Постанова № 9473306, 07.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 квітня 2010 р. № 2а- 38154/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Панченко О.В.

суддів Старосєльцевої О.В. , Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю

представника позивача - Капустіна Г.В.

представника позивача - Давиденко Н.В.

представника відповідача - Сушкової О.В.

представника відповідача Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Дочірнього підприємства "Спринтер"

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м Харкова

пропро визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Спринтер" (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 24.11.2008 року № 0001932303/0, від 22.12.2008 року № 0001932303/1, від 3.03.2009 року № 0001932303/2, від 15.05.2009 року № 0001932303/3.

В обґрунтування позову ДП "Спринтер" зазначило, що позивач є офіційним дистриб'ютором всесвітньо відомої компанії Кгаft Fооds Uкгаіпе з багаторічним досвідом роботи на ринку в якості постачальника продукції, згідно договорів Поставки. Ці договори Поставки складають основу господарської діяльності підприємства. Підприємство справно виконує свої зобов'язання згідно цих договорів, але деякі покупці товарів несвоєчасно, а іноді і зовсім не виконують свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар. В цих випадках підприємство змушено звертатися до суду про стягнення заборгованості, але такі процедури займають багато часу, до того ж, при наявності позитивного рішенні суду, це ще не означає, що вдасться стягнути заборгованість, оскільки боржник, як правило, не має ані грошей, ані майна. Це все дуже шкодить господарської діяльності підприємства. Тому на загальних зборах ДП «Спринтер»засновником було прийнято рішення з метою поліпшення ведення господарської діяльності підприємства страхувати комерційні (фінансові) ризики підприємства. Позивач зазначає, що існує прямий безпосередній зв'язок між страховими послугами по страхуванню комерційних (фінансових) ризиків підприємства з господарською діяльністю самого підприємства. На виконання прийнятого на загальних зборах рішення, між ЗАТ СК "Кремінь" та ДП "Спринтер" було укладено договір добровільного страхування комерційних ризиків № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 року та адендуми до нього. Відповідно до ст. ст. 16 та 18 ЗУ "про Страхування", страховик з моменту набрання чинності договору страхування бере на себе зобов"язання у випадку настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику. Вказаний договір добровільного страхування комерційних ризиків та адендуми до нього набрали чинності з моменту їх підписання, відповідно ЗАТ СК "Кремінь", з моменту підписання Договору та адендумів несла відповідальність перед страхувальником у розмірі всій страховій суми, а останній повинен був внести страховий платіж. Відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік", страхові платежі відносяться до кредиторській заборгованості Страхувальника, а стаття 3 цього Закону визначає, що дані бухгалтерського обліку є підставою для податкового обліку, таким чином, ДП "Спринтер" мало всі законні підстави для віднесення суми страхових платежів до складу валових витрат, так як ця сума нарахована відповідно з умовами договору страхування і тому є витратами ДП "Спринтер" по страхуванню в розумінні п. 5.4.6 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств". Захист майнових інтересів страхувальника було здійснено страховиком у розмірі всієї суми відповідно до умов договору з моменту набрання ним чинності, що є для страхувальника фактом отримання послуги, тому в склад валових витрат сума страхових платежів відноситься в податковому періоді підписання Договору № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 року та адендумів до нього. Пунктом 5.11 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлена імперативна норма: "Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється." Що стосується наявності первинних документів для обґрунтування валових витрат, то підприємством були виконані всі встановлені законодавством вимоги. Разом з тим, при проведенні планової виїзної перевірки підприємства, податкова інспекція дійшла до висновків про те, що підприємством за рахунок неправомірного віднесення страхових платежів по договору добровільного страхування комерційних ризиків внаслідок не підтвердження зв'язку понесених витрат з фінансово -господарською діяльністю підприємства наявними первинними документами завищено валові витрати та занижено податок на прибуток, що стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 24.11.2008 року № 0001932303/0, яким визначено суму податкових зобов"язань з податку на прибуток.

Позивач вважає необґрунтованими вищевказані висновки податкової інспекції та прийняте податкове повідомлення - рішення, а також податкові повідомлення - рішення, які виносились за наслідками розгляду скарг підприємства, та просить їх скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові, та безпідставність висновків податкової інспекції, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях на позов зазначив, що позовні вимоги ДП "Спринтер" необґрунтовані як нормативно, так і документально. Актом перевірки було зафіксовано, що підприємством в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було включено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року витрати у розмірі 452256,00 грн. по сплаті страхових платежів згідно із договором добровільного страхування комерційних ризиків № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р., укладеного з ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь», а також до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2008 р. витрати у розмірі 572772,00 грн. по сплаті страхових платежів по додатковій угоді від 27.06.2008 р. б/н до договору № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р. (всього 1025028,00 грн.). Порушення, допущені позивачем при здійсненні підприємницької діяльності, призвели до заниження його податкових зобов'язань, заявлених у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 та 2 квартали 2008р., у зв'язку з чим, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на підставі п. п. 4.2.2 («б») п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні визначило суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 318815.00 грн., у тому числі: основний платіж - 256257,00 грн. (сума страхових платежів, включені до складу валових витрат, у розмірі 1025028,00 / 4 (ставка податку 25 %) = 256257) та штрафні (фінансові) санкцій у сумі 62558,00 грн., розраховані на підставі п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків пере: бюджетами та державними цільовими фондами».

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали письмові заперечення на позов, наполягали на відмові у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Приписами ст. ст. 8. 9, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство "Спринтер" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержало Свідоцтво про державну реєстрацію від 24.09.1999 року серії А01 № 071433, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 30.09.2008року по 10.11.2008 року працівниками ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка дочірнього підприємства "Спринтер" (код ЄДРПОУ 30534106) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.11.2008року № 1217/23-304/30534106.

24.11.2008 року з посиланням на даний акт ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001932303/0, яким позивачу - ДП "Спринтер" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 318815, 0 грн. (основний платіж 256257,0грн.; штраф 62558 грн.).

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в Акті від 17.11.2008року № 1217/23-304/30534106 висновки відповідача про порушення позивачем п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року № 334/94 -ВР зі змінами та доповненнями, а саме: безпідставне включення підприємством до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року витрат у розмірі 452256,00 грн. по сплаті страхових платежів згідно із договором добровільного страхування комерційних ризиків № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р., укладеного з ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь», а також до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2008 р. витрат у розмірі 572772,00 грн. по сплаті страхових платежів по додатковій угоді від 27.06.2008 р. б/н до договору № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р. (всього 1025028,00 грн.).

Перевіряючи вказані висновки відповідача і прийнятий на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ СК "Кремінь" та ДП "Спринтер" було укладено договір добровільного страхування комерційних ризиків № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 року та адендуми до нього.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що страховий платіж по договору № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р. був здійснений позивачем 16.05.2008 року у сумі 452256,00 грн. Страховий платіж по додатковій угоді від 27.06.2008 р. б/н до договору № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р. на кінець періоду, який підлягав перевірці, тобто до 30.06.2008 р. (включно), не був сплачений взагалі. Отже, позивачем віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 та 2 квартали 2008 р. витрати по сплаті страхових платежів без їх фактичної сплати у даних податкових періодах.

Відповідно до вимог п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Згідно із п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включається до складу валових витрат будь - які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із п. 11.1 ст. 11 цього ж Закону визначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача про те, що підприємством за рахунок неправомірного віднесення страхових платежів по договору добровільного страхування комерційних ризиків з ЗАТ Страхова компанія "Кремінь" внаслідок не підтвердження зв'язку понесених витрат з фінансово - господарською діяльність підприємства позивача наявними первинними документами завищено валові витрати, суд дійшов до висновку про правомірність вказаного твердження.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення -рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.2 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Спринтер" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м Харкова про визнання податкових повідомлень - рішень недійсними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2010 року.

<Зміст постанови ><Текст ><Сума задоволення ><Текст >

Головуючий Суддя Панченко О.В.

Судді Зоркіна Ю.В.

Старосєльцева О.В.