Ухвала суду № 94723929, 09.02.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 09.02.2021

ЄУ № 942/80/21

Провадження №2/942/180/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 лютого 2021 року смт. Новопсков

Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 11.06.2005 Можняківською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис №06.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на скрутне матеріальне становище, оскільки отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, яка є єдиним джерелом доходу. Просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення суду.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивач надала довідку ДФС України про доходи, отримані нею за період з 01.07.2020 по 30.09.2020, та довідку УСЗН Новопсковської РДА про отриману державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю за період з липня 2020 року по грудень 2020 року.

Так, в даному випадку, судом повинні враховуватися доходи позивача за попередній календарний рік, тобто за 2020 рік. Однак вказані довідки не містять повної інформації саме про річний дохід позивача за попередній календарний рік, що в свою чергу не надає можливості встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що відповідно до норм ст.8 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи те, що доказів на підтвердження обставин, що дають підстави для відстрочення сплати судового збору, до позовної заяви не додано, суд не вбачає підстав для відстрочення від сплати судового збору позивача при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. на рахунок UA848999980313151206000012423, Код 37991110, Одержувач: ГУК у Луг.обл./СТГсмт Новопск/22030101, банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Разом з тим, позивач не позбавлена можливості повторно звернутись до суду із вищевказаним клопотанням, надавши суду належні докази її майнового стану, зокрема, повні відомості про річний дохід за попередній календарний рік та неспроможності сплатити судовий збір.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали шляхом сплати судового збору або надання доказів на підтвердження підстав для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.С. Стеценко