Вирок № 94711020, 04.02.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3450/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Андрусенка С.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150000558 від 12.03.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верхнеторецьке, Ясиноватівського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

встановив:

06 березня 2019 року приблизно 10.00 годині ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, прибув на залізничний шлях № 50 біля вул. Заводська в смт. Миронівське Бахмутського району, Донецької області, знайшов металевий прут, за допомогою якого демонтував та таємно викрав майно, яке на праві власності належить ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», а саме: накладки Р65 у кількості 12 одиниць, загальною вартістю 4 637 грн. 10 коп., рейку Р65 довжиною 112 см, рейку Р65 довжиною 103 см, загальною вартістю 3 686 грн. 94 коп., виготовлені з чорних металів, загальною вагою 424,49 кг, на загальну суму майна 8 324 грн. 04 коп., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального проступку зник та розпорядився ним на свій розсуд, чим заподіяв ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» матеріальний збиток на загальну суму 8 324 грн. 04 коп.

Зазначені дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви.

Так, згідно заяви обвинуваченого щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката Косинського В.І., обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто у вчиненні крадіжки. Згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, що викладені вище. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку. Також згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Представник потерпілої сторони Рудь Є.С. згідно його заяви не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а представник потерпілої сторони не заперечує проти такого розгляду, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому заявив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, поло беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч.4. ст.382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що він повинен нести покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, матеріальна шкода потерпілій стороні відшкодована шляхом вилучення викраденого майна в натурі, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Відповідно до ч.3 закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.

Санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції зазначеного закону передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

При цьому, відповідно до приписів ч.3 ст.5 КК України, розмір штрафу, який в новій редакції, більший ніж в попередній, повинен визначатися в розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, а саме - від п`ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений покаявся у вчиненому і характер його поведінки після вчинення кримінального правопорушення свідчить про це. Зокрема, він повністю визнав вину, не оспорюючи фактичних обставин у справі, осудив свою поведінку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставин, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), з врахуванням вимог ч.3 ст.5 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме таке покарання, на думку суду, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене кримінальне правопорушення, але й буде запобігати вчиненню обвинуваченим нових злочинів, внесе корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008), і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 гр. (одна тисяча триста шістдесят) грн.

Речові докази - накладки Р65 у кількості 12 одиниць, рейку Р65 довжиною 112 см, рейку Р65 довжиною 103 см, що перебувають на відповідальному зберіганні у представника потерпілої сторони, - залишити в його розпорядженні.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання копії цього вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя