Рішення № 94727109, 04.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/208/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 Справа № 908/3178/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретарі судового засідання Коцар А.О., розглянувши матеріали справи № 908/3178/20

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус 18", ідентифікаційний код юридичної особи 42816625 (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Сєрікова, 23)

про стягнення 16471 грн 93 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Лойко А.О., довіреність №959/20-19 від 24.12.2020

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус 18", 16471 грн 93 коп.: 16437 грн 52 коп. основного боргу за наданя послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з листопада 2019 по квітень 2020 та 34 грн 41 коп. 3% річних

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 справу № 908/3178/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 28.12.2020 о 09 год. 50 хв.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноважені представники сторін отримали ухвали про відкриття провадження у справі №908/3178/20 від 09.12.2020, позивач 17.12.2020, відповідач 21.12.2020.

28.12.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

28.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.12.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/3178/20. Перевірив явку представників сторін. Відводів складу суду не заявлено. Судом оголошено про надходження вищевказаних клопотань. Представник позивача підтримав клопотання про долучення доказів. Клопотання позивача задоволено, докази прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи. Також, представник позивача не заперечив проти відкладення розгляду справи.

За наслідками судового засідання 28.12.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.01.2021 об 10 год. 40 хв.

26.01.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: повторного направлення позовної заяви на адресу відповідача.

26.01.2021 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

В судовому засіданні 26.01.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив розгляд справи № 908/3178/20. Перевірив явку представників сторін. Суд оголосив про надходження вищевказаних клопотань. Клопотання про долучення доказів прийнято судом до розгляду, приєднано до матеріалів справи. Представник позивача надав пояснення щодо клопотання відповідача про перехід до загального провадження, зазначив, вирішення вказаного питання покладається на розсуд суду. Відповідачем не надано доказів надсилання вказаного клопотання та пояснень на адресу позивача.

За наслідками судового засідання 26.01.2021, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 04.02.2021 об 09 год. 30 хв.

04.02.2021 від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі з доказами відправки.

В судовому засіданні 04.02.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив розгляд справи № 908/3178/20. Перевірив явку представників сторін. Суд оголосив про надходження від відповідача письмових пояснень по справі, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду та приєднані до матеріалів справи. Суд запитав позицію представника позивача щодо клопотання відповідача щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Представник позивача заперечила проти задоволення вказаного клопотання. Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів в його обґрунтування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: Концерн «МТМ» (теплопостачальна організація) здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення № 146 в підвалі літ. А-9 загальною площею 142 кв.м за адресою: вул. Запорізька, 13 в м. Запоріжжі, яке знаходиться у житловому будинку та має єдину систему централізованого опалення. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нежиле приміщення 146 в підвалі літ. А-9 по вул. Запорізька, 13 в м. Запоріжжі загальною площею, 142 кв.м. до грудня 2020 було зареєстровано за ТОВ «ЕЛЬБРУС 18» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з продажу майна банкрута. Позивач направляв на адресу відповідача лист щодо укладання договору купівлі-продажу теплової енергії (лист № 582/04 від 04.09.2020). Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, договір не уклав. Не зважаючи на відсутність укладеного договору, позивач здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії до приміщення, облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 . За період з листопада 2019 по квітень 2020 позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 16 437,52 грн., яку відповідач не оплатив. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 34,41 грн.

Відзив на позовну заяву відповідач не надав. З письмових пояснень, наданих суду, вбачається що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

В судовому засіданні 04.02.2021 прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізької міської ради № 17 від 11.01.2002 "Про створення комунальних підприємств теплових мереж" створено Концерн "Міські теплові мережі".

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну "Міські теплові мережі", основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших об`єктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.

Статтею ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 13, 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване опалення належить до житлово-комунальних послуг, порядок надання, якісні та кількісні показники яких мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Згідно ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. Аналогічні норми щодо встановлення тарифів містяться у ст. 13 Закону України "Про теплопостачання".

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в Правилах законодавець надає поняття "Споживач":

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон);

споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил).

В розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Концерн «МТМ» (теплопостачальна організація) здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення № 146 в підвалі літ. А-9 загальною площею 142 кв.м за адресою: вул. Запорізька, 13 в м. Запоріжжі, яке знаходиться у житловому будинку та має єдину систему централізованого опалення.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на нежиле приміщення 146 в підвалі літ. А-9 по вул. Запорізька, 13 в м. Запоріжжі загальною площею, 142 кв.м. з травня 2019 до грудня 2020 було зареєстровано за ТОВ «ЕЛЬБРУС 18» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з продажу майна банкрута.

Позивач направляв на адресу відповідача лист щодо укладання договору купівлі-продажу теплової енергії (лист № 582/04 від 04.09.2020).

Відповідач в строки, передбачені ч. 3 ст. 181 ГК України, не надав відповіді на пропозицію позивача та не повернув належним чином укладеного договору.

Не зважаючи на відсутність укладеного договору, позивач здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії до приміщення, облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно положень Правил №1198, пункт 44, термін споживач розповсюджується на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність укладеного договору на надання житлово - комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відсутність між сторонами договору на надання послуг з централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном „Міські теплові мережі" послуги, оскільки обов`язок оплати випливає з закону.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 441 від 24.10.2019 «Про початок опалювального періоду 2019- 2020 років у м. Запоріжжі», вирішено розпочати опалювальний період з 28.10.2019.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 147 від 06.04.2020 «Про закінчення опалювального періоду 2019- 2020 років у м. Запоріжжі», вирішено закінчити опалювальний сезон з 07.04.2020.

Факт постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення 146 в підвалі літ. А-9 загальною площею 142 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13, яке належало на праві власності ТОВ «ЕЛЬБРУС 18», за період листопад 2019 - квітень 2020 підтверджується виставленими відповідачу рахунками на оплату та актами приймання-передачі.

Відповідно до п. 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 666/44 від 27.11.2020 щодо погашення заборгованості за теплову енергію у розмірі 16 437,52 грн.

21.12.2020 позивач направив на адресу відповідача Акт звірки взаєморозрахунків. Відповіді позивач не отримав.

Відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

Таким чином, за період з листопада 2019 по квітень 2020 загальна сума заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді для опалення, відпущену Концерном «Міські теплові мережі» споживачу, на адресу надання послуг м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 13, нежитлове приміщення 146 в підвалі літ. А-9 загальною площею 142 кв.м., складає 16437,52 грн.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У спірний період споживач свого обов`язку щодо укладення договору не виконав, договору купівлі-продажу теплової енергії з Концерном "МТМ" укладено не було, акти приймання - передачі теплової енергії не підписані, у зв`язку з чим облік відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виходячи зі змісту якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за заявлений період заявлений період (листопад 2019-квітень 2020) на адресу теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії не повернув, що свідчить про те, що він фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати.

Таким чином, зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2019 по квітень 2020 є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач ці послуги не отримував.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем щодо постачання теплової енергії та її оплати належним чином не оформлено, відповідного договору не укладено у даному випадку має місце бездоговірне користування тепловою енергією.

Відповідно до п. 18. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем. Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.

Відповідачем оплату спірної заборговані у вищевказаний строк здійснено не було.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 34,41 грн. за період 20.12.2019 - 10.03.2020.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки позивача за допомогою інформаційно-пошукової програми «Законодавство», згідно із розрахунком суду стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 33,71 грн., з відмовою у стягненні 0,7 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбрус 18", ідентифікаційний код юридичної особи 42816625 (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Сєрікова, 23) на користь Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а) основний борг у розмірі 16 437 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 52 коп., 3 % річних у розмірі 33 (тридцять три) грн. 71 коп., судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 91 коп.

3. В стягненні 3 % річних у розмірі 0 (нуль) грн. 70 коп., судового збору у розмірі 0 (нуль) грн. 09 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.02.2021.

Суддя А.О. Науменко