Вирок № 94736115, 09.02.2021, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/100/21 Провадження №1-кп/630/11/21

В И Р О К

Іменем України

09 лютого 2021 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем`яненко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлухіної О.С.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №12021225780000007 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, маючої повну загальну середню освіту, непрацюючого, визнаного таким, що не має судимостей, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 здійснив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) за таких обставин.

ОСОБА_1 29 листопада 2020 року в денний час доби (більш точний час під час досудового розслідування та судового слідства не вдалося встановити), знаходячись в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 в гостях у знайомого ОСОБА_2 , разом з раніше знайомою ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у останньої мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 9a», модель М2006С3LG, s/n: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , заздалегідь знаючи, що не буде його повертати. Потерпіла ОСОБА_3 , введена в оману довірливими відносинами з ОСОБА_1 , заснованими на тривалому знайомстві, передала останньому зазначений мобільний телефон. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , імітуючи використання вказаного телефону для дзвінка, пішов з зазначеного домоволодіння та з метою особистого збагачення, того ж дня розпорядився мобільним телефоном ТМ «Xiaomi Redmi 9a», модель М2006С3LG, s/n: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_3 , незаконно заволодів мобільним телефоном ТМ «Xiaomi Redmi 9a», модель М2006С3LG, s/n: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 2016 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на 2016 грн.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта.

Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Новікова Ю.Б. Згідно змісту заяви ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником Новіковим Ю.Б. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_1 його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_3 , якане заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 381, ч. 1 ст.382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.

Мотиви суду, норми права, які застосовував суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 , які маються у матеріалах кримінального провадження встановлено, що він визнаний таким, що не має судимостей, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, у відношенні якої скарг з боку сусідів та не надходило.

За таких обставин справи суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт.

Суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд виходить з того, що обвинувачений не працює, не має постійного джерела доходу, у зв`язку із чим, не зможе виконати покарання у виді штрафу.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керується суд.

Згідно зі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судової авто - товарознавчої експертизи № СЕ -19/121-21/506 ТВ від 14 січня 2021 року у сумі 653, 80 грн.

Згідно п.2 ч.4 ст.474 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів.

Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, майно підлягає поверненню потерпілому.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 377, 394, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Процесуальні витрати за виконання судової товарознавчої експертизи № СЕ -19/121-21/506 ТВ від 14 січня 2021 року в сумі 653 грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Держави (код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл. /МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA 048999980313050115000020649, Код отримувача 37874947, банк Казначейство України (ЕАП).

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання нею копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя(підпис) І. В. Дем`яненко