Ухвала суду № 94701718, 05.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

05 лютого 2021 року м. Київ № 640/8413/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

13.04.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) через свого представника звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про:

- визнання дій Фонду в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни щодо складання ліквідаційного балансу ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (далі - ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», відповідно) станом на 22.10.2019, звіту про завершення процедури ліквідації ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» і подання їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду, - протиправними;

- визнання протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду від 31.10.2019 №2777 «Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури ПAT «ЄВРОГАЗБАНК»;

- відміну (скасування) державної реєстрації припинення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» як юридичної особи, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 11.12.2019, 10691110087028819.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що на момент складення ліквідаційного балансу уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» не вжила усіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси Банку та задоволення вимог його кредиторів, а, отже не мала правових підстав для його складення, а також складення звіту ліквідатора і подання цих документів на затвердження виконавчій дирекції Фонду. У свою чергу, виконавча дирекція Фонду при вирішенні питання про затвердження вказаних документів не перевірила належним чином виконання уповноваженою особою Фонду вимог пункту 8.3 глави 8 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 при складенні ліквідаційного балансу Банку, що призвело до передчасного завершення ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» за відсутності для цього правових підстав.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 21.04.2020 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у цій справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 «Про віднесення ПАТ «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду 16.07.2014 прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Єврогазбанк» Ковальова Віктора Михайловича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку, запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 13.10.2014 № 111 про продовження строку тимчасової адміністрації у банку до 17.11.2014 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у банку Ковальова В.М. до 17.11.2014 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 «Про початок процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Ковальова В.М. строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014 №149 у зв`язку з виробничою необхідністю з 19.12.2014 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Ковальова В.М.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 №150 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з 19.12.2014 призначено Оберемка Романа Анатолійовича.

Так, 24.11.2014 на офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду прийнято 18.11.2014 рішення № 121 про початок ліквідації АТ «Єврогазбанк». Фонд з 25.11.2014 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники з 25.11.2014 по 06.01.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «Банк "Київська Русь».

11.12.2014 позивач як вкладник банку подав уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» заяву про пред`явлення кредиторських вимог за вкладами, у частині що перевищує суму, виплачену Фондом як відшкодування вкладу, у розмірі 1 609 859, 91 грн.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» було складено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК», який було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду, оформленим протоколом від 26.02.2015 № 050/15.

Листом від 25.03.2015 № 59-13.0-20 Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» повідомило позивача, що його кредиторська вимога у розмірі 1 609 859, 91 грн була акцептована та віднесена відповідно до статті 52 Закону № 4452-VI до 4-ї черги задоволення вимог кредиторів.

31.10.2019 виконавча дирекція Фонду рішенням від 31.10.2019 № 2777 затвердила ліквідаційний баланс станом на 22.10.219 та Звіт про завершення процедури ліквідації АТ «Єврогазбанк».

11.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» як юридичної особи.

Не погоджуючись із затвердженням ліквідаційного балансу, звіту про завершення процедури ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та внесенням запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» як юридичної особи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

За правилами вказаних норм процесуального законодавства, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У цій справі правовідносини стосуються рішень та дій особи Фонду щодо затвердження ліквідаційного балансу, звіту про завершення процедури ліквідації ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» та внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «ЄВРОГАЗБАНК» як юридичної особи.

Законом № 4452-VI установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, економічно самостійною установою, яка не лише виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, але і функції у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Наведене в сукупності свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

При цьому, суд звертає увагу, що у розумінні Закону № 4452-VI неплатоспроможним є банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III). Ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства (пункти 6 і 8 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI).

Процедура ліквідації банків передбачена розділом VIII Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Організація заходів з підготовки задоволення вимог кредиторів, формування ліквідаційної маси, продаж майна банку відповідно до вимог статей 49, 50, 51 Закону № 4452-VI покладена на Фонд.

Згідно статті 2 Закону № 2121-III ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За приписами частини другої статті 6 Закону № 2121-III особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом № 4452-VI.

Частиною першою статті 77 Закону № 2121-III установлено, що банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а частиною 2 цієї статті - визначені підстави відкликання банківської ліцензії.

Частинами шостою - дев`ятою статті 77 Закону № 2121-III установлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк, як юридична особа, ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс.

Пунктом 6 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI також визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно із частинами четвертою - сьомою статті 44 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Фонд з дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів. Фонд має право прийняти рішення про продовження строку управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів у разі виникнення обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів, на весь час існування таких обставин.

Фонд у разі відсутності майна (активів) або задоволення всіх вимог кредиторів у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, затверджує ліквідаційний баланс і звіт про виконання ліквідаційної процедури.

У двомісячний строк з дня затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури Фонд подає документи для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно статті 47 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко зазначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Крім того, пунктом 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку визначені статтею 48 Закону № 4452-VI.

Процедура ліквідації банку деталізована у статтях 49 - 53 Закону № 4452-VI.

Так, згідно із статтею 53 Закону № 4452-VI за результатами проведення ліквідації банку Фонд ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фонд надсилає Національному банку України звіт про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс.

Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення ліквідаційної процедури банку та припинення банку як юридичної особи.

Статтею 28 Закону № 4452-VI установлені також приписи про те, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

При цьому суд також враховує, що згідно із статтею 6 Закону № 4452-VI у межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. Фонд видає нормативно-правові акти у формі інструкцій, положень, правил. Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2.8 глави 2 розділу V «Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/21893, установлено, що повноваження Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) як ліквідатора банку припиняються у день внесення запису про державну реєстрацію припинення такого банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що у даних правовідносинах зі затвердження ліквідаційного балансу, звіту про завершення процедури ліквідації банку та вчинення необхідних дій для проведення державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи - ліквідації Фонд виступає як орган, уповноважений на ліквідацію банку, однак при цьому жодних владних повноважень щодо заявника, який захищає свої майнові права, не вчиняє.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у статті 48 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

При цьому складання ліквідаційного балансу та звіту, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду є завершальною стадією ліквідації банку. Відтак правовідносини, що виникли у цій справі охоплюються цивільним законодавством, яким врегульовано порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації з особливостями ліквідації банків, встановлених Законом № 2121-III (частина четверта статті 110 Цивільного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом затвердження ліквідаційного балансу, звіту про завершення процедури ліквідаціє банку та вчинення необхідних дій для проведення державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи - ліквідації.

Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з майнових (кредиторських) відносин між банком та фізичною особою - позивачем, який не згодний із завершенням процедури ліквідації банку у зв`язку із тим, що порушено його право власності на кошти, які визнані акцептованими та віднесені до 4-ї черги.

Отже, спір який виник у цій справі не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію Верховного Суду, суд доходить висновку, щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 КАС України, є необхідним роз`яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку цивільного судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другою статті 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, питання щодо повернення судового збору буде вирішено у разі надходження відповідного клопотання позивача.

На підставі вкладеного, керуючись статтями 238, 241, 248, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі №640/8413/20 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак