Ухвала суду № 94751545, 08.02.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/11119/17

н\п 2-п/490/9/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

08 лютого 2021 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Буряченку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 червня 2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року заявник звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2018 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У цій заяві заявник просить переглянути та скасувати означене судове рішення, а справу призначити до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що про наявність рішення Центрального районного суд м. Миколаєва від 15 червня 2018 року, дізналась лише 14 березня 2019 року під час перегляду сайту Єдиного реєстру боржників. Тому на її думку строки на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущені за поважних причин. Заявниця вказує на те, що судом під час розгляду справи не було встановлено всіх обставин справ, вона не була належним чином повідомлена про дату та час слухання справи. Крім того ОСОБА_1 вказує на те, що існують обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, заявниця вказує на відсутність у відповідача права нараховувати штраф у твердій грошовій сумі 500 грн +5% від суми заборгованості, оскільки це є подвійною відповідальністю. На думку заявниці у даному випадку підлягає застосуванню наслідки пропуску строків позовної давності, оскільки позов подано у грудні 2017 року, тоді як свої зобов`язання вона перестала виконувати ще у 2013 році. Судом не було встановлено обставин щодо перевипуску банківської карточки.

Від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якій він вказує на безпідставність цієї заяви та просить у її задоволенні відмовити.

У період з березня 2019 року до 13 січня 2021 року заява перебувала на розгляді іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року для розгляду цієї заяви визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

У судове засідання сторони не з`явилися, від заявниці надійшла заява з проханням заяву розглядати без її участі.

Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 287 ЦПК України суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву ОСОБА_1 без участі сторін, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

У грудні 2017 року ПАТ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2011 року б/н у розмірі 17 487,23 грн та судові витрати у розмірі 1600 грн. Із доданого до позову розрахунку заборгованості слідує, що сума, яку просить стягнути з відповідача утворилася станом на 21 листопада 2017 року, а останній платіж на погашення ОСОБА_1 заборгованості здійснено 13 лютого 2017 року.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2018 року позов ПАТ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість за договором у сумі 16 178, 31 грн, з якої тіло кредиту – 2676, 42 грн; заборгованість по процентам за користуванням кредитом 7975,15 грн; пеня та комісія – 5526,74 грн. Стягнуто з відповідача 1600 грн судових витрат.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки штрафу (фіксована частина) – 500 грн та штрафу (процентна складова) – 808 грн 92 коп. відмовлено.

Разом з заявою про перегляд заочного рішення заявником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви, посилаючись на те, що про існування вказаного рішення вона дізналася 14.03.2019 року, отже просить поновити пропущений строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи № 490/11119/17 слідує, що дату та час слухання справи відповідача було повідомлено шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою м. Миколаїв, вул. Іванова, 21, як про це зазначено позивачем та слідує із копії паспорта відповідачки. Однак, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи наведене строк подачі заяви про скасування заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2018 року слід поновити.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, з матеріалів справи слідує, що відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи (судові повідомлення повернуті з відміткою на зворотньому поштовому повідомленні "за закінченням строку зберігання"). Разом з тим, заявник не посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не додає до заяви жодних доказів на спростування зроблених судом висновків, не заявляє суду відповідних клопотань про витребування певних доказів в разі неможливості їх подання; а також на обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду (п.3 ч.2 ст. 285 ЦПК України).

Згідно п.1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Із урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 285-288 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2018 року у справі №490/11119/17.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15 червня 2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л. М. Шолох