Рішення № 94730508, 03.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7929/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при винесенні рішення №2138 від 06.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та скасувати вказане рішення; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня подачі заяви про призначення пенсії з 05.11.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення внаслідок наявності усіх необхідних підстав для призначення пенсії за вислугу років, зокрема, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.21 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

13 січня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказав на відсутність у позивача спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугою років.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

05.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Рішенням відділу з питань призначення (Новосанжарський район) управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2138 від 06.11.2020 їй відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років незалежно від віку ( не менше 26 років 6 місяців станом на 10.10.2017).

Позивач не погодилася із вказаним рішенням та оскаржила його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2.1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Згідно пункту «е» статті 55 цього Закону в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015р. не менше 25 років та після цієї дати - з 01.04.2015р. по 31.03.2016р. - не менше 25 років 6 місяців, з 01.04.2016р. по 31.03.2017р. не менше 26 років, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

До внесення зазначених змін право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Тобто, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII у статті 55 пункті "е" в абзаці першому слова "незалежно від віку" замінено словами та цифрами "після досягнення 55 років і", а також доповнено абзацами 12 - 25.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 року по справі № 1-13/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII.

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону N 1788 зі змінами, внесеними Законом N 911 у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у пункті "а" статті 54 Закону N 1788, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах "е", "ж" статті 55 Закону N 1788, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 1-13/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII, суд дійшов висновку, що позивач з 04.06.2019 року наділений правом на отримання пенсії за вислугу років виходячи зі спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.

Перелік робіт, посад у закладах й установах охорони здоров`я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначення пенсії за вислугу років за пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.

Зокрема, до зазначеного переліку належать лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, амбулаторно - поліклінічних закладах та інших закладах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 25.08.1988 по 29.09.1989 та з 01.04.1992 по теперішній час працювала на посадах у закладах охорони здоров`я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Спеціальний стаж позивача підтверджується також довідкою № 1419 від 04.11.2020.

Наявність спеціального стажу позивача, який дає їй право на пенсію за вислугою років у розмірі 25 років 05 місяців 25 днів станом на 10.10.2017 визнається і пенсійним органом, що відображено в оскаржуваному рішенні.

Водночас, висновок відповідача про недостатність такого спеціального стажу для призначення пенсії за вислугою років з огляду на вищезазначене рішення Конституційного Суду України у справі № 1-13/2018 та вищевикладені висновки суду є помилковим.

За таких обставин рішення відділу з питань призначення (Новосанжарський район) управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2138 від 06.11.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років від 09.08.2019 № 81 є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дня подачі заяви про призначення пенсії, 05.11.2020 року.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача при винесенні оскарженого рішенню задоволенню не підлягають, оскільки це не є належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача

Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №2138 від 06.11.2020 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 05.11.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення .

Суддя К.І. Клочко