Рішення № 94750720, 28.01.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2971/20

Провадження № 2/456/349/2021

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

при секретарі Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию за правилами спрощеного судового провадження справу №456/2971/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

Представник позивач ТзОВ «Веллфін» Блащак Р.Л. просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 95881,43 грн. та судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 16.06.2017 між ТзОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено договір позики № 208534 в електронній формі на суму 2900,00 грн. строком на 14 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Відповідач, в свою чергу, зобов`язався сплатити проценти за користування позикою в розмірі 1, 8 процента від суми позики, але не менше ніж 20 грн. за перший день користування позикою; 1,8 процента від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного у п. 1.3 цього договору. Реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст. 11,12 ЗУ «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору в письмовій формі. ТзОВ «ВЕЛЛФІН» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кошти. В свою чергу, відповідач прийняті на себе зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 24.07.2020 загальний розмір заборгованості становить 95881,43 грн., з яких: основний борг - 2303,60 грн., заборгованість по відсотках - 45908,92 грн., заборгованість по прострочених відсотках - 47668,91 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча подав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки позивачем допущено пропуск трирічного строку на звернення з позовом до суду. Тобто, з позовної заяви вбачається, що позивач набув право на звернення з відповідним позовом до суду на наступний день після невиконання свого боргового зобов`язання відповідачем у передбачений договором чотирнадцятиденний термін, тобто з 30.06.2017, що в розумінні ст. 253 ЦК України і є початком перебігу строку позовної давності у позивача. В такому випадку, строк позовної давності закінчився 30.06.2020, що свідчить про пропущення позивачем строку позовної давності і є підставою для застосування ст. 267 ЦК України. Відповідач просить застосувати позовну давність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечує позовні вимоги та просить у зв?язку з пропущенням строку позовної давності просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 27.10.2015 серія ІК №148 , реєстраційний номер 16103225 виданого Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ «ВЕЛЛФІН» зареєстровано як фінансову установу (а.с. 7).

17.06.2017 між позивачем ТзОВ «Веллфін» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики в електронній формі (а.с.19-23).

Відповідно договору позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 2900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування. Позика надається виключно за допомогою веб-сайту за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Строк позики складає 14 днів, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків до 01.07.2017. Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником та діє до повного виконання останнім своїх зобов`язань.

Відповідно до графіку розрахунків до договору позики № 208534 від 17.06.2017 сума по договору 2900 грн., дата погашення 01.07.2017, сума до сплати процентів 730,80 грн., разом до сплати 3630,80 грн.(а.с. 23- зворот).

Згідно довідки щодо заборгованості за договором № 208534 від 16.06.2017 станом на 24.07.2020 загальна сума заборгованості становить 95881,43 грн., з яких 2303,60 грн. основний борг, 45908,92 грн. заборгованість по відсоткам, 47668,91 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.24).

18.05.2016 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та Фінансовою компанією «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3, відповідно до якого ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає ТзОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк - еквайер здійснює зарахування коштів (а.с. 25-27).

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Виходячи з приписів Закону України "Про електронну комерцію", Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ "ВЕЛЛФІН", укладення електронного договору позики з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором не потребує наявності сертифікації ключа ЕЦП підписувача, відомостей про особистий ключ підписувача та інших ознак, властивих звичайному електронному цифровому підпису без одноразового ідентифікатора.

16.06.2017 року у встановленому п.п. 4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив Заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача.

Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього(а.с.15-18).

Позивачем в порядку встановленому п. 1.4 Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в договорі позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ", яке надає ТОВ "ВЕЛЛФІН" технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заяви на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження позивачем заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а договір позики було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6,627 ЦК України, ст.ст. 11, 12 ЗУ "Про електронну комерцію" вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

Судом встановлено, що станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов`язання по договору позики не виконав, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість, а від так, така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості є арифметично вірним, а тому такий судом береться до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ "ВЕЛЛФІН".

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України, ст.ст.205, 207, 1046, 1047 ЦК України, Закон України «Про електронну комерцію», Закон України «Про електронний цифровий підпис» суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Веллфін» строк позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за договором позики в сумі 95881 (дев`яносто п`ять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 43 коп. та судові витрати в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 08 лютого 2021р.

Суддя Р. Т. Шрамко