Ухвала суду № 94724116, 08.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2078/21

Провадження № 1-кс/643/772/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2021 м.Харків

08 лютого 2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді Осадчого О.В.,

при секретарі судового засідання Марченку В.К.,

прокурора Заливацької О.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Сергєєва М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Московського районного суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Московського ВП ГУ НП в Харківській області Мацюри В.А., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №4 Заливацькою О.Г., подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220470000114 від 14.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єлизаветівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, фактично працюючого без оформлення трудових відносин, раніше засудженого: 19.11.2007 Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 12.12.2011 з Дергачівської ВК Харківської області на підставі постанови Дергачівського районного суду м. Харкова умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік, 1 місяць, 14 діб, відносно якого 27.12.2016 прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 спрямовано обвинувальний акт до Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.187 КК України; 01.07.2020 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.187 КК України ОСОБА_1 засуджено до 7 років позбавлення волі, вирок не вступив в законну силу в зв`язку поданням апеляційної скарги, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова 08.02.2021 надійшло відповідне клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за скоєння злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. Так, 14.01.2021 приблизно о 03.00, точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , знаходився поблизу будинку АДРЕСА_2, куди на автомобілі «DAEWOO Lanos», діючи як водій служби таксі, привіз раніше незнайомих йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За вказаною адресою, на підставі виниклого питання з приводу оплати за перевезення, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого, ОСОБА_1 за раптово виниклим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, підійшов до ОСОБА_3 , яка стояла біля огорожі домоволодіння АДРЕСА_2 , тримаючи в руках гітару ТМ «Ibanez» Performance model PF10-12NT Serial E70301248, яка належить ОСОБА_2 , та, маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, відкрито, несподівано для ОСОБА_3 , схватившись за гітару руками, намагався вирвати її з рук останньої, однак зазнав опору. Після цього ОСОБА_1 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, однією рукою здійснив поштовх в груди, та один раз наніс удар долонею правої руки по лівої частині обличчя ОСОБА_3 , завдавши останній фізичний біль, але не спричинивши тілесних ушкоджень. В результаті умисних, незаконних дій ОСОБА_1 , направлених на відкрите викрадення майна, ОСОБА_3 відпустила з рук гітару, а ОСОБА_1 , скориставшись цим, вихопив вказаний музичний інструмент рукою, після цього поклав його до багажнику зазначеного вище автомобіля, а у подальшому - з місця скоєння злочину зник, тим самим відкрито заволодів майном потерпілого та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка згідно з висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 7 від 20.01.2021 становить 5900 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

ОСОБА_1 01.02.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

У клопотанні слідчий зазначав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та є підстави вважати, що у останнього можуть виникнути передбачені ч.1 ст.177 КПК України спроби переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4-х до 6-ти років з конфіскацією майна, тобто тяжкий злочин; вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічної категорії, з метою незаконного збагачення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має законних джерел отримання заробітку, припинення його протиправної діяльності не було наслідком добровільного волевиявлення останнього, а є наслідком діяльності правоохоронних органів, та останній достовірно знаючи, що відносно нього Дзержинським районним судом м. Харкова винесено вирок до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, який на даний час не вступив в законну силу в зв`язку з апеляційною скаргою, не зважаючи на тяжкість покарання, знову вчинив аналогічний злочин; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, оскільки на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, одночасних допитів раніше допитаних осіб, слідчих експериментів тощо, підозрюваному вручені додатки із копіями матеріалів досудового розслідування, що свідчить про те, що йому відомо анкетні дані деяких свідків та їх фактичне місце мешкання.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, сторона обвинувачення просила обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, дав пояснення щодо обставин вилучення ним майна у ОСОБА_2 , зазначав, що підозра є необґрунтованою, вказував, що має хронічне захворювання опорно-рухового апарату, постійно потребує прийому знеболювальних препаратів, має стійки соціальні зв`язки, що полягають зокрема у тому, що він є одруженим, неофіційно працює, утримує непрацездатних батьків.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити, обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, мотивуючи це тим, що підозрюваний має продовжувати роботу для забезпечення себе ліками, зазначав, що ризики визначені стороною обвинувачення безпідставно, надав суду документи про наявність у підозрюваного хронічного захворювання опорно-рухового апарату, а також свідоцтво про шлюб останнього, звертав увагу суду, що предмет злочину виданий підозрюваним добровільно, а не був вилучений у нього, як зазначено у відповідному протоколі огляду місця події, а також на процесуальні порушення, допущені слідчим, під час проведення впізнання підозрюваного за фотознімками свідком ОСОБА_3 .

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали судової справи та зміст клопотання встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021220470000114 від 14.01.2021, відомості до реєстру внесені за первинною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України, з коротким викладом обставин: «14.01.2021, приблизно о 03:00, невідома особа, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, відкрито викрала гітару ТМ «Ibonex», світло - коричневого кольору яка належить ОСОБА_2 , спричинивши останньому матеріальну шкоду».

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручене о 15:20 01.02.2021. Клопотання про обрання запобіжного заходу отримано підозрюваним о 16:00 05.02.2021. Вказані процесуальні дії проведені стороно обвинувачення у присутності захисника підозрюваного.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

В даному випадку, суд вважає, що підозра є обґрунтованою до ступеню даної стадії процесу, підтверджується протоколом огляду місця події від 14.01.2021 за адресою: АДРЕСА_2; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 19.01.2021 - про обставини подій які мали місце 14.01.2021 по пров. Люботинському, 20 м. Харкова; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 19.01.2021 за участю потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2021 щодо відомих йому обставин вчиненого кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 19.01.2021 р., у якому відображено, що ОСОБА_1 перебуваючи в каб. №6 адміністративної будівлі ХРУП №2 по вул. Ахієзерів 30 м. Харкова добровільно надав слідчому гітару, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.01.2021 щодо відомих йому обставин вчиненого кримінального правопорушення. При цьому суд не враховує даних, наявних у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 19.01.2021, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 , проте слідчий суддя зазначає, що вказаний протокол підтверджує дані про особу, на яку свідок вказує, як на таку, що вчинила злочин, при цьому підозрюваний наявність події злочину не заперечує, перебування за біля будинку АДРЕСА_2 о 03:00 14.01.2021 не спростовує, вказуючи на те, що його дії невірно кваліфіковані як кримінальне правопорушення, а також на те, що мала місце обмова його свідком та потерпілим.

Приймаючи рішення про обґрунтованість підозри слідчий суддя враховує, що у рішенні ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, викладено позицію про те, що факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Крім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Судом також вивчалося питання про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків поведінки підозрюваного, що ускладнить або унеможливить встановлення об`єктивної істини у справі, або обумовлять можливість продовження протиправної поведінки, тощо.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду справи не доведено ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість та реальність майбутнього покарання. Так, суд враховує, що у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ ризик переховування підозрюваного (обвинуваченого) від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення (п. 106 рішення ЄСПЛ по справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) № 45100/98 від 08.02.2005, п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» (Letellier V. France) від 26.06.1991). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Зокрема, з невиконанням процесуальних обов`язків раніше. Як зазначав підозрюваний та його захисник, ОСОБА_1 не порушував процесуальні обов`язки під час розслідування цього кримінального правопорушення, його явки до органу розслідування були виключно добровільними.

Водночас, незважаючи на позицію сторони захисту про формальність зазначення стороною обвинувачення ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК, слідчий суддя зазначає, що його існування не можна виключати з огляду на позицію підозрюваного щодо наявності обмови його з боку свідка та потерпілого, що може створити передумови для подальшого протиправного впливу на них, а також на інших учасників кримінального провадження, слідчі дії з якими ще не проведені.

Разом з цим, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний раніше неоднаразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі кримінальні правопорушення та має у звязку з цим судимість, продовжував вчинення кримінальних правопорушень зазначеної категорії, маючи процесуальний статус засудженого та обвинуваченого у інших кримінальних провадженнях. На підставі викладеного, суд вважає продовження протиправної поведінки ОСОБА_1 високо ймовіним.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що не зважаючи на те, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має судимість, останній одружений, неофіційно працює, утримує батьків, однак вказані особисті обставини не нівелюють доведених стороною обвинувачення та передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, яким має запобігати застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні. Зокрема, існування цих особистих обставин не запобігло скоєнню кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється у цьому кримінальному провадженні.

Не зважаючи на зазначення підозрюваним та його захисником інформації про наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань, судом не встановлено відомостей про неможливість у зв`язку з цим попереднього ув`язнення останнього. Натомість слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваному необхідний якісний медичних огляд та, за наявності підстав, - призначення лікування, що можливо здійснити в установі попереднього ув`язнення.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, наявність доведених ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, попередню судимість підозрюваного та факт притягнення його до кримінальної відповідальності, відсутність розладів здоров`я, що унеможливлюють виконання запобіжного заходу, пов`язаного з попереднім ув`язненням, дійшов висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Слід зазначити, що відповідно до п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Крім того, суд не може лишити поза увагою той факт, що підозрюваний раніше був засудженим за скоєння умисного корисливого злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, набув статусу обвинуваченого у новому кримінальному провадженні, і навіть після цього на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під вартою передувало затримання - з моменту затримання. Підозрюваний ОСОБА_1 не затримувався.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п.2 ч. 5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 45400 грн. (2270 х 20 = 45 400 грн).

Керуючись ст.ст.2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту взяття під варту.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання на підставі цієї ухвали, який рахувати з початку оголошення судового рішення, тобто з 15:50 08.02.2021.

Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 15:50 08.04.2021.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , родичів останнього.

Зобов`язати компетентних службових осіб ДУ «Харківський слідчий ізолятор» організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності підстав - подальше лікування.

Визначити суму застави у розмірі 45 400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 11.01.2021 у справі № 643/2078/21 (провадження № 1-кс/643/772/21) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у той самий строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя О.В. Осадчий