Рішення № 94735272, 09.02.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 09.02.2021

ЄУ № 942/837/20

Провадження №2/942/23/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року смт. Новопсков Луганської області

Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Заїки В.К. , представника відповідача Клиги І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Закотненська» про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача СТОВ АФ «Закотненська» заборгованість по орендній платі в розмірі 53149,43 грн. та моральну шкоду у розмірі 210000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між нею та відповідачем укладено договір оренди землі від 11.06.2010, згідно з яким позивач передала СТОВ АФ «Закотненська» в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради, загальною площею 6,28 га. Відповідно до умов вказаного договору, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору, за кожен рік користування земельною ділянкою, вносити орендну плату.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 22.01.2019 позивачу після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцю, перейшла спадщина, яка складається з земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:006:0047, розміром 6,2766 га та земельної ділянки з кадастровим номером 4423385900:11:009:0070, розміром 4,3100 га, які знаходяться на території Пісківської сільської ради, які відповідно до договорів оренди землі від 11.06.2010 та 30.06.2010 перебували в оренді у СТОВ АФ «Закотненська».

Позивач посилається на те, що відповідач порушив свої зобов`язання та умови п. 13 договору оренди землі, не здійснивши перегляд розміру орендної плати у зв`язку зі збільшенням розміру земельного податку, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати. Також вказала, що на підставі п. 14 договору оренди землі, у разі невнесення орендної плати в строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми на кожен день прострочення. Крім того, відповідач не сплатив кошти на поховання матері позивача ОСОБА_3 у розмірі 1000,00 грн. З урахуванням зазначених обставин та уточнених позовних вимог, відповідач зазначила, що заборгованість відповідача перед нею склала 53149,43 грн.

В обґрунтування завданої відповідачем моральної шкоди позивач вказала, що вона є особою з інвалідністю 2 групи, отримує мінімальну пенсію, у зв`язку із позбавленням відповідачем позивача доходу у виді орендної плати, позивач змушена була економити на харчуванні, предметах першої необхідності, позичати гроші, витрачати час на звернення до органів прокуратури з приводу заборгованості відповідача, що завдало їй моральних та душевних страждань, які відобразились на стані її здоров`я, та внаслідок чого позивач перенесла складну офтальмологічну операцію. Завдану відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 210000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та зазначив, що 11.06.2010 між СТОВ АФ «Закотненська» та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком на п`ять років, який набрав чинності після його державної реєстрації, тобто 12.07.2012. Термін договору закінчився 12.07.2017, тому позивачу виплачено орендну плату в 2017 році за час дії договору. Крім того, між відповідачем та ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних ділянок від 11.06.2010 та від 30.06.2010.

Протягом терміну дії договорів додаткових угод щодо зміни розміру орендної плати не укладалось, тому відповідачем виплачувалась орендна плата відповідно до умов вказаних договорів в розмірі 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, тобто не нижче мінімального розміру орендної плати, встановленого чинним законодавством України. Вказаний позивачем в позовній заяві розмір нормативно грошової оцінки землі за 2015-2017 роки застосовувався відповідачем при обчисленні розміру орендної плати позивачу, а також померлої матері позивача ОСОБА_3 , а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди відповідач вважає безпідставними.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що відповідач не надіслав їй письмове повідомлення про пролонгацію дії договору чи його розірвання, не склав акт приймання-передачі об`єкта оренди та фактично користувався земельною ділянкою до моменту збору врожаю, тому вважає, що дія договору була припинена 31.12.2017. Відповідач не враховував зміни розмірів ставок земельного податку в 2015, 2016 та в 2017 роках та не переглянув розмір орендної плати, як іншим орендодавцям, з якими укладено додаткову угоду та новий договір.

У запереченнях відповідач вказує, що він не мав наміру реалізовувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі, укладеного з позивачем, та бажав припинити договірні відносини, тому не надсилав на адресу позивача повідомлень про поновлення договору оренди землі та керувався умовами п. 37 договору, у відповідності до якого дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Вважає безпідставними посилання позивача щодо відсутності акта приймання-передачі об`єкта оренди, оскільки його складання не передбачене ні договором оренди, ні чинним законодавством. Також зазначив, що врожай із орендованих ним земельних ділянок було зібрано ще до закінчення строку дії договорів оренди, тому після закінчення строку їх дії, земельні ділянки не знаходились у його користуванні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 09.07.2020 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.07.2020.

30.07.2020, 31.08.2020 у зв`язку з витребуванням доказів, судом відкладено підготовче судове засідання.

24.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 08.10.2020 за клопотанням позивача; 13.10.2020 та 13.11.2020 відкладено за клопотанням представника відповідача.

13.11.2020 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з відрядженням головуючого судді.

18.11.2020 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 27.11.2020 у зв`язку з неявкою позивача та її представника.

27.11.2020 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

08.12.2020 суд ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021, яке відкладено на 01.02.2021 за клопотанням представника відповідача.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити. Позивач в судовому засіданні погодилась з розрахунками відповідача щодо сплати орендної плати за договорами оренди землі.

Представник відповідача, вважаючи позов безпідставним та необґрунтованим, просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні докази в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно встановивши обставини справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі б/н від 11.06.2010, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 6,28 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради.

11.06.2010 між ОСОБА_3 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 6,28 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради.

30.06.2010 між ОСОБА_3 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди землі б/н, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка ріллі загальною площею 4,31 га, яка знаходиться на території Пісківської сільської ради.

Вказані вище договори оренди землі (далі за текстом - договори) зареєстровано в Новопсковському РРО, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи.

Дані договори оренди землі містять однакові умови договору, згідно яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Пісківської сільської ради (п. 1 договорів).

Відповідно до п. 8 договорів, договір укладено на п`ять років.

Розділом «Орендна плата» договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у змішаній формі з утриманням прибуткового податку. Всі зміни до орендної плати вказуються в Додатку №1 до договору. Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим від розміру, встановленого діючим законодавством України (п. 9). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, пропорційно індексу інфляції за минулий рік (10). Орендна плата вноситься у такі строки: з 01 серпня до 31 грудня - у натуральній формі та (або) відробітковій формі, з 01 по 25 грудня - у грошовій формі. (п.11). Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13). У разі невнесення з вини орендаря орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 % несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 14).

Згідно п. 36 договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації, про що передбачено у п. 43 договорів.

Розмір орендної плати позивача та ОСОБА_3 зазначено у п. 9 договорів оренди землі. Так, у договорі від 11.06.2010, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ АФ «Закотненська», орендна плата становить 1688,69 грн. на рік. У договорі від 11.06.2010, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Закотненська», орендна плата становить 1688,69 грн. на рік. Орендна плата за договором оренди землі від 30.06.2010, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ АФ «Закотненська», становить 1625,42 грн. на рік.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів №17611 від 23.06.2020 в період з 01.01.2015 по 31.12.2018 ОСОБА_1 отримала від СТОВ АФ «Закотненська» такі доходи: в 4 кварталі 2015 року у розмірі 4357,51 грн.; в 2 кварталі 2016 року у розмірі 2178,57 грн., в 4 кварталі 2016 року у розмірі 3050,00 грн.; в 2 кварталі 2017 року у розмірі 2750,37 грн.

Зазначені суми доходу позивача повністю відповідають нарахованій орендній платі, що зазначена в розрахунку орендної плати ОСОБА_1 за період 01.01.2015 -12.07.2017, та виплаченим сумам згідно Картки рахунку 6856 за 01.01.2015 - 12.07.2017 даних бухгалтерського обліку СТОВ АФ «Закотненська».

Згідно розрахунку орендної плати за 01.01.2015 - 12.07.2017, ОСОБА_3 нараховано орендну плату за оренду земельної ділянки площею 4,3100 га у таких розмірах: 3565,13 грн. за 2015 рік; 4277,80 грн. за 2016 рік; 2250,24 грн. за 2017 рік. За оренду земельної ділянки площею 6,2800 га ОСОБА_3 нараховано орендну плату у таких розмірах: 4357,51 грн. за 2015 рік; 5228,57 грн. за 2016 рік; 2750,37 грн. за 2017 рік.

Відповідно до Картки рахунку 6856 за 01.01.2015 - 12.07.2017 даних бухгалтерського обліку СТОВ АФ «Закотненська», зазначені суми орендної плати були виплачені ОСОБА_3 . Зазначене не заперечено позивачем, про що зазначено у судовому засіданні.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.09.2017, виданого виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.2019 вбачається, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла у спадщину зазначені земельні ділянки розміром 6,2766 га та 4,3100 га, які перебували в оренді у відповідача.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення договорів оренди землі і є такими, що випливають з земельних правовідносин.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи спірні договори оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом, а тому спірні договори оренди землі є укладеними, що не заперечувалось сторонами у справі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Отже, сторони вказаних договорів взяли на себе обопільні права та обов`язки, які випливають з умов договору.

Як зазначила позивач у позові та у судових засіданнях, відповідач повинен був переглянути з власної ініціативи розмір орендної плати за 2015, 2016, 2017 роки і збільшити його у зв`язку зі збільшенням розміру земельного податку.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як зазначено вище, пунктом 9 договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у змішаній формі з утриманням прибуткового податку. Всі зміни до орендної плати вказуються в Додатку №1 до договору. Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до п. 13 договорів розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 36 договору передбачає, що умови договору змінюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Позивач у позовній заяві зазначила, що орендну плату, передбачену договорами оренди землі, їй та її матері було сплачено відповідачем. Наведене також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Однак даний розмір орендної плати, на думку позивача, не відповідає нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, а тому вона повинна бути виплачена з урахуванням нормативної грошової оцінки, що відповідачем зроблено не було.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, зміни до договорів оренди землі, укладених сторонами у справі, не вносились, з пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати жодна з сторін до іншої сторони не зверталась.

Також суду не надано доказів того, що померла ОСОБА_3 також зверталася до відповідача з пропозицією внести зміни до договорів оренди землі щодо зміни розміру орендної плати.

Не підтверджено належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що відповідач звертався до позивача з проектом додаткової угоди, яка за змістом умов не влаштовувала позивача та/чи її матір.

Як зазначила позивач у судовому засіданні, вона лише у 2017 році зверталась до відповідача з пропозицією укласти новий договір щодо зміни орендної плати.

Посилання позивача на те, що відповідач з власної ініціативи повинен був внести зміни до договорів оренди землі щодо збільшення розміру орендної плати, не відповідають умовам укладених між сторонами договорів оренди землі. Позивач з пропозицією внести зміни до договорів оренди землі, як орендодавець, до відповідача з власної ініціативи не зверталася, так само не зверталась за цим і ОСОБА_3 .

Тому заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що підстав для сплати збільшеного розміру орендної плати у нього не має.

Суд не приймає як належні докази витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, оскільки хоча вони і містять відомості щодо вартості земельних ділянок, однак не свідчать про автоматичне збільшення розміру орендної плати, так як в спірні договори оренди землі зміни вносяться в письмовій формі за взаємною згодою сторін, та не свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань. Однак такі зміни сторонами договорів внесені не були, пропозиції щодо зміни умов договору сторонами не вносились. Також за вказаних обставин суд не приймає як належні докази рішення Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 14.07.2017, лист Головного управління статистики від 09.07.2020, лист Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 27.08.2020 №9-12-0.10-6127/2-20.

Крім того, позивачем в обґрунтування своїх вимог був наданий договір оренди землі, укладений відповідачем та ОСОБА_4 .

Суд не приймає зазначений вище доказ, так як він не є належним доказом у справі та не доводить факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами оренди землі, укладених з позивачем.

Крім того, наявність договірних відносин відповідача з іншими контрагентами не є підставою для обов`язкового застосування умов договорів, укладених з іншими орендодавцями, до договірних відносин з позивачем.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зазначеній нормі закріплюється головний елемент змагального початку цивільного процесу: кожній заінтересованій особі слід довести факти, які обґрунтовують її юридичну позицію.

Обов`язки сторін з доказування розподіляються таким чином: позивач повинен доказати факти, що свідчать про існування правовідносин, з приводу яких виник спір, і про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача; відповідач же повинен доказати ті факти, на які він посилається, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Позивач не довела обґрунтованість своїх вимог, не довела, що відповідач припустився порушень виконання своїх зобов`язань за договорами оренди землі, що виключно до його обов`язків належить перегляд розміру орендної плати та внесення змін до договорів оренди землі.

В уточненій позовній заяві позивач стверджувала, що відповідач фактично користувався земельною ділянкою, яку він орендував у неї на підставі договору оренди землі від 11.06.2010, до моменту збору врожаю, тому вважає, що дія договору була припинена 31.12.2017.

Як вбачається з п. 8 договору оренди землі від 11.06.2010 договір укладено на п`ять років. З п. 43 вказаного договору випливає, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 12.07.2012 договір зареєстровано в Новопсковському РРО, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис. Враховуючи зазначене, термін дії договору закінчився 12.07.2017.

Проте позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача після спливу терміну дії договору до 31.12.2017, та факту наявності заборгованості з орендної плати за вказаний період, тому доводи ОСОБА_1 у наведеному контексті суд вважає безпідставними.

Посилання позивача на необхідність складання відповідачем акта приймання-передачі об`єкта оренди після закінчення терміну дії договору суд вважає безпідставними, оскільки його складання не передбачено ані законодавством України, ані договорами оренди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виконав свої зобов`язання за договорами оренди землі щодо сплати розміру орендної плати належним чином, а тому не має підстав для нарахування пені та стягнення розміру орендної плати у збільшеному розмірі, яка не передбачена договором оренди землі.

Твердження позивача щодо необхідності сплати відповідачем коштів на поховання матері позивача ОСОБА_3 у розмірі 1000,00 грн., судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами факт існування зобов`язання відповідача з цього приводу та факт порушення прав позивача у зв`язку з його невиконанням.

Враховуючи викладене, наявні докази, аналізуючи наведене вище законодавство, доводи сторін, визнані сторонами факти, у задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона зазнала моральних страждань у зв`язку із тим, що відповідач позбавив її доходу у виді орендної плати, внаслідок чого вона змушена була економити на харчуванні, предметах першої необхідності, позичати гроші, витрачати час на звернення до органів прокуратури з приводу заборгованості відповідача, що завдало їй моральних та душевних страждань, які відобразились на стані її здоров`я. Суму моральної шкоди позивач оцінює в розмірі 210000,00 грн.

Суд вважає, що позивачем не доведено наявність заподіяної їй шкоди, яка підлягає відшкодуванню, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача, та узв`язку з відмовою позивачу у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, суд відмовляє також у задоволенні похідної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Проаналізувавши зазначені обставини у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили порушення її прав відповідачем внаслідок невиконання умов договорів оренди землі, а тому у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнена від їх сплати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Закотненська» про стягнення заборгованості по орендній платі та стягнення моральної шкоди відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області від 25.12.1998, зареєстрований АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Заїка В.К., свідоцтво № 590 від 19.04.2000.

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Закотненська», адреса: с. Осинове, Луганська область, вул. Совєтська, 69в, код ЄДРПОУ 30714350.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 лютого 2021 року.

Суддя: О.С. Стеценкоз