Постанова № 9472887, 30.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30.03.2010 р. № 2а- 41538/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Спасибо В.В.

Відповідача: Черніченко І.Ю.

Прокурора: Коса Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсними виданих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000640854/0 від 30.03.2009р. та № 0000680854/0 від 30.03.2009р.

Ухвалою суду від 20.01.2010р. позов в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000680854/0 виділено в окреме провадження.

В процесі судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги і просить податкове повідомлення-рішення № 0000640854/0 від 30.03.2009р. скасувати.

В обґрунтування своєї позиції по справі посилається на те, що донарахування відповідачем за даним рішенням суми податкових зобовязань було проведене внаслідок неправомірного висновку відповідача про нібито нікчемність угод, укладених між позивачем та будівельними компаніями.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилається на законність та обґрунтованість сум податкових зобовязань, визначених ним за наслідками податкової перевірки позивача. Також представник відповідача наполягала на тому, що укладені між позивачем та будівельними організаціями угоди є фіктивними, просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

Прокурор проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав та обґрунтуванням, визначених відповідачем, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, проаналізувавши долучені до справи письмові докази, суд встановив таке.

Позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» договір купівлі-продажу №509-01/270764 від 01.09.2005р. За цим договором ТОВ «ПБК «Вертикаль» зобовязалось надати у власність позивачу, а позивач зобовязався прийняти та оплатити продукцію, найменування та асортимент, кількість та ціна якої зазначені у відповідних рахунках-фактурах, накладних, специфікаціях. Вартість робіт, з врахуванням ПДВ, склала 250000,0 грн. Товар мав бути переданий в термін 3 днів від дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ПБК «Вертикаль» на умовах Франко-завод виробника.

Також позивач уклав з ТОВ «ПБК «Вертикаль» додаткову угоду №1 від 16.01.2006р. до договору купівлі-продажу №509-01/270764 від 01.09.2005р. Згідно цієї додаткової угоди загальна сума договору орієнтовно склала 5100000,0 грн., в тому числі ПДВ 850000,0 грн.

На виконання договору купівлі-продажу від 01.09.2005р. позивач отримав від ТОВ «ПБК «Вертикаль» товарно-матеріальні цінності. Цей факт підтверджується видатковими накладними: № 254 від 28.04.2007р., № 456 від 28.04.2007р., № 651 від 18.06.2007р., № 6512 від 25.06.2007р., № 658 від 19.07.2007р., № 6514 від 31.07.2007р., № 8523 від 22.08.2007р., № 655 від 31.08.2007р., № 8526 від 24.09.2007р., № 1051 від 17.10.2007р., № 9510 від 29.10.2007р., № 9511 від 29.10.2007р., № 1252 від 29.12.2007р., № 153 від 6.03.2008р., № 355 від 20.03.2008р., № 354 від 20.03.2008р., № 356 від 26.03.2008р., № 459 від 25.04.2008р., № 555 від 20.05.2008р., № 455 від 20.05.2008р., № 454 від 20.05.2008р., № РН - 659 від 27.06.2008р., № 755 від 28.07.2008р., № РН - 7511 від 6.08.2008р., № 951 від 4.09.2008р., № РН 9510 від 6.03.2008р.

За отримані товарно-матеріальні цінності позивач сплатив ТОВ «ПБК «Вертикаль» безготівкові грошові кошти, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 5905 від 25.04.2007р., № 6216 від 28.04.2007р., № 8179 від 05.06.2007р., № 8599 від 12.06.2007р., № 8798 від 14.06.2007р., № 8931 від 16.06.2007р., № 9007 від 18.06.2007р., № 9372 від 25.06.2007р., № 9443 від 26.06.2007р., № 10814 від 19.07.2007р., № 11423 від 27.07.2007р., № 11563 від 30.07.2007р., № 12702 від 20.08.2007р., № 12937 від 23.08.2007р., № 12938 від 23.08.2007р., № 13059 від 28.08.2007р., № 13138 від 29.08.2007р., № 13207 від 30.08.2007р., № 13286 від 31.08.2007р., № 13328 від 03.09.2007р., № 13480 від 05.09.2007р., № 13688 від 10.09.2007р., № 13809 від 11.09.2007р., № 14159 від 18.09.2007р., № 14555 від 26.09.2007р., № 15281 від 12.10.2007р., № 15394 від 15.10.2007р., № 15473 від 16.10.2007р., № 15522 від 17.10.2007р., № 15690 від 19.10.2007р., № 15752 від 22.10.2007р., № 15854 від 23.10.2007р., № 15974 від 25.10.2007р., № 16090 від 29.10.2007р., № 16934 від 13.11.2007р., № 17261 від 20.11.2007р., № 17359 від 21.11.2007р., № 17557 від 26.11.2007р., № 17825 від 30.11.2007р., № 18257 від 11.12.2007р., № 18655 від 17.12.2007р., № 19143 від 21.12.2007р., № 19225 від 24.12.2007р., № 19345 від 25.12.2007р., № 1702 від 05.02.2008р., № 3198 від 03.03.2008р., № 3458 від 07.03.2008р., № 3982 від 20.03.2008р., № 4054 від 21.03.2008р., № 4322 від 26.03.2008р., № 4562 від 01.04.2008р., № 4654 від 02.04.2008р., № 5425 від 17.04.2008р., № 5537 від 18.04.2008р., № 5554 від 18.04.2008р., № 5593 від 21.04.2008р., № 5750 від 23.04.2008р., № 7049 від 20.05.2008, № 7103 від 21.05.2008, № 7175 від 22.05.2008, № 7306 від 26.05.2008, № 8496 від 18.06.2008р., № 8701 від 20.06.2008р., № 8807 від 23.06.2008р., № 8856 від 24.06.2008р., № 8992 від 26.06.2008р., № 9041 від 27.06.2008р., № 9209 від 03.07.2008р., № 9288 від 04.07.2008р., № 9337 від 07.07.2008р., № 10383 від 12.07.2007р.

Копії видаткових накладних та платіжних доручень долучені до матеріалів справи. Зауваження щодо повноти або змісту цих документів відповідач не висував.

Також позивач уклав з ТОВ «ПБК «Вертикаль» договір підряду №18/8/290932 від 18.06.07р., згідно якому позивач доручив, а ТОВ «ПБК «Вертикаль» зобовязалось своїми силами та механізмами виконати роботи по капітальному ремонту фасаду та тротуару будівлі по вулиці Доброхотова, 11 в м. Харкові. Вартість робіт за договором склала 174715,20 грн., в тому числі ПДВ 29119,20 грн.

ТОВ «ПБК «Вертикаль» мало ліцензію на виконання передбачених в договорі робіт. Це підтверджується копією ліцензії, яку долучено до матеріалів справи.

На виконання договору підряду №18/8/290932 від 18.06.07р. ТОВ «ПБК «Вертикаль» виконало передбачені в договорі роботи, про що були складені: акт приймання виконаних до 01.08.2007р. підрядних робіт за жовтень 2007р., акт приймання виконаних після 01.08.07р. підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за жовтень -2 2007р., акт приймання виконаних після 01.08.07р. підрядних робіт за листопад 2007р., акт приймання виконаних після 01.08.07р. підрядних робіт з розрахунками одиничної вартості за грудень 2007р.

У звязку із цим ТОВ «ПБК «Вертикаль» були складені і видані позивачу податкові накладні № 1011 від 11.10.07р., № 1130 від 30.11.07р., № 1222 від 28.12.07р.

Позивач за виконані ТОВ «ПБК «Вертикаль» роботи сплатив в безготівковій формі грошові кошти такими платіжними дорученнями: № 15156 від 11.10.2007р., № 15248 від 12.10.2007р., № 18201 від 11.12.2007р., № 2214 від 14.02.2008р. Копії перелічених документів долучено до матеріалів справи.

Також позивач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Рембуд» договір від 11.04.2008 р. за № 570321, згідно з яким ТОВ «Схід-Рембуд» зобовязався виконати роботи з відновлення дорожнього покриття на загальну вартість 300000,0 грн., у т. ч. ПДВ 50000,0 грн.

На виконання умов цього договору ТОВ „Схід-Рембуд” виконало роботи по відновленню дорожнього покриття на загальну суму 194252,46 грн., у т. ч. у квітні 2008 р. на суму 99912,64 грн., у червні 2008 р. на суму 94339,82 грн. Це підтверджено актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008р., актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008р., актом № 3 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008р., актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р., актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р., актом № 6 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008р.

Позивач за виконані ТОВ «Схід-Рембуд» роботи сплатив в безготівковій формі грошові кошти такими платіжними дорученнями: № 5352 від 16.04.2008р., № 6823 від 19.05.2008р., № 7525 від 29.05.2008р., № 7822 від 04.06.2008р., № 8111 від 10.06.2008р.; № 8176 від 11.06.2008р.

Судом встановлено, що відповідач склав і направив позивачу акт № 724/23-106/31557119 від 18.03.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», код 31557119 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.09.2008р.

В акті спеціалісти відповідача дійшли до таких висновків:

- укладений між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль» договір купівлі-продажу №509-01/270764 від 01.09.2005р. є нікчемною угодою за змістом ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, оскільки в ході проведення перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність;

- укладений між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль» договір підряду №18/8/290932 від 18.06.07р., є нікчемною угодою за змістом ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, оскільки у ТОВ «ПБК «Вертикаль» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності. Відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічилось 14-15 штатних робітників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), сумісників немає.

Також спеціалісти відповідача зазначили, що до перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» не надано підрядні контракти або договори, укладені з безпосередніми виконавцями робіт та оборотно-сальдові відомості по матеріальних рахунках № 15, № 20, № 22, № 23, № 25, № 26, № 28, у звязку з чим перевірити наявність покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (пального), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах) не є можливим. Внаслідок вищезазначеного, на думку податкового органу, у ТОВ “ПБК Вертикаль” відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність;

- укладений позивачем із ТОВ «Схід-Рембуд» договір від 11.04.2008 р. № 570321 є нікчемною угодою за змістом ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, оскільки має протиправний характер, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, що протирічить інтересам держави і суспільства. Фахівці відповідача вказують на те, що угоди купівлі-продажу укладені ТОВ „ПБК „Вертикаль” з постачальниками і ТОВ „Схід-Рембуд” з ТОВ „ПБК „Вертикаль” (від 02.04.2008р. № 28), на виконання робіт по відновленню дорожнього покриття, визнані нікчемними та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а також враховуючи те, що як ТОВ „Схід-Рембуд”, так і ТОВ „ПБК” „Вертикаль” не мали змоги самостійно виконувати будівельні роботи, через відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, так як у підприємств немає технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, то угода між ТОВ „Схід-Рембуд” і позивачем суперечать інтересам держави та моральним засадам суспільства і є нікчемною.

На підставі перелічених висновків акту відповідач склав і направив позивачу податкове повідомлення-рішення №0000640854/0 від 30.03.2009р., яким визначив позивачу податкове зобовязання по сплаті ПДВ на суму 86442 грн. та фінансову санкцію на суму 195816 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000640854/0 від 30.03.2009р. до відповідача, однак його скарга не була задоволена, про що прийнято рішення № 5461/10/25-010 від 27.04.2009р.

Позивач оскаржив повідомлення-рішення № 0000640854/0 від 30.03.2009р. до ДПА у Харківській області, але його скарга не була задоволена, про що прийнято рішення № 2484/10/25-103 від 11.06.2009р.

Позивач оскаржив повідомлення-рішення № 0000640854/0 від 30.03.2009р. до ДПА України, але його скарга не була задоволена, про що прийнято рішення № 8404/6/25-0115 від 27.08.2009р.

Після цього позивач звернувся з позовом про скасування повідомлення-рішення № 0000640854/0 від 30.03.2009р. до суду.

Встановивши перелічені вище фактичні обставини справи суд при прийнятті рішення по справі враховує наступні норми чинного законодавства України.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, згідно частини 1 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, для застосування даної норми необхідно встановити, що сторони усвідомлювали, що внаслідок виконання ними конкретного правочину буде мати місце порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконне заволодіння таким майном, і при цьому сторони бажали настання таких результатів. Однак, відповідач в ході розгляду справи не довів, що сторони перелічених вище договорів цілеспрямовано і свідомо діяли із вказаною протиправною метою, в тому числі, що саме виконання умов цих договорів могло принести шкоду правам і інтересам третій осіб, в тому числі держави.

Крім того, існує принципова неможливість застосування норми цієї статті. Так, навіть за умови, якщо б відповідач доказово обґрунтував, що позивач та його контрагенти сторони при укладенні договорів мали метою несплату певних сум податків до Державного чи місцевого бюджету, і в даному разі мова могла б йти не про заволодіння цими грошовими коштами, а про їх неправомірне утримання.

За таких умов суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно застосував норми статті 228 Цивільного кодексу України.

Також суд враховує, що із змісту акту про результати проведення перевірки, який став підставою для складення оскарженого податкового повідомлення-рішення, а також із пояснень відповідача випливає, що зібрані ним докази мають доводити зовсім інший факт факт фіктивності правочину (стаття 234 Цивільного кодексу України), тобто укладення правочину без наміру створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином. В тому числі, про це свідчить аргументи відповідача про те, що контрагенти позивача не могли фактично виконувати свої зобовязання по укладеним з позивачем договорам у звязку із відсутністю необхідних людських, матеріальних та організаційних ресурсів.

Однак чинне законодавство передбачає абсолютно різні як підстави, так і процедуру визнання договору фіктивним. Так, згідно вимог частини 2 статті 234 Цивільного кодексу України, право визнати недійсним фіктивний правочин має лише суд і за встановленою господарським процесуальним кодексом України процедурою. При цьому підставами для прийняття рішення про недійсність фіктивного правочину є доведення того факту, що при його укладенні сторони не мали намір створювати правові наслідки, які ним обумовлювались.

З цієї точки зору суд враховує, що відповідач не надав доказів визнання недійсними договору купівлі-продажу № 509-01/270764 від 01.09.2005р. і договору підряду від 18.06.07р. №18/8/290932., укладених між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль», а також договору від 11.04.2008 р. № 570321, укладеного позивачем із ТОВ «Схід-Рембуд».

Крім того, матеріалами справи спростовується ствердження відповідача про те, що при укладенні цих договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались. Так, відповідач визнає і не оспорює, що саме за вказаними договорами позивач фактично сплатив своїм контрагентам безготівкові грошові суми, що і було одним з передбачених договорами наслідків (оплата робіт). Що ж до настання таких правових наслідків як передача у власність позивачу певних матеріальних цінностей, а також виконання на користь позивача певних обсягів робіт, то дані обставини підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку позивача. Відповідач не довів належним чином, що дані документи носять безтоварний характер, тобто те, що насправді позивач не отримував матеріальні цінності і результати виконання робіт.

За таких умов суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно застосував норми статей 215, 216, 234 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене вище суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт реальності виконання угод та фактичний розрахунок за ними.

Також суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані контрагентами позивача на виконання договорів є чинними, оскільки до суду не надано доказів в спростуваня факту того, що останні не є платниками ПДВ, а отже мають права видавати вище зазначені податкові накладні.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. А в абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач під час судового засідання надав всі необхідні документи. Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції накладаються на платників податків, у звязку із порушенням податкового законодавства.

Крім того, згідно з підп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №334/94-ВР, заборонено відносити до складу валових витрат лише витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Але відповідач не довів, що у позивача такі документи відсутні. Навпаки, акт перевірки містить посилання на конкретні первинні документи, які, як з цього вбачається, були належним чином надані відповідачу ще при проведенні перевірки, а також існують станом на час розгляду справи. Суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнаються документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Отже, первинні бухгалтерські документи складаються після укладення господарського договору. Тому, недійсність договору не скасовує наявність тих чи інших бухгалтерських первинних документів, що покликані підтвердити факт здійснення операцій по його виконанню.

У звязку з тим, що судом встановлено відсутність зі сторони позивача порушення податкового законодавства, відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000640854/0 від 30.03.2009р.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 06.04.2010р.

Суддя підпис< Текст >П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >