Рішення № 94728445, 25.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 160/14763/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA110130/2020/000122/1 від 22.10.2020 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2020/00319 від 22.10.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання контракту № 15/268 компанією-нерезидентом Jindal Poly Films Ltd було поставлено позивачу товар, а саме: плівки ВОРЕТ J-221 товщиною 12 мікрон вартістю 1,52 дол. США/кг та плівки ВОРЕТ J-200 товщиною 12 мікрон вартістю 1,45 дол. США/кг, 10 мікрон вартістю 1,57 дол. США/кг, на загальну суму 34 715 дол. США.

21.10.2020 року ТОВ «ТД «Марафон» було сформовано та направлено засобами електронного зв`язку до Дніпровської митниці ДПС митну декларацію щодо оформлення вищезазначеного товару, якій було присвоєно номер UA 110130/2020/0302112.

Однак, 22.10.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про відмову в оформленні митної декларації ТОВ «ТД «Марафон» № UA 110130/2020/030212 від 21.10.2020, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2020/00319, після чого митним органом було прийнято рішення № UA110130/2020/000122/1 про коригування митної вартості.

Позивач не погоджується із винесеним рішенням, оскільки в останньому не зазначено, які саме документи не були надані декларантом, які саме числові складові мали бути підтверджені такими документами, а також - яких відомостей, що підтверджують саме числову складову заявленої декларантом митної вартості, не вистачає у наданих ТОВ «ТД «Марафон» документах.

Відповідно, позивач вважає, що рішення відповідача від 22.10.2020 року не містить підстав неможливості застосування у цьому випадку основного (першого) методу визначення митної вартості товару - за ціною договору. Відомості щодо надходження інформації від митних органів інших країн у оскаржуваному рішенні також відсутня.

Отже, підстави для відмови у митному оформленні за митною декларацією № UA 110130/2020/030212 від 21.10.2020, що передбачені ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, в цьому випадку - відсутні.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

07 грудня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Позивач звернувся 21.10.2020 до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення товару: «плівка з поліетилентерефталату завтовшки не більш як 50 мкм, одношарова, непориста, неармована, не шарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами у рулонах, плівка БОПЕТ» в асортименті. Країна походження: IN».

Зазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 26.08.2015 № 15/268 із компанією „Jindal poly Films Ltd.” (New Delhi, India)” - продавець та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за ЕМД № UA110130/2020/030212 (далі - ЕМД).

Поставка товару здійснена на умовах CIF UA Одеса.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за ЕМД від 21.10.2020 №UA110130/2020/030212 згенеровано форми контролю:

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

У відповідності до ст. 337 МКУ, під час проведення перевірки документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, невідповідності, а саме: надане до митного оформлення платіжне доручення від 06.10.2020 на суму 25 943,2 USD становить 80% від суми по контракту № 15/268 від 26.08.2015, інвойсу № 2132816 від 14.09.2020 (32 886,20 USD).

Однак, 80% від суми зазначеної в інвойсі № 2132816 від 06.10.2020 повинно складати 26 308,96 USD.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом надано листи підприємства від 21.10.2020 № 21-103 з переліком додаткових документів:

комерційна пропозиція від 01.09.2020;

прейскурант від 01.09.2020;

висновок ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020.

За результатами розгляду додатково наданих документів декларанта проінформовано про те, що в наданій Комерційній пропозиції від 01.09.2020 зазначено, що мінімальна кількість замовлення повинна становити не менше 25 тон, однак дана поставка становить 21,849 тон. Також в даному документі не зазначено період дії зазначеної комерційної пропозиції.

У свою чергу, прейскурант від 01.09.2020 має адресний характер, що суперечить суті даного документа та містить інформацію виключно щодо позицій інвойсу від 14.09.2020 р. № 2132816 і носить суб`єктивний характер.

У наданому висновку ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020 наявне лише єдине посилання на Інтернет ресурс - сайт www.indiamart.com, що є он лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу.

Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних.

Листом від 22.10.2020 № 22-103 декларантом повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів у передбачений законом термін (10-денний строк).

У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням характеристик товару до рівня ціни товару № 1 за ЕМД від 16.09.2020 № UА100020/2020/041791, де ціна товару становить 2,01 дол. США/кг.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято Рішення про коригування митної вартості від 22.10.2020 № UА110130/2020/000122/1.

11 грудня 2020 року представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій наголосив на тому, що розбіжності у числовому значенні митної вартості, що була визначена у МД від 21.10.2020 UA 110130/2020/0302112 на час первинного подання документів, були відсутні. Відповідно, на цей час не виникли підстави для застосування митним органом норм ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та витребування у ТОВ «ТД «Марафон» додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

26.08.2015 між компанією-нерезидентом Jindal Poly Films Ltd. (Продавець) та TOB «ТД «Марафон» (Покупець) - позивачем, було укладено контракт № 15/268, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує БОПП та БОПЕТ плівку (товар) країни походження - Індія, партіями, постачання яких узгоджується та підписується у специфікаціях, що є невід`ємними частинами контракту.

Ціна товару включає вартість товару, пакування, маркування, оформлення та пересилки вантажних документів, оформлення телекс-релізу, а також доставки товару в порт призначення та морського страхування, що покриває 110% інвойсної вартості товару.

Пунктом 4.4 контракту визначено порядок оплати, а саме:

попередня оплата в розмірі 20 % від попередньої вартості партії товару - протягом 10 банківських днів з дня підписання відповідної специфікації;

балансовий платіж в розмірі різниці між фактичною інвойсною вартістю партії товару та сумою сплаченої попередньої оплати за цю партію - протягом 10 банківських днів після отримання від продавця копій всіх вантажних документів, відповідно до п. 5.5 контракту.

На виконання вказаного контракту, специфікацією № 29 від 02.09.2020 сторони погодили поставку товару плівки ВОРЕТ J-221 товщиною 12 мікрон вартістю 1,52 дол. США/кг та плівки ВОРЕТ J-200 товщиною 12 мікрон вартістю 1,45 дол. США/кг, та 10 мікрон вартістю 1,57 дол. США/кг, на загальну суму 34 715 дол. США.

14 вересня 2020 року Jindal Poly Films Ltd на адресу позивача було виставлено комерційний інвойс № 2132816 на загальну суму 32 886,20 дол. США.

03.09.2020 та 06.10.2020 ТОВ «ТД «Марафон» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок продавця у сумі відповідно 13 521 дол. США та 25 943,20 дол. США, що підтверджено повідомленнями міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT.

Товар визначений специфікацією № 29 від 02.09.2020 до контракту № 15/268 від 26.08.2020 року було застраховано компанією NATIONAL INSURANCE COMPANY LTD., що підтверджено страховим полісом № 340100/2132816 від 14.09.2020 р., та транспортовано до порту Одеса, що підтверджено коносаментом № OOLU2647333921 від 25.09.2020 та CMR від 19.10.2020 р. № 7986.

21 жовтня 2020 року позивач звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби з метою здійснення митного оформлення зазначеного товару шляхом подання електронної декларації № UA110130/2020/030212.

Позивачем у митній декларації № UA 110130/2020/030212 від 21.10.2020 було заявлено митну вартість товару у розмірі 933 004,51 грн. (гр. 12 декларації), що становить 32 886,20 дол. США на день подання декларації.

На підтвердження вказаної вартості товару позивач надав наступні документи:

сертифікат якості від 14.09.2020 р.;

комерційний інвойс № 2132816 від 14.09.2020 на суму 32 886,20 дол. США;

коносамент № OOLU2647333921 від 25.09.2020 р.;

CMR№ 7986 від 19.10.2020 р.;

повідомлення міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT від 03.09.2020 та від 06.10.2020 р.;

страховий поліс № 340100/2132816 від 14.09.2020 р.;

специфікації від 02.09.2020 № 29 та № 30;

контракт № 15/268 від 26.08.2015 року;

експорту митну декларацію країни походження від 15.09.2020 з перекладом.

Однак, того ж дня відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача повідомлення, згідно якого при проведенні перевірки наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів виявлено, що платіжне доручення від 06.10.2020 року на суму 25 943,2 дол. США - 80% по контракту 15/268 від 26.08.2020, інвойс 2132816 від 14.09.2020. Але 80% від суми зазначеної в інвойсі № 2132816 від 06.10.2020 повинна складати 26 308,96 дол. США.

З огляду на вказане відповідач витребував у декларанта, наступні документи:

за наявності - інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом № 21-103 від 21.10.2020 позивачем були надані письмові пояснення, а також додаткові документи.

22.10.2020 ТОВ «ТД «Марафон» було отримано повідомлення митного органу, у якому останній зазначив, що у комерційній пропозиції підприємства від 01.09.2020 р. вказано, що мінімальна кількість замовлення повинна становити не менше 25 тон, але спірна поставка становить 21,849 тон. Також у вказаному документі не зазначено період дії комерційної пропозиції. Прейскурант від 01.09.2020 р., що наданий декларантом, має адресний характер, що суперечить суті вказаного документа та містить інформацію виключно щодо позицій інвойсу № 2132816 і носить суб`єктивний характер. У наданому висновку ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020 наявне лише єдине посилання на інтернет ресурс - сайт www.indiamart.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувач, що унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет - сайт www.indiamart.com збирає та оброблює інформацію з різних галузей промисловості, тобто є неофіційною біржовою організацією у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню, відсутні коефіцієнти (числове значення), порядок розрахунків, тощо.

Враховуючи вказані обставини, 22.10.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про відмову в оформленні митної декларації ТОВ «ТД «Марафон» № UA 110130/2020/030212 від 21.10.2020, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110130/2020/00319, після чого митним органом було прийнято рішення № UA110130/2020/000122/1 про коригування митної вартості.

Вирішуючи правомірність оскаржуваного рішення, суд враховує наступне.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів (ч. З ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частинами 1, 2, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин 2,3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що право органу доходів і зборів витребувати від декларанта додаткові документи виникає лише у разі наявності обгрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів

Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обгрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 Кодексу) заборонено.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.08.2019 по справі № 804/9003/13-а, від 12.12.2019 по справі № 804/2957/17, від 13.08.2020 по справам № 815/3451/16, № 815/1935/16.

Незважаючи на те, що позивачем було надано весь необхідний пакет документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, 21.10.2020 року відповідачем було сформовано та направлено на адресу підприємства повідомлення, згідно якого при проведенні перевірки наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів виявлено, що платіжне доручення від 06.10.2020 на суму 25 943,2 дол. США - 80% по контракту 15/268 від 26.08.2020, інвойс 2132816 від 14.09.2020. Але 80% від суми, зазначеної в інвойсі № 2132816 від 06.10.2020 повинна складати 26 308,96 дол. США.

На вимогу відповідача декларантом було надіслано листа, в якому останній роз`яснив відповідачу з яких сум складаються суми платежів, що були здійснені ним 06.10.2020 та 03.09.2020, а саме: платіжне доручення на суму 25 943,20 дол. США від 06.10.2020, оплата балансу 80 % згідно Інвойсу № 2132816 від 14.09.2020 виконано вірно, оскільки сума специфікації №29 від 02.09.2020 при замовленні товару складала 34 715,00 дол. США. Платіжне доручення на суму 13 521,00 дол. США від 03.09.2020 року складає суму оплати авансу 20 % згідно: специфікації № 29 від 02.09.2020 сума авансу 6 943,00 дол. США та специфікації № 30 від 02.09.2020 сума авансу 6 578,00 дол. США, отже 32 886,2 дол. США (сума Інвойсу № 2132816 від 14.09.2020) - 6 943,00 дол. США (сума авансу 20 % специфікація № 29) = 25 943,20 (сума балансу 80% за Інвойсом № 2132816 від 14.09.2020, заказ - специфікація №29 від 02.09.2020).

Отже, згідно платіжного доручення від 03.09.2020 ТОВ «ТД «Марафон» було здійснено передплату у розмірі 20 % за специфікаціями від 02.09.2020 № 29 та № 30, що відповідає умовам п. 4.4 контракту № 15/268 від 26.08.2020, а саме це 6 943 дол. США та 6 578 дол. США, що разом становить 13 521 дол. США.

Також до пояснень позивач додав документи а саме:

висновок експерта Дніпропетровської ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020 р.;

бухгалтерську документацію, а саме: оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 07.08.2020 р.;

довіреності на отримання товару № 273 від 12.08.2020, № 554 від 19.08.2020, № 299 від 10.09.2020 р.;

видаткові накладні № 5075 від 12.08.2020, № 5323 від 20.08.2020, № 5865 від 10.09.2020 р.;

товарно-транспортні накладні № Р5075 від 12.08.2020, № Р5323 від 20.08.2020, № Р 5865 від 10.09.2020 р.;

комерційну пропозицію, калькуляцію та прайс-лист продавця від 01.09.2020 з перекладами.

Суд зазначає про те, що доводи, які лягли в основу оскаржуваного рішення, не передбачені п. 1-4 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України.

Зокрема, посилання митного органу на зміст комерційної пропозиції та прейскуранта від 01.09.2020 не має жодного нормативного обгрунтування, оскільки вказані документи не визначені нормами ст. 53 Митного кодексу України як такі, що підтверджують митну вартість товару. Також, питання, які виникли у митного органу до вказаних документів не мають відношення до числового значення заявленої позивачем митної вартості, а належать до характеру договірних господарських відносин сторін контракту.

Що стосується зауважень відповідача до змісту наданого позивачем висновку Дніпропетровської ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020 р., суд має зазначити, що до компетенції митних органів при оформленні імпорту товару не входить трактування наданих декларантом документів, які складені відповідними компетентними органами.

Крім того, у висновку експерта Дніпропетровської ТПП № ГО-2370 від 21.10.2020 зазначено про те, що ринкова вартість товару, отриманого за контрактом №15/268 від 26.08.2015, специфікації №29 від 02.09.2020, комерційному інвойсі №2132816 від 14.09.2020 р. і з урахуванням тенденцій світового ринку на поліетилентерефталат, без урахування податку з обороту і коефіцієнта дилерській надбавки, становить:

ПЕТ стрічка тип J-200 10 мкм. X 580 мм - 1,57 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-200 12 мкм; X 590 мм - 1,45 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-200 12 мкм. X 600 мм - 1,45 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-200 12 мкм. X 620 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 мкм. X 650 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 мкм. X 700 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 мкм. X 720 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 мкм. X 740 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 МКМ. X 820 мм - 1,52 USD/кг;

ПЕТ стрічка тип J-221 12 мкм. X 830 мм - 1,52 USD/кг.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно пунктів 3-6 вищевказаної статті МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно положень ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно п.п. 3.4., 3.8. висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки здекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Відповідно, орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, алогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригуванні митної вартості. Таким чином, орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

В п.п. 16, 22 Узагальнення ВАСУ зроблені висновки про те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Отже відповідачем необґрунтовано було застосовано останній - резервний метод визначення митної вартості, що може бути застосовано лише у випадках, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу.

Крім того відповідачем не зазначено через які причини неможливо застосувати попередні методи.

Згідно вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Також суд хотів би зазначити про те, що зі змісту картки відмови від 22.10.2020 вбачається, що митну вартість скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням характеристик товару до рівня ціни товару № 1 за МД від 16.09.2020 № UA 100020/2020/041791.

Однак, при цьому відповідачем не зазначено, який саме товар було використано в якості джерела інформації та які числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, фактурної вартості, що унеможливлює перевірку обгрунтованості та допустимості вказаних даних.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що на момент оформлення товару за митною декларацією № UA 110130/2020/030212 від 21.10.2020 митна вартість товару була підтверджена відповідними документами, що підтверджували числове значення митної вартості у розмірі 933 004,51 грн. за основним методом. Підстав витребувати у позивача додаткові документи у відповідача не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не підтвердив обгрунтованості рішень, що оскаржуються, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA110130/2020/000122/1 від 22.10.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2020/00319 від 22.10.2020 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник