Рішення № 94757371, 04.02.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1261/20

Провадження № 2-а/163/3/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0419/20500/20 від 01 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує тим, що для проведення митного оформлення автомобіля марки "Рено Модус" позивачем на підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів до Волинської митниці Держмитслужби подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA205030/2020/006073 та товаросупровідні документи, серед яких в якості підтвердження відомостей про дату початку використання автомобіля було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому зазначено дату початку використання (першу реєстрацію) транспортного засобу – 05 червня 2008 року. Окрім того, до митного оформлення було надано інвойс № 3 888-ВВ, копію відомостей з довідника "SCHWAKE". За результатами проведення ідентифікаційного огляду автомобіля встановлено наявність інформації на ременях безпеки та склі, що роком випуску автомобіля є 2007-й. Позивач здійснював декларування товару на підставі наданих товаросупровідних документів від клієнта, ніякого відношення до достовірності вказаних там відомостей не має, як і самого умислу на ухилення від сплати митних платежів. Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не містить жодних слідів підробки. Всі звинувачення митного органу ґрунтуються на інформації, отриманої за результатами проведення ідентифікаційного огляду транспортного засобу та інформації з ЄАІС Держмитслужби. Вказане свідчить про відсутність у діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

На позовну заяву в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби подав відзив, зміст якого відповідає оскаржуваній постанові. Разом з цим вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил експертною довідкою № 6474/20 від 05 березня 2020 року, якою підтверджено, що автомобіль марки "Рено Модус" 2007 року випуску.

Вважає, що посадова особа Волинської митниці Держмитслужби при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

22 вересня 2020 року в канцелярії суду зареєстровано відповідь на відзив представника позивача в якій зазначено, що відзив Волинської митниці Держмитслужби вважає необґрунтованим та безпідставним, усі заперечення є непідтвердженими та існують виключно у припущеннях відповідача, тому не повинні братися до уваги.

Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Крючкову В.О.

Представник Крючков В.О. в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Кондратюк І.П. в судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Волинської митниці Держмитслужби. У задоволенні позову просив відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

26 лютого 2020 року директор ТзОВ "Смартброк" Павлосюком Т.В., який виступав декларантом відповідно до договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 01 серпня 2019 року № 4 між ТзОВ "Смартброк" та ТзОВ "Брокмі Сервіс", посадовій особі митного поста "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби подав електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205030/2020/006073.

Відповідно до декларації в митному режимі "імпорт" переміщувався товар – легковий автомобіль марки "Рено" моделі "Модус", номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, із зазначеним 2008 календарним та модельним роком випуску.

Згідно з інвойсом № 3 888-ВВ від 17 лютого 2020 року автомобіль марки "Рено Модус", номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, був проданий компанією "BROLD Company OU" за 600 євро в адресу ТзОВ "Брокмі Сервіс" за умовами контракту № 1/08-19 від 01 серпня 2019 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 та свідоцтва про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 24 лютого 2020 року датою першої реєстрації автомобіля "Рено Модус", номер кузова НОМЕР_1 , є 05 червня 2008 року.

Відповідно до відомостей з довідника "SCHWAKE" датою першої реєстрації транспортного засобу марки "Рено" модель "Модус", номер кузова НОМЕР_1 , є червень 2008 року.

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 31 924,20 гривні було нараховано 38 273,92 гривні митних платежів.

Відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26 лютого 2020 року (далі – Акт від 26 лютого 2020 року) в ході проведеного огляду автомобіля "Рено Модус", номер кузова НОМЕР_1 , на ременях безпеки та склі виявлено 2007-й рік їх випуску .

Згідно із експертною довідкою № 6474/20 від 05 березня 2020 року автомобіль "Рено Модус", номер кузова НОМЕР_1 , 2007-го модельного та календарного року випуску.

З огляду на різні дати року виготовлення, заявленої і встановленої під час проведення огляду та стосовно експертної довідки № 6474/20 від 05 березня 2020 року, службовою запискою управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Волинської митниці Держмитслужби № 282-7.3-15-25 від 10 березня 2020 року визначено різницю розміру митних платежів, яка становить 2 550,74 гривень.

13 березня 2020 року інспектор Волинської митниці Держмитслужби склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0419/20500/20 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що декларант ТзОВ "Смартброк" ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, заявивши в митній декларації № UA205030/2020/006073 недостовірні відомості щодо року виготовлення транспортного засобу.

01 квітня 2020 року в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтак І.Я. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0419/20500/20 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 7 652,22 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В провину позивачу ставиться заявлення в митній декларації недостовірних відомостей щодо року випуску транспортного засобу.

В той же час свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 24 лютого 2020 року, відомості з довідника "SCHWAKE" та інвойс № 3 888-ВВ від 17 лютого 2020 року давали позивачу достатні підстави зазначити 2008 календарний та модельний рік випуску транспортного засобу у декларації № UA205030/2020/006073.

Згідно із п.14.1.163 ст.14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Оскільки інших законодавчих норм, які б регулювали визначення модельного чи календарного року випуску імпортованого транспортного засобу, немає, зазначені приписи ПК України за аналогією закону свідчать про наявність у позивача достатніх підстав брати до уваги реєстраційні документи іноземних держав для декларування віку транспортного засобу.

З наведених міркувань суд вважає, що Акт від 26 лютого 2020 року та експертна довідка №6474/20 від 05 березня 2020 року можуть підтверджувати дійсний рік виготовлення транспортного засобу, однак не доводять наявності в діях ОСОБА_1 умислу на надання недостовірних відомостей щодо автомобіля "Рено Модус", номер кузова НОМЕР_1 .

Крім цього, скло та ремені безпеки автомобіля, про які зазначено в Акт від 26 лютого 2020 року, є комплектуючими частинами автомобіля марки "Рено" модель "Модус", номер кузова НОМЕР_1 , і можуть бути замінені, а тому не можуть однозначно стверджувати про рік випуску автомобіля.

Ці обставини залишилися поза увагою посадових осіб Волинської митниці Держмитслужби під час провадження у справі про адміністративне правопорушення та винесені оскаржуваної постанови і не з`ясовувались, хоча мають суттєве значення для встановлення в діях позивача всіх ознак складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення.

Крім цього, на думку суду, і сам незначний розмір несплачених митних платежів, визначений в службовій записці в сумі 2 550,74 гривень, підтверджує відсутність у позивача умислу на ухилення від сплати митних платежів.

Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

В позовній заяві також заявлено вимогу про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою, в сумі 3 000 гривень.

Наданий стороною позивача розрахунок таких витрат відповідає положенням ст.134 КАС України, стороною відповідача заява про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу не подано, тому до стягнення підлягають заявлені витрати в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із позовом ОСОБА_1 звернулася в суд шляхом надіслання його поштовим зв`язком, який зареєстрований в канцелярії суду 30 квітня 2020 року.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.

Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).

Як вбачається з квитанції № 18-3376022/С АТ "Банк інвестицій та заощаджень" від 18 травня 2020 року, позивачем за подання до суду цього адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Відтак, в користь позивача з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір у встановленому розмірі.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтака Ігоря Ярославовича від 01 квітня 2020 року в справі про порушення митних правил № 0419/20500/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0419/20500/20 закрити.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання – АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_4 .

Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження – вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій