Рішення № 94730036, 02.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7154/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників:

позивача Гірник О.О.,

відповідача Супруна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (місцезнаходження: вул.Стрийська, 146, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 14323385), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

-визнати протиправними дії Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 1913,81 грн;

-зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року в сумі 89663,03 грн;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Військової частини 4114 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 3 376,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем індексація грошового забезпечення з січня 2015 року по лютий 2018 року, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 06.02.03 №491-IV "Про індексацію грошових доходів населення", Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", здійснювалась у неналежному розмірі. Зазначає, що з особистих карток грошового забезпечення позивача видно, що за період з січня 2015 року по лютий 2018 року йому була нарахована індексація у розмірі 1913,81 грн. Проте, позивач посилається на те, що згідно з висновком Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29.07.2020 №16/3/3 розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження ним військової служби у військовій частині 4114 Національної гвардії України, відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-VII «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від. 17.07.2003 №1078 за період з січня 2015 по лютий 2018 становить 89663,03 грн. З урахуванням наведеного вважає, що нарахована відповідачем сума індексації грошового забезпечення не відповідає вимогам Закону України від 03.07.1991 №1282-УІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від. 17.07.2003 №1078, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач обрав невірний спосіб захисту про стягнення індексації грошового забезпечення, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, у якому особа проходила службу. Зазначив, що вимога позивача про стягнення конкретної суми коштів є передчасною, з огляду на те, що йому не нараховано відповідних сум індексації грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді від 27.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, на посаді командира 4 патрульної роти 2 патрульного батальйону.

Наказом Командувача Національної гвардії України від 12.07.2018 №97 о/с звільнений з військової служби у запас за підпунктом «б» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України від 14.08.2018 №182 виключений з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині 4114 за період з січня 2015 року по лютий 2018 року позивачу нарахована індексація у розмірі 1913,81 грн, а саме: у травні 2015 року - 64,55 грн, у червні 2015 року - 203,41 грн, у липні 2015 року - 387,54 грн, у серпні 2015 року - 387,54 грн, у вересні 2015 року - 775,08 грн, у грудні 2015 року - 31,69 грн, у грудні 2016 року - 64 грн.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року в сумі 89 663,03 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

У пункті 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 23.03.2002 №5-рп/2002 суд зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності громадян, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Як на підставу для відмови у задоволенні позову відповідач посилається на відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди.

Суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини 4114 щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 1913,81 грн, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач вчиняв певні дії в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з січня 2015 року по лютий 2018 року, а саме у травні 2015 року - 64,55 грн, у червні 2015 року - 203,41 грн, у липні 2015 року - 387,54 грн, у серпні 2015 року - 387,54 грн, у вересні 2015 року - 775,08 грн, у грудні 2015 року - 31,69 грн, у грудні 2016 року - 64 грн.

Суд зазначає, що з представлених сторонами документів неможливо встановити, який місяць взятий відповідачем як "базовий" для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у розмірі 1913,81 грн.

Аналіз пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Отже, з 2015 року базовим місяцем для нарахування індексації ОСОБА_1 став січень 2008 року.

В такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".

З огляду на викладене, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу у травні 2015 року, у червні 2015 року, у липні 2015 року, у серпні 2015 року, у вересні 2015 року, у грудні 2015 року та у грудні 2016 року в повному обсязі.

Як свідчать дані карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення, у 2017-2018 роках ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Отже, при нарахуванні та виплати індексації ОСОБА_1 з січня 2015 року по лютий 2018 року відповідачу слід застосовувати базовий місяць - січень 2008 року.

Таким чином, дії Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України щодо неповноти нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року є протиправними.

Разом з тим вимога про нарахування на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 у сумі 89 663,03 грн задоволенню не підлягає, оскільки нарахування сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості.

Така правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №420/1207/19, яка врахована судом при розгляді даної справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що друга позовна вимога підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 3376,80 грн суд зазначає, що у цій справі суд не оцінював висновок експерта як доказ, оскільки дійшов висновку про передчасність вимог позивача про стягнення з відповідача конкретних грошових сум. За таких обставин витрати позивача на проведення експертизи покладаються на нього.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України щодо неповноти нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року.

Зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України (вул. Стрийська, 146, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 14323385) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 08.02.2021.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна