Ухвала суду № 94712651, 04.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/3977/20

Провадження № 2-п/947/19/21

УХВАЛА

04.02.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/2089/20 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/2089/20 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

За наслідком розгляду вказаної справи, 29.10.2020 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення яким позов задоволено.

19.01.2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, з посиланням на те, що: відповідача належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи; копії рішення суду нею не отримувалось; за наслідком чого відповідачка була позбавлена можливості подати до суду відзив на позовну заяву та докази на підтвердження заперечень, які не були враховані судом під час ухвалення судового рішення та можуть вплинути на наслідки розгляду справи.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву про перегляд заочного рішення було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 20.01.2021 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено дату, час і місце судового засідання.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням положень ч.1 ст. 287 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Дослідивши та вивчивши матеріали заяви відповідачки, з доданими до неї документами, матеріали цивільної справи №947/3977/20, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №947/3977/20, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання судом викликалась належним чином, а саме шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання, яка встановлена у відповідності до відповіді з відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, якою є: м. Одеса, вул. Урожайна, 7Б. Зазначена поштова кореспонденція, не була отримана відповідачем та повернута до суду, з зазначенням причин невручення: за вказаною адресою, одержувач не проживає».

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05 березня 2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, ЄДРСРУ №78518548 ).

Таким чином, сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 року по справі № 44/227-б (ЄДРСРУ № 75582764).

Таким чином, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, за закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії належним чином.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неотримання судової повістки відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

На підставі викладеного вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час і місце проведення судового засідання, до якого не з`явилась без поважних причин, про які суд не повідомила, а відтак відзив на позовну заяву не надала без поважних причин.

Щодо незгоди заявника з рішення суду, суд вважає необґрунтованими, оскільки заявником не надано до суду жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд вважає, що на підставі вимог закону, в тому числі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якою встановлено вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів, заочне рішення було винесено правомірно відповідно до чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що усі доводи заявника у заяві зводяться до того, що відповідач надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.

Як вже зазначалось судом, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подання з поважних причин відзиву на позову заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання заявника в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/2089/20 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

При викладених обставинах та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 29.10.2020 року по цивільній справі №947/2089/20 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси тільки разом з судовим рішенням по цій справі.

Головуючий Калініченко Л. В.