Рішення № 94727076, 01.02.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/176/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/3042/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Концерну “Міські теплові мережі”, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес центр “Рекорд”, 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

25.12.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес центр “Рекорд”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 567 198,32 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 518 405,60 грн, 3% річних в розмірі 17 136,20 грн та інфляційних втрат в розмірі 31 656,52 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2020, справу № 908/3042/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3042/20. Присвоєно справі номер провадження 15/176/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Концерн “Міські теплові мережі” за даними особового рахунку № 203894 у періоди грудня 2014 року, березня 2015 року, квітня 2015 року, жовтня 2016 року, січня 2018 року відпустив відповідачу теплову енергію до будинку № 18-В, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна. Договір купівлі-продажу теплової енергії, проект якого направлявся на адресу відповідача для підписання, останнім не укладено. Зобов`язання по сплаті за спожиту теплову енергію за спірний період, відповідачем не виконано, що стало підставою звернення до суду із вказаними вимогами. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 629, 712 Цивільного кодексу України, Законом України “Про теплопостачання”, “Правилами користування тепловою енергією”, ст. ст. 1, 2, 193, 222 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес центр “Рекорд” є: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання представником відповідача ухвали господарського суду від 01.12.2020 про відкриття провадження у справі № 908/3042/20.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3042/20.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2020 про відкриття провадження у справі № 908/3042/20 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 01.02.2021.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 31.12.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 01.02.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.4 Статуту Концерну Міські теплові мережі, основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут. Основними функціями Концерну є: забезпечення розвитку теплофікаційного господарства та забезпечення тепловою енергією для комунально-побутових потреб населення, бюджетних установ і організацій, госпрозрахункових підприємств, інших об`єктів, розташованих в зоні діяльності Концерну; - збір коштів за послуги теплопостачання зони діяльності Концерну (територія міста Запоріжжя) з метою централізованих розрахунків за енергоресурси.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:

теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів цієї справи, позивач звернувся до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Рекорд» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В, із пропозицією укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Доказів підписання договору не надано.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи в суді, між Концерном МТМ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес центр “Рекорд” відсутні врегульовані відповідним договором правовідносини з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2017 № 1198, споживачем користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії (п. 4). Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання (п. 14).

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовлені, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладання договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування».

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивач звернувся до відповідача із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в нежитлове приміщення, яке на думку позивача, належить відповідачу на праві власності. На цей лист відповіді не надійшло. Отже, договір на час подання цієї позовної заяви не укладений.

Позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за періоди: грудень 2014 року, березень-квітень 2015 року, жовтень 2016 року, січень 2018 року на загальну суму 518 405,60 грн. В якості доказів відпуску теплової енергії надано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, надісланими на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами направлених документів за відпущену теплову енергію (копії додаються).

Також, позивач надіслав відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 10.07.2020 № 523/05-юр, що підтверджується фіскальним чеком від 10.11.2020 № 00124000010475.

Відповідач жодних заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі за спірний період на адресу Теплопостачальної організації не повернув, виставлені рахунки за фактично спожиту теплову енергію не сплатив. Також, будь-яких відповідей чи заперечень на надіслану претензію відповідач не надав.

Тому, на думку позивача, станом на час розгляду цієї справи судом за відповідачем обліковується заборгованість з оплати вартості спожитої теплової енергії.

Разом з тим, матеріали справи містять:

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 11157589 від 18.10.2013. Свідоцтво містить інформацію про те, що адміністративна будівля літ. А-2, А1-2 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця рекордна будинок 18в, зальна площа 2189,4 кв.м. зареєстровано на праві власності у розмірі частки 1/1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Рекорд» ідентифікаційний код юридичної особи 38840044;

- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2013 про проведення державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Рекорд» ідентифікаційний код юридичної особи 38840044 на праві власності у розмірі частки 1/1 адміністративної будівлі літ. А-2, А1-2 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця рекордна будинок 18в, зальна площа 2189,4 кв.м.;

- Інформаційну довідку від 03.07.2017 за № 91030008 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником адміністративної будівлі літ. А-2,А1-2, загальна площа 2189,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В є Приватне підприємство «Новий вимір - 2012» (ідентифікаційний код юридичної особи 38362336) та Товариство з обмеженою відповідальність «Центр здоров`я «Азовець» (ідентифікаційний код юридичної особи 35216018);

- Інформаційну довідку від 28.03.2018 № 118796278 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником адміністративної будівлі літ. А-2,А1-2, загальна площа 2189,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-в є Товариство з обмеженою відповідальність «Бізлайн» (ідентифікаційний код юридичної особи 41826585) та Товариство з обмеженою відповідальність «Центр здоров`я «Азовець» (ідентифікаційний код юридичної особи 35216018);

- Інформаційну довідку від 10.07.2018 № 130340563, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником адміністративної будівлі літ. А-2,А1-2, загальна площа 2189,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-в є Товариство з обмеженою відповідальність «Бізлайн» (ідентифікаційний код юридичної особи 41826585) та Товариство з обмеженою відповідальність «Центр здоров`я «Азовець» (ідентифікаційний код юридичної особи 35216018);

- Інформаційну довідку від 17.09.2020 № 224333133 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником адміністративної будівлі літ. А-2, А1-2, загальна площа 2189,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-в є Товариство з обмеженою відповідальність «Бізлайн» (ідентифікаційний код юридичної особи 41826585).

Таким чином, як вбачається з останньої довідки № 224333133 від 17.09.2020 відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ідентифікаційним кодом юридичної особи 38840044, відсутні. Крім того, інформація про те, що адміністративна будівля літ. А-2, А1-2, загальна площа 2189,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-в перебуває у власності відповідача не підтверджується з 03.07.2017.

Доказів того, що вказана адміністративна будівля перебуває в оренді у відповідача також не надано.

Акти обстеження теплового вузла та приборів обліку від 26.12.2014 підписано невідомою особою Колов В.І., 28.01.2015 без підпису споживача, 13.03.2015 підписано невідомою особою Лазько А.А., 23.04.2015 підписано невідомою особою Лазько А.А., 18.05.2016, не свідчать про відпуск теплової енергії відповідачу, оскільки у вказаних актах зазначено про обстеження та зняття показів з приладу обліку за об`єктом: «Бізнес центр ТОВ «Рекорд», а не те, що вказаний об`єкт перебуває у власності або користуванні відповідача. Крім того, в акті від 28.01.2015 зазначено про те, що перевірка здійснювалася ТОВ «Центр здоров`я «Азовець» вул. Рекордна 18-в.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: Україна, 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, будинок 18-в.

Доказів фактичного ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Рекорд» і як наслідок відпущення теплової енергії саме відповідачу за вказаною адресою, позивачем не надано.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до правил доказування позивач, звертаючись з відповідним позовом до суду та посилаючись на отримання відповідачем послуг з централізованого опалення у зазначене приміщення на суму 518 405,60 грн, повинен довести зазначені обставини, надавши суду докази фактичного надання послуги з опалення по об`єкту, який належить відповідачу на праві власності або перебуває у користуванні.

Разом з тим, відповідні докази позивачем не подані. На підставі наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити. що саме Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізнес центр “Рекорд” надавалися послуги у період грудень 2014 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, жовтень 2016 року, січень 2018 року з відпуску теплової енергії до будинку № 18-в, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна.

Враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ст. 1 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до господарського суду було сплачено судовий збір за платіжними дорученнями № 17177 від 19.02.2019 у розмірі 159,00 грн, № 7358 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7403 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7359 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7404 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7360 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7405 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7361 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7406 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7407 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 7408 від 04.08.2020 у розмірі 210,20 грн, № 9945 від 22.09.2020 у розмірі 2102,00 грн, № 9956 від 22.09.2020 у розмірі 2102,00 грн, № 9957 від 22.09.2020 у розмірі 2102,00 грн, на загальну суму 8567,00 грн.

Судом встановлено, що сума судового збору, що підлягає сплаті за вказаним позовом становить 8507,97 грн, тобто позивачем було внесено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено законом, переплата судового збору складає 59,03 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи наведені приписи ГПК України, Закону України “Про судовий збір” суд дійшов висновку, що питання про повернення 59,03 грн переплаченої суми судового збору позивачу буде вирішено судом за наявності відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2021 року.

Суддя І. С. Горохов