Рішення № 94734726, 05.02.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1430/20

Провадження 2/216/493/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 лютого 2021 року

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Сидорак В.В.,

за участю секретаря судового засідання Балі А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

Стислий виклад позиції позивача:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який обґрунтованим тим, що відносно неї (позивача) вчинено виконавчий напис, на підставі якого винесено постанову про примусове виконання, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а тому виконавчий напис нотаріуса має бути визнати таким, що не підлягає виконанню.

Також просить стягнути з відповідачів на її користь втрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

13.03.2020 року - відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

13.03.2020 року - відмовлено в задоволені клопотання про витребування доказів.

20.03.2020 року – подано заяву про забезпечення позову.

23.03.2020 року - в задоволення заяви про забезпечення позову відмовлено.

01.04.2020 року – клопотання головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області про розгляд справи за відсутності представника.

10.04.2020 року, 27.05.2020 року – клопотання від відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності.

13.04.2020 року – подано заява - клопотання про витребування документів.

14.04.2020 року – подано заяву - клопотання повернуто заявнику.

15.05.2020 року - заява про забезпечення позову.

18.05.2020 року – в задоволення заяви про забезпечення позову відмовлено.

29.05.2020 року - заява про відвід судді.

29.05.2020 року - відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

22.07.2020 року – заява позивачки про відкладення судового засідання.

22.07.2020 року – в зв`язку з наявністю сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхні процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, судом з власної ініціативи витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу копії матеріалів справи які були підставною для видачі виконавчого напису.

22.09.2020 року - заява про відвід судді.

22.09.2020 року - відмовлено в задоволенні заяви про відвід.

02.10.2020 року - від приватного нотаріуса надійшли копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 11980 від 10.12.2018 року.

23.11.2020 року - заява про відвід судді.

23.11.2020 року - в задоволенні заяви про відвід відмовлено.

23.11. 2020 року - підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.12.2020 року - заява про відвід судді.

07.12.2020 року - заява про відвід судді визнана необґрунтованою та передана до канцелярії для вирішення питання щодо відводу судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

10.12.2020 року - заява про відвід залишена без розгляду.

27.01.2021 року – в зв`язку з зривом судового засідання для забезпечення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, розгляд справи було відкладено. Позивачку під звукозапис повідомлено про відкладення судового розгляду на 05 лютого 2021 року 13.00 годин від отримання судової повістки та відповідного проставлення підпису у розписці щодо вручення судової повістки остання відмовилась, що зафіксовано на звукозапис.

28.01.2021 року - заява про відвід судді.

29.01.2021 року - заяву про відвід залишено без розгляду.

Позивачка в судове засідання, яке було призначено на 05 лютого 2021 року в чергове не з`явилася будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач - АТ "Перший український міжнародний банк" в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Жодних заяв чи повідомлень в суд не подавав.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника ПФУ.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Т. Л. в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на неодноразову неявку в судове засідання позивачки та інших учасників справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до виконавчого напису № 11980 від 10.12.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором № GP - 4292191 від 12.03.2013 року. Строк платежу за Кредитним договором № GP - 4292191 від 12.03.2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 06.12.2017 року по 06.12.2018 року. Сума заборгованості складає 38468,40 гривень, в тому числі:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 21327,85 гривень;

- прострочена заборгованість за комісією - 15000,82 гривні;

- строкова заборгованість за сумою кредиту 0 гривень;

- строкова заборгованість за комісією - 0 гривень;

- строкова заборгованість за процентами - 0 гривень.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" стягнуто плату з ПАТ "ПУМБ" в розмірі 430,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить 38898,40 грн. (а. с. 153).

Документами, що були передумовою до вчинення виконавчого напису, згідно наданих приватним нотаріусом доказів, слугували: заява про вчинення виконавчого напису від 06.12.2018 року; виписка з рахунку ОСОБА_1 ; договір страхування та надання кредиту підписаний ОСОБА_1 12.03.2013 року, строк кредити становить 48 місяців; письмова вимога (повідомлення ) на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 166-169).

На підставі даного виконавчого напису № 11980 від 10.12.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58110315.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленому законом.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Отже, перш ніж вчинити виконавчий напис, нотаріус повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та чи прострочено виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Оцінивши та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний позивачем виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, що регулює порядок вчинення виконавчого напису, оскільки при подачі виписки з рахунку боржника не дотримано вимого пункту 2, підпункту б), Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Постанови КМУ від 29 червня 1999 року №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зокрема у виписці з рахунку виданій на ім`я ОСОБА_1 не зазначено строків погашення суми заборгованості по підписаному кредитному договору. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 до АТ «Перший Український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є такими, що підлягають задоволенню. При вирішенні питання щодо задоволення позову, судом береться до уваги і те, що позивачка у поданій позовній заяві повністю спростовує факт укладення будь-якого договору з АТ «ПУМБ», що на думку суду безпосередньо впливає на розмір коштів, який може бути стягнено з позивачки і відповідно, зважаючи на позицію позивачки, розмір боргу не є безспірним, при цьому відповідач АТ «ПУМБ» жодним чином не спростував доводів позивачки.

Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити, що в даних правовідносинах приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н. М. не може виступати відповідачем оскільки дії нотаріуса, які стали підставою для пред`явлення позову, були вчиненні при реалізації ним наданих йому функцій, а позовні вимоги фактично спрямовані на захист приватного (майнового) права, заснованого на приписах цивільного законодавства, що випливають з кредитного договору укладеного між позивачкою та АТ «ПУМБ». Тому фактично обов`язок відповідати за позовом лежить на АТ «ПУМБ», отже в даному випадку приватний нотаріус повинен виступати на стороні третьої особи.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 51 ЦПК України у суду відсутня процесуальна можливість замінити відповідача без клопотання позивача, в зв`язку з чим спірні правовідносини вирішуються з участю неналежного відповідача у справі, - приватного нотаріуса Хари Н. С., зважаючи на викладене вимоги пред`явленні до вказаної особи не можуть бути задоволенні

Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідачів судових витрат пов`язаних із забезпеченням розгляду справи, зокрема на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., суд констатує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 4 ст. 137 ЦПК передбачено, що він має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, згідно з п.4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI).

Судом встановлено, що 14 січня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська спілка адвокатів" в особі старшого партнера Чернеша Дмитра Сергійовича укладено договір про надання правової допомоги без номеру.

Згідно п. 3.1. за надання і виконання послуг, вказаних у розділі № 2 цього договору Замовник сплачує виконавцю гроші в сумі (дані відсутні) за домовленістю (дані відсутні) гривень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу останньою жодного доказу не надано.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 не є особою, яка може представляти інтереси в суді, оскільки його право на заняття адвокатською діяльністю було припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 13.06.2019 року на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 року. Жодних доказів на спростування факту скасування такого рішення КДКА Чернеш Д.С. суду надано не було, останній відмовився відповідати на поставлені судом запитання.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень слід відмовити.

Аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги пред`явленні до АТ «Перший український міжнародний банк» в частині скасування виконавчого напису є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з належного відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн. та на користь позивачки сплачений нею судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141, 258-273, 355 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни – відмовити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 11980, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", заборгованості за кредитним договором GP - 4292191 від 12.03.2013 року за період з 06 грудня 2017 року по 06 грудня 2018 року у розмірі 38468,40 грн., та плати за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом у розмірі 430,00 грн., загальна сума 38898,40 грн.

Стягнути з акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829) на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Стягнути з акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 420,40 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд.26.

Третя особа :приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки буд. 6 оф. 15.

Суддя В. В. Сидорак