Рішення № 94698855, 08.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року справа № 340/1693/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Черної О.Ю.,

позивача ОСОБА_1 і його представника Філоненка О.В.

та представника відповідача Леонтенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький (в режимі відеоконференції з Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області) в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до Прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокуратура 2) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 29 квітня 2020 року №77к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням.

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року первісного відповідача - Прокуратуру 2 замінено правонаступником, яким є Прокуратура (Том 1 а.с.156-157).

Не заперечуючи результат іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні законодавства (далі - іспит), ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що звільнення з органів прокуратури незаконне, оскільки: нормативно-правовий акт, на підставі якого проведено атестацію, не пройшов державної реєстрації; атестування проводила неналежна атестаційна комісія; наказ про звільнення прийняв неналежний суб`єкт; звільнення відбулось за відсутності підстави.

Зазначив, що, звільняючи зі служби в органах прокуратури у зв`язку з реорганізацією органу прокуратури чи скороченням штату, відповідач не виплатив вихідної допомоги, правові підстави нарахування якої встановлені трудовим законодавством для усіх працівників.

Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.52-60).

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що позивача звільнено з органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії №2 Офісу Генерального прокурора (далі - Комісія) у зв`язку з неуспішним складанням іспиту і реорганізацією та скороченням штату органу, в якому працював.

Стверджувала, що належний суб`єкт проводив атестування, а звільняти з органів прокуратури мав право керівник Прокуратури 2.

Разом з тим, зазначила, що державна інституція «Прокуратура» не відноситься до органів виконавчої влади, що виключає обов`язок державної реєстрації її нормативно-правових актів.

Звертала увагу, що звільнення відбулось вчасно (не раніше місяця з дня набрання чинності законом, який започаткував процес становлення нової системи прокуратури).

Пояснила, що законодавство стосовно проходження служби в органах прокуратури не передбачає права прокурорів на виплату вихідної допомоги у випадку звільнення у зв`язку з реорганізацією органу прокуратури чи скороченням штату.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 02 квітня 2020 року Комісія прийняла рішення №56 про неуспішне проходження прокурором Прокуратури 2 ОСОБА_1 атестації за результатом складання іспиту (Том 1 а.с.48).

У рішенні зазначено, що позивач набрав 62 бали, що є менше прохідного балу стосовно успішного складання іспиту, і не допускається до наступних етапів атестації.

29 квітня 2020 року керівник Прокуратури 2 прийняв наказ №77к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) з 30 квітня 2020 року (Том 1 а.с.18).

Підстава - рішення Комісії.

Наказ підписано керівником Прокуратури 2 Тубельцем О.Л. , котрий призначений на посаду з 23 грудня 2019 року (Том 1 а.с.47).

Останнім робочим днем позивача, за який нараховано заробітну плату, є 30 квітня 2020 року (Том 1 а.с.151).

За інформацією Прокуратури 2 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 склала 1031,49 грн. (Том 1 а.с.49).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, 19 вересня 2019 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон 2), котрий набрав чинності 25 вересня того ж року.

Цим нормативно-правовим актом внесли зміни до частини 1 статті 7 Закону, яка визначала систему прокуратури України.

Система стала такою:

- Офіс Генерального прокурора;

- обласні прокуратури;

- окружні прокуратури;

- Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

До змін система була такою:

- Генеральна прокуратура України;

- регіональні прокуратури;

- місцеві прокуратури;

- військові прокуратури;

- Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Приписами пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, законодавець встановив, що перехід на нову систему прокуратури передбачатиме можливе звільнення прокурорів у зв`язку із ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Правові механізми переходу на нову систему мав визначити Генеральний прокурор України.

Приписами пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Отже, переведення ОСОБА_1 на посаду до Прокуратури передбачало успішне проходження атестації.

Приписами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 встановлено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

03 жовтня 2019 року Генеральний прокурор наказом №221 затвердив Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок).

ОСОБА_1 виявив намір пройти атестацію, щоб бути переведеним до штату Прокуратури.

Порядок не проходив державної реєстрації відповідно до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92, оскільки згідно Розділу VIII Конституції України прокуратура відноситься до системи правосуддя (не відноситься до органів виконавчої влади).

Приписами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 передбачено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Отже, атестацію ОСОБА_1 могли провести дві згадані кадрові комісії.

Атестацію провела Комісія, оскільки на той час ще не розпочали роботу обласні прокуратури.

Офіс Генерального прокурора розпочав роботу з 02 січня 2020 року на підставі наказу Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року №351 (Том 1 а.с.205).

Комісія створена наказом Офісу Генерального прокурора для атестації прокурорів регіональних прокуратур (Том 1 а.с.201-204).

Отже, атестацію позивача провів належний суб`єкт.

Приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання такої підстави: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Таким чином, керівник Прокуратури 2 (регіональна) мав повноваження на звільнення позивача з посади.

Прокуратура (обласна) розпочала діяльність з 11 вересня 2020 року на підставі наказу Генерального прокурора від 08 вересня того ж року №414 (Том 1 а.с.189-190).

Пунктом 9 частини 1 статті 51 передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Отже, ОСОБА_1 могли звільнити з роботи під час переходу на нову систему прокуратури за наявності сукупності таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Наказами Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року №410 та 08 вересня 2020 року №46ш юридичну особу Прокуратури 2 перейменовано на Прокуратуру і затверджено її структуру та штатну чисельність (Том 1 а.с.146-148, 170-172).

Штатна чисельність прокурорів склала 82 посади (Том 2 а.с.8-11).

За інформацією Прокуратури штатна чисельність прокурорів Прокуратури 2 на день початку діяльності Прокуратури складала 101 посаду (Том 2 а.с.8-11).

Таким чином, мало місце скорочення кількості прокурорів лише 08 вересня 2020 року.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про передчасне звільнення прокурора ОСОБА_1 з роботи.

Звільнення мало відбутись 08 вересня 2020 року за наказом керівника Прокуратури 2, який і підписав наказ про звільнення (керівник Прокуратури приступив до виконання обов`язків з 11 вересня 2020 року).

Тому, захист порушеного права полягає у зміні дати звільнення в наказі про звільнення на 08 вересня 2020 року.

Фактично, суд поновить позивача на роботі з 01 травня по 08 вересня 2020 року.

Час вимушеного прогулу складається 88 робочих днів.

Приписами частини 2 статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 90771,12 (1031,49 х 88) грн.

Середньоденна заробітна плата обчислена з урахуванням припису Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок 2), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (в редакції на час звільнення).

Враховувалась заробітна плата за 2 місяці, що передують події звільнення.

Що стосується права на вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням за скороченням штатів чи чисельності, то суд зазначає наступне.

Так, Закон не встановлює такого права.

Приписами частини 1 статті 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Отже, усім працівникам у разі звільнення за скороченням чисельності або штату виплачується вихідна допомога.

Приписами частини 4 статті 40 КЗпП України визначено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Серед переліку норм КЗпП України відсутня стаття 44.

Таким чином, ні Закон, ні КЗпП України не містять обмеження щодо виплати працівнику прокуратури вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку у разі звільнення за скороченням чисельності або штату працівників.

Невиплата позивачу вихідної допомоги дискримінує по відношенню до працівників інших професій, які звільнені з цієї ж підстави.

Отже, позов у цій частині вимог належить задовільнити.

Сума вихідної допомоги складає 21661,29 (1031,49 х 21) грн.

Для визначення її розміру враховується середньоденний заробіток, який обчислений за такою ж формулою, як і середній заробіток для встановлення суми вимушеного прогулу, що передбачено приписами Розділу ІІ Порядку 2.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Сторони не понесли судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Внести зміни до наказу Прокуратури Кіровоградської області від 29 квітня 2020 року №77к про звільнення ОСОБА_1 в частині дати звільнення, встановивши її як 08 вересня 2020 року.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за вимушеного прогулу з 01 травня по 08 вересня 2020 року у сумі 90771,12 грн.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 21661,29 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити у задоволенні.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 лютого 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей