Постанова № 9473628, 05.05.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1769/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 травня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

12.04.2010 року державна податкова інспекція у Козелецькому районі Чернігівської області (далі – ДПІ у Козелецькому районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі – Козелецька РДА) про стягнення за рахунок активів податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1722,91 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.

Представником позивача до суду була надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Козелецької РДА суму податкового боргу в розмірі 1722,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним, надав до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги не визнає та справу просить розглядати в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Козелецька РДА (ідентифікаційний код 04061903) зареєстрована 09.06.1996 року та взята на податковий облік до ДПІ у Козелецькому районі, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, наявною в матеріалах справи.

Місце реєстрації відповідача станом на дату звернення ДПІ у Козелецькому районі до суду є вул. Комсомольська, 27, смт. Козелець, Чернігівська область, що підтверджується наявною у справі довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 4, п. 2.3. ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII „Про систему оподаткування” (далі – Закон № 1251-XII), суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно ст. 11 Закону № 1251-XII, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів та додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Згідно ст. 1 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (далі – Закон № 1963-XII) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до цього Закону є об’єктами оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно ст. 5 Закону № 1963-XII сплачується юридичними особами— щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Також згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 1963-XII юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як вбачається з матеріалів справи 18.06.2009 року відповідачем самостійно подано до ДПІ у Козелецькому районі розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік, за яким підлягало сплаті всього 3283,00 грн., з яких не сплачено 1696,07 грн.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181-III) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону № 2181-III та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України 11.06.2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за № 522/7843, ДПІ в Козелецькому районі було нараховано пеню в розмірі 26,84 грн.

Отже, загальна сума заборгованості Козелецької РДА по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на момент звернення ДПІ у Козелецькому районі до суду становить 1696,07 грн. та пені в розмірі 26,84 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 7 № 1963-XII недоїмка із сплати податку, а також суми штрафів, пені стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Згідно п. п. 6.2.1. п. 6.1. ст. 6 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Козелецькому районі були надіслані відповідачу перша податкова вимога від 21.10.2009 року № 1/160 та друга податкова вимога від 02.12.2009 року № 2/179, які були отримані особисто головним бухгалтером Козелецької РДА.

З матеріалів справи вбачається, що узгоджена сума податкового зобов’язання відповідачем сплачена не була.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-III, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо сплати заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкова заборгованість стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, задовольнити повністю.

Стягнути з Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (ідентифікаційний код 04061903) заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 91 коп. на р\р 34120999700163, одержувач: Державний бюджет Козелецького району, банк отримувача: ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22824138.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

<Поле для вводу тексту >

Суддя                                                                                           Падій В.В.