Постанова № 9472884, 08.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.04.2010 р. № 2а- 657/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Халабурдін С.В.

Відповідача: Осіпов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Науково-виробничого приватного підприємства «СТІНГ»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Науково-виробниче приватне підприємство «СТІНГ» (далі - НВПП «СТІНГ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати рішення відповідача № 0000542320 від 22 вересня 2009 року про застосування до НВПП «СТІНГ» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3186140,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в акті перевірки дійшов помилкових висновків щодо порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки всі книги обліку розрахункових операцій, та вклеєні в них z звіти збережені, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що в акті перевірки не встановлені конкретні порушення, а міститься загальне зазначення на незабезпечення роздрукування та зберігання фіскальних звітних чеків, крім того, п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено санкцію в розмірі 340,00 грн., а відтак застосування до позивача штрафних санкцій понад зазначену суму є незаконним.

Представники відповідача, Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, проти позову заперечували, посилаючись на висновки акту про результати планової виїзної перевірки, якими встановлені порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які проявилися у не зберіганні 9371 фіскальних звітних чека РРО. Внаслідок чого є підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі 3186140,00 грн., а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 10.08.2009р. по 07.09.2009р. проведено перевірку дотримання НВПП «СТІНГ» податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт про результати планової виїзної перевірки від 14.09.2009р. № 4199/232/25472556.

В акті перевірки зафіксовано, що позивачем не надано за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. 9371 фіскальних звітних чеків РРО, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

22 вересня 2009 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000542320, яким згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 3186140 грн., яка розрахована шляхом помноження 9371 (кількості фіскальних звітних чеків РРО) на 340 грн.

Суд не погоджується з правомірністю спірного рішення, оскільки застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача є незаконним, виходячи з такого.

З акту перевірки вбачається, що підставою для винесення рішення про застосування до позивача санкцій був висновок про ненадання для перевірки фіскальних звітних чеків, що зберігаються в книгах обліку розрахункових операцій. Тому фахівці контролюючого органу були позбавлені можливості встановити наявність z звітів за перевіряємий період та правильність їх оформлення. На підставі цього відповідачем зроблено висновок про незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій у кількості 9371 штук.

Однак, зазначений висновок спростовується доказами, що містяться у матеріалах справи.

З наявного у матеріалах справи листа ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 11758/7/23-207 вбачається, що 28 серпня 2009 року відповідач звернувся до позивача з запитом про надання завірених копій z звітів, роздрукованих на РРО. Запит обґрунтовано посиланням на п. 3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено право органу державної податкової служби одержувати пояснення.

У відповідь на зазначений запит позивач уточнив правові підстави виготовлення копій документів за рахунок платника податків. Крім того, листом від 04.09.2009 позивач повідомив про те, що надасть повторно книги обліку розрахункових операцій з вклеєними z звітами.

Представники відповідача у судовому засіданні підтвердили, що в процесі перевірки фахівцям, які проводили перевірку, надавалися всі книги обліку розрахункових операцій, які ними були оглянуті та повернуті працівникам позивача. Однак, у звязку з великою завантаженістю фахівців відповідача вони не змогли в повному обсязі перевірити надані їм книги, через що звернулися до позивача з запитом про надання копій документів.

У судовому засіданні судом оглянуті книги обліку розрахункових операцій з вклеєними у них z звітами, до висновку про незберігання яких дійшов відповідач, до матеріалів справи залучені копії перших аркушів зазначених книг.

За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок відповідача про ненадання, а також незберігання фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, складений відповідачем акт про ненадання документів від 07.09.2009 № 1309/232/25472556, що є в матеріалах справи, не може підтвердити факт незберігання фіскальних звітних чеків.

Також суд зазначає, що в акті перевірки (стор. 30) відповідачем зроблено висновок про ненадання 9371 фіскальних звітних чеків РРО, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Натомість п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобовязує субєктів підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Тобто, зазначеною нормою права, по-перше, не врегульовано порядок надання фіскальних звітних чеків РРО, по-друге, вона не містить обовязку надавати зазначені документи представникам контролюючого органу.

Більше того, стаття 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в тому числі пункт 4, який застосовано відповідачем для визначення санкцій позивачеві, не встановлює відповідальність за ненадання фіскальних звітних чеків РРО, тобто санкцією цієї статті не охоплюється порушення, про наявність якого відповідач дійшов у акті перевірки.

Слід також зазначити, що розмір фінансових санкцій, встановлений у п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання становить 340,00 грн., у той час як відповідач посилаючись на зазначену правову норму застосував штрафні санкції у розмірі 3186140 грн.

Відтак, застосування санкцій на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі понад суму, що вказана у санкції правової норми є незаконним.

Крім того, в акті перевірки міститься загальне позначення на ненадання, а тому незберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, відповідачем не встановлені конкретні порушення такого змісту (в які дні не було здійснено роздрукування фіскальних звітних чеків та не було забезпечено їх зберігання).

Також суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

З системного звязку положень статей 216, 217, 238 Господарського кодексу України штрафи, передбачені статтями 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно-господарських санкцій, що відповідає правовій позиції Верхового суду України, викладеній в постанові від 23.06.2009 у справі № 21-557во09.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідачем застосовані санкції за незберігання фіскальних звітних чеків за період з 01.07.2008р. до 30.06.2009р., у той же час акт перевірки було складено 14.09.2009р. Тобто, до позивача штрафні санкції у частині незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків та їх незберігання за період з 01.07.2008 до 13.09.2008 застосовані з порушенням річного терміну, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

На підставі викладеного, рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 22 вересня 2009 року № 0000542320 про застосування до НВПП «СТІНГ» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3186140,00 грн. винесено безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого приватного підприємства «СТІНГ»до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000542320 від 22 вересня 2009 року про застосування до Науково-виробничого приватного підприємства «Стінг» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3186140,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого приватного підприємства «СТІНГ» (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 142-а, код ЄДРПОУ 25472556) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 12.04.2010р.

Суддя підпис< Текст >П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >