, що підтверджується матеріалами справи. Не маючи права визнавати будь кого винуватим у скоєнні злочину прокурор в своєму обвинувальному акті повторно незаконно визнала його винуватим і суду залишилось лише призначити йому міру покарання, тобто обвинувачення однобічне та не відповідає вимогам ст.2 КПК України.

Обставини для відводу прокурора виникли під час розгляду справи в суді.

На його думку, всі викладені обставини викликають сумніви в неупередженості процесуального прокурора Хіневич Ірини Павлівни по даній справі.

ОСОБА_1 та його захисник підтримали відвід прокурору.

Прокурор Хіневич І.П. та потерпіла просили відмовити в задоволенні відводу.

Відповідно до ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Ч.3 цієї статі визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні зокрема у тому випадку, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Отже з вищевикладеного вбачається, що відвід повинен бути вмотивований, а мотивування такого полягає у наведені належних підстав які викликають сумніви в його неупередженості.

В той час, в обґрунтування відводу ОСОБА_1 вказує зокрема на обставини викладені в зміненому обвинуваченні, тобто що вони зокрема повторюються з попереднім обвинуваченням.

Суд вважає, що така підстава не є такою, що викликає сумніви у неупередженості прокурора з огляду на таке.

Ч.4 ст.110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст.291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити зокрема такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

В той час, ст.22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що прокурор висуває обвинувачення з викладом фактичних обставин, які він вважає встановленими, оскільки в кримінальному процесі однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, то обвинувачений має право відстоювати свою невинуватість подаючи відповідні докази, заперечення, тощо. Більш того, питання винуватості особи у пред`явленому обвинуваченні входить до повноважень суду, який вирішує його у нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення, при цьому керується принципом презумпції невинуватості особи та забезпечення доведеності вини.

Таким чином, викладені ОСОБА_1 підстави для відводу прокурора не є такими, що викликають сумніви у його неупередженості.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 17, 22, 77,80, 110, 291 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід прокурора Хіневич Ірини Павлівни від участі у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. О. Колотієвський