Рішення № 94697654, 21.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 р. Справа№200/11910/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01.03.2016 року по 01.02.2020 року у розмірі 194539,58 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати пенсії за період з 01.03.2016 року по 01.02.2020 року у розмірі 194539 (сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 58 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час перебування у відповідача на обліку їй нараховано, але не виплачено пенсію у розмірі 194539,58 грн.

Вказує, що представник позивача звернувся до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з вимогою виплатити заборгованість з пенсії, але відповідач проігнорував адвокатський запит.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує вимоги Конституції України та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що припинення виплати пенсії позивачу відповідач пояснює посиланням на п.5 ч.1 ст. 49 Закону № 1058, Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - Постанова КМУ № 365).

Відповідач зазначив, що позивач перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в смт. Куйбишево Запоріжської області. Заявою про виплату пенсії від 03.03.2017 року ОСОБА_1 було взято на облік до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, однак Мангушським ОУПФУ у березні 2016 року від СБУ отримано інформацію про повернення позивачки, яка є внутрішньо переміщеною особою, на окуповану територію України, що відповідно до пп. 1 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365 та є підставою для припинення виплати пенсії. Відновлення соціальних виплат відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" здійснюється після видачі нової довідки відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 08.06.2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та поданням заяви до управління для відновлення пенсії.

Відповідач зазначив, що на теперішній час позивач отримує пенсію, виплати розпочались у березні 2020 року, заборгованість з березня 2016 року по червень 2018 року та з жовтня 2018 року по червень 2019 року, а також з серпня 2019 року по лютий 2020 року у сумі 203104,10 грн. буде виплачена у наступних періодах після надходження відповідних грошових асигнувань Міністерством соціальної політики України.

Вказує, що позивачу було нараховано та виплачено пенсію з липня 2018 року по вересень 2018 року у сумі 15791,85 гривень, а також пенсію було виплачено у липні 2019 року в сумі 6049,27 грн.

Також зазначив, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 335 "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365", суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органах, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України. З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/11910/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття рішення по суті.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 7-10).

Відповідач, Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171919, місцезнаходження: вул. Тітова, 72а, смт. Мангуш, Донецька область, 87400 є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 04 вересня 2017 року № 0000127652/17592 (а.с. 11), згідно з якою позивач постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилась та зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей програмного забезпечення "Діловодства спеціалізованого суду" встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі № 200/11075/19-а, яке набрало законної сили 04.02.2020 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2019 року.

Зобов`язано Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) нарахування і виплату пенсії, та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.08.2019 року.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171919, юридична адреса: 87400, Донецька обл., Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 72а) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ), судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

07 грудня 2020 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом відповідно до якого просив надати роздруківку помісячних виплат пенсії ОСОБА_1 , а також вказати розмір нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії (а.с. 13-14).

На письмовий запит представника позивача, відповідач, листом № 0579-03-8/5483 від 08 грудня 2020 року повідомив, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, згідно виданої довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо виплати заборгованості з березня 2016 року по лютий 2020 року у розмірі 194539,58 грн. відповідач пояснив, що згідно Постанови КМУ від 25.04.2018 року № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (а.с. 15)

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач не виплатив їй пенсію з 01 березня 2016 року по 01 лютого 2020 року у розмірі 194539,58 грн. та просить стягнути саме вказану суму.

Проте, згідно витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» встановлено, що відповідач припинив виплату пенсії позивачу за періоди з березня 2016 року по червень 2018 року, з жовтня 2018 року по червень 2019 року, з серпня 2019 року по лютий 2020 року, а всього позивачу не виплачено - 203104,10 грн. (а.с. 34-35).

Відповідач факт припинення виплати пенсії позивачу у період з березня 2016 року по червень 2018 року, з жовтня 2018 року по червень 2019 року, з серпня 2019 року по лютий 2020 року в сумі 203104,10 грн. не заперечує.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами ч. 3 цієї статті виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідачем не заперечується факт невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року, з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року у загальній сумі 203104 грн. 10 коп., що підтверджується витягом з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» (а.с. 33-35).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховував висновки щодо незаконності зміни способу виконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату пенсії на такий спосіб виконання як стягнення пенсії, які викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року у справах № 21-394а14, № 21-475а14, Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2014 року (К/800/57482/13), Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 755/7078/16-а.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 доповнено абзацом 20 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року, за змістом якого суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Внаслідок прийняття вказаної норми Кабінетом Міністрів України не тільки фактично зупинено виплату громадянам України пенсійних виплат на невизначений період часу, а й змінено строк виплати пенсій, регламентований частиною першою статті 47 Закону № 1058.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону № 1058 зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Судом встановлено, що жодних змін до Закону № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою України не приймалось.

Отже, приписи абзацу 20 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 (з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року) не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, оскільки не відповідають частині першій статті 47 Закону № 1058.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як було вказано вище та встановлено судом з витягу з програми ІКІС ПФУ: «Підсистема призначення та виплати пенсії» і не заперечується відповідачем, заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року, з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року у загальній сумі 203104 грн. 10 коп. відповідачем, станом на момент розгляду даної справи так і не виплачена, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 200/11075/18.

Відповідачем не надано суду доказів правомірності його бездіяльності щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року, з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року у загальній сумі 203104 грн. 10 коп.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити про те, що предмет даного позову (стягнення конкретної суми заборгованості з пенсії) не є аналогічним предмету позову в адміністративній справі № 200/11075/19-а, у якій стягнення конкретної суми заборгованості з пенсії не було предметом розгляду та сума такої заборгованості не встановлювалась у відповідному судовому рішенні у згаданій справі.

Доводи відповідача щодо неможливості виплати пенсії за минулий період з огляду на те, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, який на цей час ще не прийнятий, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 доповнено абзацом 20 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року, за змістом якого суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Внаслідок прийняття вказаної норми Кабінетом Міністрів України не тільки фактично зупинено виплату громадянам України пенсійних виплат на невизначений період часу, а й змінено строк виплати пенсій, регламентований частиною першою статті 47 Закону № 1058.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

У преамбулі до Закону № 1058 зазначено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Судом встановлено, що жодних змін до Закону № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою України не приймалось.

Отже, приписи абзацу 20 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05 листопада 2014 року № 637 (з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року) не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, оскільки не відповідають частині першій статті 47 Закону № 1058.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати суми у розмірі 194 539,58 грн. та обрав способом захисту стягнення з відповідача саме вказаної суми.

Отже, суд задовольняє позов цій частині, в межах позовних вимог щодо суми 194 539,58 грн.

У той же час, як встановлено вище, відповідач допустив бездіяльність у період не з 01.03.2016 року по 01.02.2020 року, як про це вказав позивач, а з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року та з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року і саме щодо цього періоду позовні вимоги підлягають задоволенню, а в іншій частині у їх задоволенні слід відмовити.

Стосовно строків звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України дійсно встановлено шестимісячний загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав.

Однак, частиною 2 статті 46 Закону №1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Приймаючи до уваги вказану норму закону та те, що бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу у спірний період судом визнано протиправною, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Приписами п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, дане рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Нормами частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у справі, судові витрати позивачем не оплачені.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, Законами України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та "Про судовий збір", статтями 2, 9, 77, 133, 139, 241-246, 262, 263, 291, 371, 382 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року, з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року у загальній сумі 194 539 грн. 58 коп.

Стягнути з Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Тітова, 72а, смт. Мангуш, Донецька область, 87400, код ЄДРПОУ 42171919) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2019 року, з 01 серпня 2019 року по 29 лютого 2020 року у загальній сумі 194 539 (сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок.

Стягнути на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Тітова, 72а, смт. Мангуш, Донецька область, 87400, код ЄДРПОУ 42171919).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Повне судове рішення складене 21 січня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч