Ухвала суду № 94706452, 08.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2657/21

провадження № 1-кс/753/478/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А. М. з секретарем судового засідання Бурбела А.С., за участі прокурора Музики М.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Полущенка Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Джафарова А.Х., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Музикою М.С., за метеріалами кримінального провадження № 12021100020000381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернівці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місця проживання в м. Києві не має, раніше судомиго 27.04.2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч.1 ст. 185 КК України до сплати штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян (850 грн. 00 коп.), -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за метеріалами кримінального провадження № 12021100020000381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києвірозслідується кримінальне провадження № 12021100020000381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.02.2021 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи в приміщенні торгового центру «МЕТРО», розташованого за адресою: м. Київ, прт. Григоренка, 43, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, разом з невстановленою досудовим слідством особою, вирішив повторно, таємно, викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 32049199) на загальну суму 15 566 гривень 04 копійки (без ПДВ).

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, ОСОБА_1 , разом з невстановленою досудовим слідством особою, 05.02.2021 року приблизно о 17 год. 10 хв., знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись та вважаючи, що за їх злочинними діями ніхто з відвідувачів та обслуговуючого персоналу магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшли до полиці у відділі «тютюнових виробів» де невстановлена досудовим слідством особа, почала складати блоки сигарет до візка для товару, а ОСОБА_1 в цей час почав спостерігати за навколишньою обстановкою, з метою попередження невстановленої досудовим слідством особи, в разі виявлення небезпеки.

Продовжуючи реалізувати свій спільний злочинний умисел, невстановлена досудовим слідством особа, поклавши до візка 27 блоків в кожному по 10 пачок сигарет «WinstonXSSilverартикул 23801» вартістю 11674 гривні 53 копійки (без ПДВ) та 9 блоків в кожному по 10 пачок сигарет «WinstonXSBluартикул 238800» вартістю 3891 гривня 51 копійка (без ПДВ), разом з ОСОБА_1 направились до відділу побутової хімії, де невстановлена досудовим слідством особа склала викрадений товар до рюкзака який мала при собі та передала його ОСОБА_1 , який взявши його на плече, направився до виходу з торгового центру, з метою подальшого,повторного, таємного викрадення вказаного товару.

В подальшому, ОСОБА_1 , пройшовши через касу № 24, де розрахувався за пляшку води, яку він взяв в торговому залі, не розрахувавшись за товар який був у нього в рюкзаку, направився до виходу з магазину, де був виявлений працівниками охорони магазину разом з викраденим товаром.

Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_1 , міг завдати матеріального збитку ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 32049199), на загальну суму 15 566 гривень 04 копійки (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, з причин що не залежали від його волі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу - тримання під вартою, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вважаючи, що, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, та можливість призначення судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, на строк до 5 років, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, про наявність вказаного ризику, а також призначення реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, вказує те, що підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин, маючи не погашену у встановленому законом порядку, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, єдиним встановленим джерелом доходів є зайняття протиправною діяльністю. Разом з тим, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності. Покарання до сплати штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, призначене вироком Шевченківським районного суду м. Чернівці, від 27.04.2020 року не перевиховало його, він не став на шлях виправлення, й знову через дуже короткий період часу вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати більш м`який запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт у нічний час доби. Водночас, підозрюваний вину свою у вчиненні злочину визнав уцілому, розкаявся.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з"ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані строною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 05 лютого 2021 року о 17 год. 15 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

06 лютого 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, обгрутновано підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 05.02.2021 року,

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 05.02.2021 року,

-протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_2 ,

-протоколом допиту свідків ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ,

-протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України,

в ході чого у останнього було виявлено та вилучено викрадене майно,

-рапортами працівників поліції та іншими матеріалами кримінального провадження,

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , відповідно до ч.4 ст. 12 КК України є нетяжким.

Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк (ч.2 ст. 185 КК України).

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки установлено, щоОСОБА_1 , зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розумніння наслідків покарання, може вплинути на зміну його процесуальної поведінки, а також, зважаючи на його поведінку, вчинити інший корисливий злочин.

Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185КК України, у вчиненні якого він обгрутновано підозрюється, та можливість призначення судом покарання, пов`язаного з позбавленням волі, на строк до 5 років, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, про наявність вказаного ризику, а також призначення реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, вказує те, що підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин, маючи не погашену у встановленому законом порядку,

-також існує ризик того, що підозрюваний, будучи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, адже відповідно до зібраних доказів, він не збирався завершувати свою злочинну діяльність у сфері вчиненні крадіжки, він не має постійного джерела доходів, не працевлаштований, єдиним встановленим джерелом доходів є зайняття протиправною діяльністю. Разом з тим, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності. Покарання до сплати штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, призначене вироком Шевченківським районного суду м. Чернівці, від 27.04.2020 року не перевиховало його, він не став на шлях виправлення, й знову через дуже короткий період часу вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним у цьому кримінальному провадженні.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_1 в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я відсутні.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини », тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» ( Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року ).

З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який наддасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави за правилом п.1 ч.5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у нетяжкого злочину, - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(п.1 ч.5 ст. 182 КПК України).

З урахуванням ч.1, п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, особи підозрюваного, який раніше судимий за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став, його ролі у вчиненні злочину, майнового стану та процесуальної поведінки, визначити розмір застави у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 11 350 грн. 00 коп. (2 270 грн. х 5 = 11 350 грн. 00 коп.), яка буде достатньою для виконання покладених на нього обов`язків й відповідає фактично можливо завданому збитку.

Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов`язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Джафаров А.Х., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Музикою М.С., за метеріалами кримінального провадження № 12021100020000381, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернівці, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місця проживання в м. Києві не має, раніше судомиго 27.04.2020 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч.1 ст. 185 КК України до сплати штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян (850 грн. 00 коп.), - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави (правом внесення застави) в сумі 11 350 грн. 00 коп

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власносності.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також виконувати наступні обов`язки терміном 60 (шістдесят) днів:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 05 лютого 2021 року 17 години 15 хвилин.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 06 квітня 2021 року о 17 години 15 хвилин.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: