Ухвала суду № 94728845, 08.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/1292/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток, стягнення моральної шкоди,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.11.2020 №35 про неуспішне проходження прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Житомирської обласної прокуратури від 23.12.2020 №342к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури 31.12.2020;

- поновити ОСОБА_1 з 01.01.2021 в органах Житомирської обласної прокуратури та на посаді прокурора Бердичівської - місцевої прокуратури Житомирської області або на рівнозначній посаді, яка буде існувати в зазначеному органі на момент такого поновлення;

- зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з розрахунку 1018,14 грн за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з 01.01.2020 і до моменту фактичного поновлення в органах Житомирської обласної прокуратури та на посаді прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області або на рівнозначній посаді, яка буде існувати в зазначеному органі на момент такого поновлення;

- стягнути з Житомирської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди по 10000 грн з кожного.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю за необхідне вказати наступне.

За приписами п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві, окрім іншого зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, всупереч зазначеним вимогам позивач не зазначив та не обґрунтував позовні вимоги до Офісу Генерального прокурора, який входить до кола відповідачів у справі.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач вказує, що в силу дії п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.11.2011 (Закон - №3674-VI) позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнені від сплати судового збору, з огляду на що останній не сплачується.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відтак, у справах, де предметом судового розгляду є виключно питання щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивачі звільняються від сплати судового збору. У інших категоріях спорів щодо трудових відносин позивачі не мають такої пільги.

З огляду на викладене, слід вказати, що за позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від "Про неуспішне проходження прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" №35 від 23.11.2020, позивачу належить сплатити судовий збір, так як така є окремою позовною вимогою та на неї не поширюється пільга щодо звільнення від сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674.

Разом з тим, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про відстрочення до розгляду справи по суті сплату судового збору в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до положень п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що згідно з п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Окрім того, відповідно до п.4 Постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З огляду на зазначене, позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, зокрема, не наведено обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 10000 грн з кожного відповідача, яку позивач просить зобов`язати відповідачів виплатити, та не надано доказів на підтвердження її розміру.

Під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.

Аналогічна право позиція викладено в ухвалі Верховного Суду від 04.01.2019 у справі № 9901/1/19.

Окрім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про стягнення моральної шкоди підлягає оплаті судовим збором як майнова вимога, оскільки відшкодування моральної шкоди фактично є вимогою про стягнення шкоди, визначеної позивачем сумою грошових коштів - 10000 грн.

З приводу заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат регулюється статтею 133 КАС України.

Положеннями частини 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч.1 ст.8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, положеннями ч.1 ст.8 Закону №3674-VI визначено чіткий перелік умов, за наявності яких можливе розстрочення сплати судового збору.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, доказів наявності у позивача статусу особи, визначеної у п.2 ч.1 ст.8 Закону України №3674-VI або існування будь-яких інших передбачених законодавством підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI від 08.07.2011, встановлено, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за позовну вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди) позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 908 грн (20000 грн х 1% але не менше 0,4 прожиткового мінімуму) та 908 грн (0,4 прожиткового мінімуму, щодо визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №35 від 23.11.2020).

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1816 грн;

- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди у розмірі 10000 грн, яку позивач просить зобов`язати відповідача виплатити та належні докази на підтвердження її розміру;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Єфіменко