Рішення № 94713894, 26.01.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.01.2021

Справа № 334/432/19

Провадження № 2/334/237/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «МетаБанк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 вересня 2007 року між ним та Акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк» було укладено кредитний договір № 604000502847А на споживчі цілі - придбання житла (оплата за укладеним із ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» договором будівництва) у сумі 31601дол. США, на строк 240 місяців по 07.09.2027 р. включно, шляхом зарахування коштів на рахунок Позичальника, відкритий в Банку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитною ставкою 14,5 % річних.

Але в порушення пункту 1.1. Кредитного договору, в день укладення кредитного договору банком було видано грошові кошти не в сумі 31601,00 дол. США, а в сумі 154845грн., тобто в валюті відмінній від валюти, зазначеної в кредитному договорі. Отже, грошових коштів в доларах США позивач не отримував, рахунок в банку для отримання Кредиту в іноземній валюті не відкривав.

Отримавши позовну заяву банку про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, позивач, із розрахунку заборгованості встановив, що розрахунки по кредиту (проценти, пеня) відповідач здійснює у доларах США, при тому, що в дійсності Кредитні кошти позивач отримував в гривні.

Вважає, що видача кредитних коштів в валюті, відмінній від валюти, зазначеної в кредитному договору суперечить як умовам договору так і законодавству України, та є проявом нечесної підприємницької практики. Оскільки при укладенні кредитного договору банком було порушено його права через видачу кредиту в національній валюті, позивач звертається до суду та просить визнати кредитний договір недійсним, як укладений з використанням нечесної підприємницької практики.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Представником позивача, адвокатом Працевитим Г.О., подана заява в якій просить розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просив відмовити.

Також подав до суду відзив на позовну заяву в якій зазначив, що відповідач виконав свої зобов`язання за кредитним договором 4000502847А від 07.09.2007 року та надав позивачу кредит у розмірі 31601дол.США, відповідно до п.1.1 Кредитного договору, в якому визначено, що Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування коштів на рахунок Позичальника, відкритий в Банку № НОМЕР_1 .

Кредит було надано Банком шляхом перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується меморіальним валютним ордером CFL/157161 від 07.09.2007 року

Згідно з п.п.2.2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (діючого на момент укладення кредитного договору та видачі кредиту), операції в іноземній валюті відображаються у звітності у валюті України з перерахуванням її за офіціальним курсом, встановленим НБУ на дату здійснення операції складання звітності

Пунктом 5.1 глави 5 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого постановою правління НБУ від 18 червня 2003 року №254 (діючого на момент укладення кредитного договору та видачі кредиту), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. У виписці відображаються всі операції, що були здійснені клієнтом, як касові так і безготівкові

Також, під час підписання 03.12.2007 року між Позивачем і Відповідачем додаткової угоди №1 про внесення змін щодо періоду внесення платежів за кредитним договором, позивач жодних зауважень стосовно укладеного кредитного договору та видачі кредиту не надав.

Відповідач вважає, також що поданий ОСОБА_1 позов, це дії направлені для затягування розгляду цивільної справи № 333/7673/15-ц, яка з 2015 року перебуває в провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя за позовом АТ «МетаБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ "Запорізький домобудівний комбінат", про стягнення заборгованості за кредитним договором № 604000502847А від 07.09.2007року. Оскільки відзив ОСОБА_1 на позов АТ «МетаБанк» ідентичний змісту його позову, який він мав право подати як зустрічний позов під час розгляду справи № 333/7673/15-ц.

Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позву у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статей 11,18 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні ризики тощо, які передують укладенню договору.

В судовому засіданні встановлено, що 07 вересня 2007 укладено Кредитний договір № 604000502847А між Акціонерним банком «Металург» та ОСОБА_1 на споживчі цілі - придбання житла (оплата за укладеним із ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» договором будівництва) у сумі 31601,00 дол. США, на строк 240 місяців по 07.09.2027року включно, шляхом зарахування коштів на рахунок Позичальника, відкритий в Банку № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитною ставкою 14,5 % річних. (а.с.39)

Згідно п.1.2 Кредитного договору позичальник здійснює погашення частини кредиту та сплату відсотків за користування кредитом шляхом внесення на картрахунок № НОМЕР_2 суми 405дол.США, щомісячно в період з 1 по 7 число кожного місяця, що також визначено у Додатку № 1 до договору.(а.с.39,41)

У восьмому пункті Кредитного договору ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що до підписання цього договору він письмово ознайомлений з усіма умовами кредитування; попереджений про те, що у разі порушення ним строків повернення кредиту та сплаті щомісячних платежів він повинен буде сплатити штрафні санкції, розмір яких у 3 та більше разів може перевищувати встановлену цим договором відсоткову ставку; особисто отримав один з двох рівнозначних примірників цього договору.(а.с.40)

Згідно Статуту Акціонерного банку «МетаБанк», погодженого НБУ 29.11.2018 року Акціонерне товариство «МетаБанк» є правонаступником всіх прав, обов`язків та зобов`язань Акціонерного банку «Металург».(а.с.36-37)

Також у додатку № 1 до договору № 604000502847А від 07.09.2007р., підписаного ОСОБА_1 , вбачається, що сума кредиту встановлена 31601дол.США.(а.с.41)

07.09.2007 між ОСОБА_1 та АБ «Металург» підписаний договір № 100500083740 про обслуговування карткового рахунку фізичної особи і надання та використання платіжних карток та ОСОБА_1 подана заява про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті (долар США). (а.с.54)

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що в провадженні судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е.Г. перебуває цивільна справа № 333/7673/15ц за позовом ПАТ «МетаБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» про стягнення заборгованості.(а.с.77)

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Перевіряючи дотримання позивачем строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду із позовом такий строк пропущено, оскільки суду не надано доказів, що він не знав і не міг знати про порушення його прав, оскільки він є стороною кредитного договору, укладеного 07 вересня 2007 року, в якому сторони досягли домовленості щодо всіх його істотних умов, позивач здійснював платежі на виконання зазначених умов, тобто був обізнаний щодо змісту кредитного договору з моменту його вчинення, а тому перебіг трирічного строку позовної давності за вимогами до кредитного договору почався 07 вересня 2007 року. Разом з тим, з позовом позивач звернувся до суду 22 січня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Враховуючи викладене, на підставі належним чином оцінених доказів, суд приходить до висновку, що спірний договір кредиту був підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цього договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов цього договору та в подальшому виконував його умови, протягом дії кредитного договору не звертався до банку з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, за роз`ясненням положень, які були йому не зрозумілі, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, тим самим погоджуючись зі всіма умовами такого договору.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та були спростовані доказами дослідженими під час розгляду справи, у зв`язку з чим в задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.01.2021 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.