Рішення № 94730657, 01.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2021 року м. Рівне №460/6941/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Воронюк К.Ю.,

відповідача: представники Удовиченко О.Ю., Максимчук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дії, наказу та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, орієнтовною площею 0, 6931 гектара, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області від 06.03.2020 № 17-1039/16-20-СГ;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, орієнтовною площею 0, 6931 гектара, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території села Орв`яниця (заріка), урочище "грушечка";

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31.08.2020 № 194 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, орієнтованою площею 2,0 гектара із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території села Орв`яниця (заріка), урочище "грушечка";

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території села Орв`яниця (заріка), урочище "грушечка".

Мотивуючи вимоги позову, ОСОБА_1 зазначав, що 18.05.2020 він звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території села Орв`яниця (заріка), урочище "грушечка". Проте, відповідач листом від 19.06.2020 повідомив про відмову у задоволенні такого клопотання та про те, що позивачу 06.03.2020 вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою орієнтовною площею 0, 6931 гектара, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Пізніше позивач отримав наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31.08.2020 № 194 про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га. На переконання позивача, відповідні дії та рішення відповідача є протиправними, оскільки він ніколи не подавав клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою площею саме 0,6931 га, проект землеустрою на дану площу також не замовляв, у власність така земельна ділянка йому не передавалась. Наголошував, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проте, наказ відповідача від 31.08.2020 не містить законних підстав для відмови позивачу. Таким чином, відповідачем порушено право позивача на першочергове отримання земельної ділянки, як учасника бойових дій.Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16.11.2020 на 09:15 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 29.10.2020, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що 14.02.2020 позивач звернувся до Головного управління з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. За результатами розгляду такого клопотання, відповідач наказом від 06.03.2020 надав ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,6931 га. Наголошував, що ст.121 Земельного кодексу України визначено максимальний розмір для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,00 га, в межах якого розпорядники мають право розпоряджатися землями державної та комунальної власності. Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням. Повідомляв про те, що із відповідними заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою в межах спірного масиву земель зверталися також інші учасники бойових дій, і що такі заяви були задоволені з наданням дозволів на розробку проектів землеустрою та затвердженням відповідних проектів з орієнтовними розмірами земельних ділянок - 0,6931 га. Також відповідач зазначав, що у задоволенні клопотання позивача від 18.05.2020про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га було відмовлено з підстав, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Вказано, що таке клопотання суперечить проекту організації території земельного масиву, який погоджено Соломіївською сільською радою. Крім того, ОСОБА_1 вже скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району в межах норм, передбачених ст.121 Земельного кодексу України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.40-43).

Ухвалою суду від 16.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №460/6941/20 на тридцять днів. Підготовче засідання у справі відкладено до 18.12.2020 до 11:00 год.

18.12.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, у яких він виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення (а.с.68-69).

Ухвалою суду від 18.12.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 01.02.2021 на 11:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 01.02.2021, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, враховуючи таке.

Судом встановлено, що 14.02.2020 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га, яка розташована на території Соломіївської сільської ради, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. У вказаній заяві позивач також повідомляв, що не скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території України (а.с.17).

19.02.2020 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулося до Соломіївської сільської ради з листом за №1-17-0.3.2-1017/2-20, в якому просило повідомити управління йому пророзроблення містобудівної документації на відповідну земельну ділянку та/або перебування у користуванні інших осіб, вказавши назву землекористувача, підставу надання/передачі земельної ділянки у користування. Просило в десятиденний термін надатиінформацію щодо можливості надання дозволу на розроблення проектувідведення земельної ділянкиу власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистогоселянського господарства на території Соломіївської сільської ради (а.с.45).

24.02.2020 Соломіївська сільська рада Дубровицького району Рівненської області надіслала відповідачу лист за вх.№18-945/0/1-20, інформувавши, що не заперечує щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Соломіївської сільської ради ОСОБА_1 , орієнтовною площею 0,6931 га. В зв1язку з тим, що на території сільської ради зареєстровано 44 учасника АТО, визначено масив (кадастровий номер 5621887700:04:006:0826 площею 28,2983 га), який розподілено на 40 пропорційних ділянок для забезпечення інших учасників АТО. Надання ОСОБА_1 двох суміжних ділянок площею 1,3862 га можливе за умови відмови одного з учасників ВТО-ООС. Зауважено, що ОСОБА_1 зареєстрований і проживає в м.Бориспіль Київської області з 13.06.2018 (а.с.46).

До зазначеного листа Соломіївська сільська рада долучила Проект організації масиву на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.47).

06.03.2020 відповідачем прийнято наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" №1039, яким ОСОБА_1 надано дозвіл нарозроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки увласність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,6931 гектара, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с.15).

18.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з клопотанням, в якому просив:

1. вважати це клопотання заявою, поданою в порядку статті 118Земельного кодексу про надання йому безоплатно у власність земельної ділянкиз такими характеристиками:

а) цільове призначення земельної ділянки - для ведення сільського господарства;

б) орієнтовний розмір (площа) земельної ділянки становитиме 2,0 га;

в) графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельноїділянки, наведено в Додатку 3 цього клопотання;

г)погодження землекористувача про вилучення земельної ділянки не надається,оскільки таке погодження потребує виключно у випадку, якщо земельна ділянкаперебуває в користуванні інших осіб;

2. протягом одного місяця з дати одержання цього клопотання надатидозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельноїділянки.

У зазначеному клопотанні ОСОБА_1 також вказав, що підтверджує, що раніше право власності на земельні ділянки шляхом одержання таких земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації він не брав. Земельних ділянок у власності не має (а.с.12-13, 44).

Листом від 19.06.2020 №Б-1611/0-178/0/94-20 відповідач, розглянувши вказане клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустроющодо відведення земельної у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства рахунок запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району, повідомив, що згідно поданого клопотання, громадянину ОСОБА_1 наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 06.03.2020 №17-1039/16-20-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської областіорієнтовною площею 0,6931 гектара, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Враховуючи вищезазначене Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області відмовило у задоволенні клопотання позивача (а.с.14).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31.08.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №194 позивачу відмовлено у наданнідозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Соломіївської сільської ради Дубровицького районуРівненської області, орієнтовною площею 2,0000 гектара, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з підставиневідповідності вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Вказано, що згідно поданого клопотання, громадянину ОСОБА_1 наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 06.03.2020 №7-1039/16-20-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земельсільськогосподарського призначення державної власності, на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області орієнтовною площею 0,6931 гектара, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с.16).

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 (справа № 545/808/17), від 24.04.2018 (справа № 814/1961/17).

У ст.118 ЗК України не визначено прямого обов`язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус ГУ Держгеокадастру в області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі - Положення № 333).

У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №420/3294/19.

Як встановлено судом, в межах спірних правовідносин відповідачем, за результатами розгляду клопотань позивача, прийнято два накази щодо земельних ділянок в межах одного і того ж земельного масиву: наказ від 06.03.2020 №1039 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,6931 га та наказ від 31.08.2020 № 194 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - орієнтованою площею 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, станом на час звернення із повторною заявою від 18.05.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, наказ від 06.03.2020 №1039 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 0,6931 га для ведення особистого селянського господарствау тому ж земельному масиві був чинним.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені ст.121 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗКУкраїни громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Так, норми чинного земельного законодавства не містять заборони на повторне звернення громадян до органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади із заявами про набуття додатково земельних ділянок у межах норм, встановлених у частині 1 статті 123 Земельного кодексу України. Також чинним законодавством не передбачені обмеження у вигляді отримання громадянами безоплатно у власність землі лише однією земельною ділянкою.

Частина 4 статті 116 ЗК України передбачає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, громадянин України, який отримав безоплатно у власність земельну ділянку будь-якого цільового призначення, в тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею, що дорівнює граничній нормі безоплатної приватизації земельної ділянки певного цільового призначення, не має права отримати безоплатно у власність ще одну земельну ділянку такого ж цільового призначення. Проте він має право на отримання додаткових земельних ділянок такого ж цільового призначення, якщо загальна площа таких ділянок разом із раніше отриманими не перевищуватиме встановлений законом граничний розмір їх безоплатної приватизації.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 № 742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 га, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Отже, нормами ЗК України передбачена можливість передачі громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2,00 га, а також можливість збільшення площі земельних ділянок (за рахунок вільних земель запасу) до такого граничного розміру громадянами, які не повністю реалізували надане їм законом право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та раніше отримали безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства меншої площі ніж 2,00 га.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №805/181/17-а.

При цьому, оскільки, чинним законодавством визначений максимальний розмір земельних ділянок, які можуть бути безоплатно відведені для ведення особистого селянського господарства - 2,00 га, то підстави для надання позивачу земельних ділянок понад такий розмір відсутні.

Як встановлено судом і сторонами не спростовано, з метою забезпечення земельними ділянками усіх учасників АТО, зареєстрованих на території Соломіївської сільської ради, було розроблено відповідний проект організації території земельного масиву, який погоджено Соломіївською сільською радою, згідно якого масив земель площею 28,2983 га з кадастровим номером 5621887700:04:006:0826, у якому позивач хотів отримати земельну ділянку, розділено на 40рівних земельних ділянок площею по 0,6931 га.

Доказів недійсності вказаної документації із землеустрою матеріали справи не містять.

Крім того, як зазначено стороною відповідача і не спростовано позивачем, до клопотання ОСОБА_1 було долучено викопіювання бажаної земельної ділянки, виконане на вищевказаному проекті організації території земельного масиву, щосвідчить про обізнаність позивача з таким поділом.

У відповідь на запит Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Соломіївською сільською радою листом від 24.02.2020 №198 було запропоновано надаватиземельні ділянки по 0,6931 га в масиві земель площею 28,2983 га з кадастровим номером 5621887700:04:006:0826 га, з метою забезпечення земельними ділянками усіх учасниківАТО.

Матеріалами справи підтверджено надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, які знаходиться у вказаному масиві земель площею 28,2983 га, затвердження відповідних проектів землеустрою та передача у власність земельних ділянок площею по 0,6931 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.50-57).

Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого ст.24 Конституції України, оскільки в даному разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись власником.

Висновок аналогічного характеру викладено Верховним Судом у поставної від 11.09.2019 в справі №379/656/16-а.

Зважаючи на те, що законодавчими приписами не визначено прямого обов`язку розпорядника землі надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою виключно того розміру, якого вимагає заявник, то на переконання суду, Головне управління Держгеокадастру у Рівнеснькій області при прийнятті оскаржуваного наказу від 06.03.2020, не вчиняло протиправних дій по відношенню до позивача, зокрема, не відмовляло у наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації.

Враховуючи, що під час розгляду справи суд не встановив порушень прав позивача, які пов`язані із наданням дозволу на розробку проекту землеустрою у розмірі меншому, ніж хотів ОСОБА_1 , то у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0, 6931 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а також визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 06.03.2020 №1039 суд відмовляє повністю.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій та наказу від 31.08.2020 № 194 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, орієнтованою площею 2,0 гектара із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, то суд зазначає таке.

Як встановлено судом, підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача від 18.05.2020 відповідачем визначено обставини, передбачені ч.7 ст.118 ЗК України: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що проектом організації території земельного масиву, який погоджено Соломіївською сільською радою, запроектовано 40 рівних земельних ділянок площею по 0,6931 га, а також надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,6931 га для ведення особистого селянського господарства, суд дійшов висновку, що повторне клопотання позивача від 18.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в даному масиві суперечить вимогам ч.7 ст.122 ЗК України.

Отже, дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області, орієнтованою площею 2,0 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за його клопотанням від 18.05.2020, є правомірними.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39768252) про визнання протиправними дії, наказу та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09 лютого 2021 року.

Суддя С.А. Борискін