Рішення № 94743584, 28.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13584/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судових засідань - Ажновій М,Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шагірманова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд Інвест», треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко О.А, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко М.О про визнання позивача добросовісним набувачем квартири, яка не підлягає витребуванню та визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання позивача добросовісним набувачем квартири, яка не підлягає витребуванню та визнання права власності на квартиру.В обґрунтування позову посилається, що 19 06.2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1138, 1139. Аочинаючи з 19.06.2019 року є законним власником Квартири, що підтверджується відомостями, які містяться в Державному ресстр, речових прав на нерухоме майно. Однак право власності не визнається та оспорюється відповідачем , фізично не допускаються до квартири, заявлено безпідставний позов про витребування квартири.Проте він є добросовісним набувачем і вона не підлягає вилученню. Тому просить задовольнити позов та визнати право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ,визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 -придбаної на підставі Договору купівлі-продажу від 19.06.2019 року, яка не підлягає витребуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд

Інвест». В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Вказував на те що Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 2.06.2020р. визнано недійсними Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест « та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. , Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О.

3-ті особи пояснення не надали.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 1.04.2020р. відкрито провадження в порядку загального.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест « та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. , Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України). За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Крім того, втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно ст.. 399 ЦК України, право володіння припиняється у разі: 1) відмови володільця від володіння майном; 2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою; 3) знищення майна. Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст..15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст..16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 2.06.2020р. визнано недійсними Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ТОВ «Черкасиагроленд Інвест « та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенко О.А. , Договір купівлі-продажу від 14.06.2019р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 Договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважує на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» ( Chahal v . the United Kingdom , (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року ( заява № 38722/02 )).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання Позивача добросовісним набувачем квартири, яка не підлягає витребуванню, визнання права власності на квартиру, визнання добросовісним набувачем квартири на підставі Договору купівлі-продажу від 19.06.2019 року, яка не підлягає витребуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд Інвест» не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні , тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України ст.ст. 4,7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 223, 244, 245, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиагроленд Інвест», треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко О.А, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко М.О про визнання позивача добросовісним набувачем квартири, яка не підлягає витребуванню та визнання права власності на квартиру.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення 8.02.2021р.

Суддя Остапчук Т.В.