Ухвала суду № 94725454, 08.02.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3526/21

Провадження № 2/752/5167/21

УХВАЛА

про звільнення від сплати судового збору

08 лютого 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, акціонерне товариство «Альфа-Банк», про стягнення грошової компенсації Ѕ частини вартості квартири,

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С. С., акціонерне товариство «Альфа-Банк», про стягнення грошової компенсації Ѕ частини вартості квартири, у якій позивач просила стягнути на свою користь грошову компенсацію Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

Ціна позову визначена в сумі 1 631 453,97 грн.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач просила звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем та відсутністю доходів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Більше того, підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат (постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 367/3426/15-ц).

Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/15-а).

Згідно довідки Національної академії державного управління при Президентові України № 5 від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати як мати дитини, яка потребує домашнього догляду до 6 років з 20 липня 2020 року до 18 січня 2021 року.

На підтвердження складного матеріального становища позивачем надано копії довідок Національної академії державного управління при Президентові України № № 152, 153 від 12 січня 2021 року про заробітну плату за 2019-2020 роки, відповідно до яких у позивача відсутній дохід.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1 кварталу 2019 року по 3 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримала 142 грн та 145 грн (з відміткою ознаку доходу - вартість дарунків), інша інформація про доходи відсутня.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особо, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).

Ураховуючи ціну позову (1 631 453,97 грн), судовий збір за подання вказаної позовної заяви становить 11 350,00 грн.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. Сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки остання довела належними та допустимими доказами складний матеріальний стан, відсутність у неї доходів та фінансової можливості сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статями 136 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, акціонерне товариство «Альфа-Банк», про стягнення грошової компенсації Ѕ частини вартості квартири.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Кахно