Рішення № 94697651, 27.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р. Справа№200/6717/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Гажитової О.Г.,

позивач не з`явився,

представника відповідача Яковлевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №200/6720/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000353305, №0000363305-

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2020 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000353305, №0000363305 /а.с.2-5/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за висновками акту перевірки від 18 липня 2019 року №731/05-99-13-04-17/ НОМЕР_1 позивачем порушено вимоги: - підпункту 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.49.2. ст. 49, п.п.49.18.4 п.49.18, ст. 49, п. 176.1, ст. 176, п. 179.1, ст. 179 Податкового кодексу ПК України, а саме: не подання податкової декларації за результатами звітного податкового періоду 2017 рік; - п.36.1, ст.36. п.п.14.1.47, 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163п.164.2, ст.164. п.п.168.1.3, п.168.1 ст. 168, пп.б п.171.2 ст. 171, а саме: заниження річного оподаткованого доходу у вигляді отриманого додаткового блага за 2017 рік на суму 704 076,70грн, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 126 589,81грн, та військового збору, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування на суму 10 549,15грн.

Висновок контролюючого органу ґрунтуються на тому, що анульована (прощена) кредитором сума боргу за його самостійним рішенням є додатковим благом у розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000363305, №0000353305, відповідно до яких позивачу визначені грошові зобов`язання: за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на суму 158 237,26 грн, у тому числі за основним платежем - 126 589,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 647,45 грн; за платежем «військовий збір» на суму 13 186,44грн, у тому числі за основним платежем - 10 549,15грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 637,29 грн; за платежем «штрафні санкції» на суму 170,00 грн.

Позивачка не погоджується із здійсненим розрахунком оскільки Банк здійснив прощення не тільки тіла кредиту, а й відсотків за кредитом. Так, згідно листування між Позивачкою та Банком (додається) ОСОБА_1 повідомлялось про наступну заборгованість перед установою станом на 15.08.2016:

- кредитний договір № СМ-БМЕ 102/265/2007 от 27.12.2007: заборгованість за тілом кредиту (невиплачений капітал) - 40 866,28 дол. СІІІА, заборгованість за процентами - 12 671,28 дол. СІІІА, т.о., загальна заборгованість (тіло+%%) - 53 537,56 дол. США / прострочка 873 дня (з 26.03.2014).

- кредитний договір № СМ-БМЕ 102/387/2008 от 15.09.2008: заборгованість за тілом кредиту (невиплачений капітал) - 32 910,38 дол. США, заборгованість за процентами - 11 313,28дол. СІПА, т.о., загальна заборгованість (тіло+%%) - 43 882,23 дол. США / прострочка 853 дня (з 15.04.2014).

Тобто, загальна заборгованість за кредитними договорами складала 97 761.81 дол. США (з них: за тілом кредиту лише - 73 776,66 дол. США).

Виходячи із всієї суми прощеного боргу, Відповідач невірно визначив базу оподаткування (без виключення прощеної суми відсотків).

Враховуючи, що ОСОБА_1 не отримувала акту перевірки та, взагалі не знала про те, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка, вона була позбавлена можливості подати будь-які заперечення на акт перевірки.

Просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000353305, №0000363305/а.с.2-5/.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено, що у ІІ кварталі 2017 року АТ «ОТП БАНК» (код за ЄДРПОУ 21685166) відображено у податковому розрахунку за формою 1ДФ суму доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податків ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) ( із кодом ознаки доходу «126») у розмірі 704 076,7грн., що свідчить про отримання позивачкою доходу у вигляді додаткового блага, а саме суми анульованого ( прощеного) боргу, який є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування.

ГУ ДПС у Донецькій області на адресу АТ «ОТП БАНК», як суб`єкта інформаційних відносин, направило запит від 08 червня 2018 року №24671/10/05-99-46-10 з метою підтвердження достовірності інформації, яка міститься у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за ІІ квартал 2017 року по ФО ОСОБА_1 .

У листі від 21 червня 2018 року №01-19-5-19-6/4391 зазначено, що АТ «ОТП БАНК», керуючись абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, застосував процедуру анулювання (прощення) боргу до ОСОБА_1 таким чином підтвердив інформацію, надану у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ, відповідно, за 2 квартал 2017 року за кодом ознаки доходу «126» в якому, була відображена сума 704 076,70грн, анульованої (прощеної) заборгованості.

Також, в листі зазначено, що позивача повідомлено про необхідність дотримання вимог п. «д» пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України щодо декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованої Банком заборгованості за кредитним договором, а також сплати військового збору, зобов`язання зі сплати якого передбачено п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

ГУ ДФС у Донецькій області за податковою адресою платника податків - ОСОБА_1 направило лист від 17 квітня 2019 року №32156/10/05-99-13-04-29 з рекомендованим повідомленням про вручення про надання інформації та її документального підтвердження, який згідно поштового відправлення №8750100477546 повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За висновками перевірки встановлено порушення ФО ОСОБА_1 :

пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. „в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК УКРАЇНИ в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2017 року;

- занижений за 2017 рік оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 704 076,7 грн., чим порушено п. 36.1 ст. 36, пп. „д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст.168 Кодексу, в результаті чого донараховано суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 126 589,81 грн.;

- занижений за 2017 рік оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 704 076,7 грн., чим порушено пп. 1.2, 1.4, 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Кодексу, в результаті чого донараховано суму податкових зобов`язань з військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 10 549,15 грн.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги той факт, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, Головне управління ДПС Донецькій області, просить суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.50-60/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відкрито провадження по справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі/том 1 а.с.41/.

29 липня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області надіслало на адресу суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження/том 1 а.с.44-45/.

4 серпня 2020 року на адресу суду надійшов відзив з додатками на позовну заяву /том 1 а.с.50-126/.

Ухвалою суду від 4 серпня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про розгляд справи №200/6717/20-а в порядку загального позовного провадження відмовлено/том 1 а.с.127/.

5 серпня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів/том 1 а.с.128-129/.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2020 року вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2020 року о 12:30 год /том 1 а.с.139/.

26 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання у зв`язку із неотриманням відзиву на позовну заяву /том 1 а.с.142-143/.

28 жовтня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено підготовче судове засідання до 11 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року зобов`язано ОСОБА_1 , надати суду в строк до 11 листопада 2020 року копії кредитних договорів від 27 грудня 2007 року та від 15 вересня 2008 року, додаткові угоди/повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу будь-які інші докази на підтвердження зміни валюти кредитування з доларів США на гривню/том 1 а.с.147/.

30 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання 11 листопада 2020 року в режимі відеоконференції /том 1 а.с.153-154/.

Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Затворницької Олени Миколаївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по адміністративній справі № 200/6717/20-а відмовлено /том 1 а.с.160/.

3 листопада 2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів про направлення відзиву на адресу позивача /том 1 а.с.163-164/.

11 листопада 2020 року у зв`язку із неявкою учасників розгляду справи судом відкладено розгляд справи до 2 грудня 2020 року.

25 листопада 2020 року позивачем надано відповідь на відзив із додатками / том 1 а.с.174-177, 176-211/.

Ухвалою постановленою без видалення до нарадчої кімнати 2 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16 грудня 2020 року.

9 грудня 2020 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача /том 1 а.с.222-231/.

16 грудня 2020 року судом відкладено судовий розгляд до 28 грудня 2020 року.

28 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника /том 2 а.с.1-2/.

28 грудня 2020 року судом оголошено переву у судовому засіданні до 27 січня 2021 року.

29 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про надання витребуваних судом документів /том 2 а.с.8-31/.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явивлись, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзивах на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 /том 1 а.с.7/.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

У ІІ кварталі 2017 року АТ «ОТП БАНК» (код за ЄДРПОУ 21685166) відображено у податковому розрахунку за формою 1ДФ суму доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) ( із кодом ознаки доходу «126») у розмірі 704 076,70грн, що свідчить про отримання позивачкою доходу у вигляді додаткового блага, а саме суми анульованого ( прощеного) боргу, який є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування/том 1 а.с.115-126/.

ГУ ДПС у Донецькій області на адресу АТ «ОТП БАНК», як суб`єкта інформаційних відносин, направило запит від 8 червня 2018 року №24671/10/05-99-46-10 з метою підтвердження достовірності інформації, яка міститься у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за ІІ квартал 2017 року по ОСОБА_1 /том 1 а.с.73-74/.

21 червня 2018 року №01-19-5-19-6/4391 зазначено, що АТ «ОТП БАНК», керуючись абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, застосував процедуру анулювання (прощення) боргу до ОСОБА_1 таким чином підтвердив інформацію, надану у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ, відповідно, за 2 квартал 2017 року за кодом ознаки доходу «126» в якому, була відображена сума 704 076,70 грн., анульованої (прощеної) заборгованості /том 1 а.с.75-76/.

ГУ ДФС у Донецькій області за податковою адресою платника податків - ФО ОСОБА_1 направило лист від 17 квітня 2019 року № 32156/10/05-99-13-04-29 з рекомендованим повідомленням про вручення про надання інформації та її документального підтвердження, який згідно поштового відправлення №8750100477546 повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /том 1 а.с.77-79,80/.

ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 10 червня 2019 року №1112/ том 1 а.с.67/ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з 8 липня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, за результатами якої складений акт №731/05-99-13-04-17/ НОМЕР_1 від 18.07.2019 (Далі - акт № 731) «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

За висновками перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 :

- пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. „в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2017 року;

- занижений за 2017 рік оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 704 076,7 грн., чим порушено п. 36.1 ст. 36, пп. „д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого донараховано суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 126 589,81 грн.;

- занижений за 2017 рік оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді додаткового блага у сумі 704 076,7 грн., чим порушено пп. 1.2, 1.4, 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, в результаті чого донараховано суму податкових зобов`язань з військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 10 549,15 грн/том 1 а.с.96-144/.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000363305, №0000353305, відповідно до яких позивачу визначені грошові зобов`язання: за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на суму 158 237,26 грн, у тому числі за основним платежем - 126 589,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 647,45 грн; за платежем «військовий збір» на суму 13 186,44грн, у тому числі за основним платежем - 10 549,15грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 637,29 грн; за платежем «штрафні санкції» на суму 170,00 грн./том 1 а.с.22,24,26/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими ГУ ДФС у Донецькій області податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (пп. 75.1.2. п. 75.1. ст..75 ПК України ).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПК України, зокрема: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України).

Згідно з пп.1.2 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПК УКРАЇНИ, а саме загальний місячний (річний) оподаткований дохід до складу, якого, зокрема, включається дохід у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно пп.1.4 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПК України за ставкою (1,5 %), визначеною пп.1.3. цього пункту.

Крім того, пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 Розділу XX ПК України передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

З огляду на наведене, позивач є платником військового збору та зобов`язаний його задекларувати та сплатити у розмірі 1,5% від отриманого доходу.

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст.176 ПК України.

Пп. „в" п. 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, ст.79 Кодексу, наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 10.06.2019 №1112 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з 8 липня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, за результатами якої складений акт №731/05-99-13-04-17/ НОМЕР_1 від 18 липня 2019 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017р., який направлений поштою з рекомендованим повідомленням про вручення за податковою адресою ОСОБА_1 , у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Відповідно до поштового відправлення №8750100514336 акт документальної позапланової невиїзної перевірки повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 7 травня 2019 року.

Окрім того, з паспортних даних позивача також вбачається, що до 25 липня 2019 року вона була зареєстрована саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Пункт 45.1. ст.45 ПК України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (п. 42.2 ст. 42 Кодексу)

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Пункт 70.7 ст. 70 ПК України визначено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (форма № 5ДР).

Відомостей про зміну адреси реєстрації позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області не надходило.

З огляду на що суд не вбачає в діях відповідача порушення порядку направлення запитів, наказів на проведення, а також акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Щодо суті встановлених відповідачем порушень суд зазначає наступне.

Позивачем на вимогу суду було надано:

- кредитний договорір№CM-SME102/265/2007 від 27 грудня 2007 року з додатковими договорами до нього №2 від 14 серпня 2009 року, №3 від 11 лютого 2010 року, №5 від 26 серпня 2010 року, №7 від 29 червня 2011 року, №8 від 26 грудня 2011 року та договір про внесення змін та доповнень №10 від 28 березня 2017 року.

- Кредитний договір №СМ-SME 102/387/2008 від 15 вересня 2008 року та додатковими договорами до нього №2 від 14 серпня 2009 року та договору про внесення змін та доповнень №4 від 28 березня 2017 року.

Зі змісту договору про внесення змін та доповнень №10 від 28 березня 2017 року вбачається: «...Позичальник зобов`язується погасити боргові зобов`язання у термін до 28 березня 2017 року в розмірі 67 500,00 грн.

За умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та п.п.2.1 Додаткового договору, позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання за кредитним договором перед банком в повному обсязі і банк, керуючись ст.605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 1 466 949,49 грн. ( надалі - Сума прощеного боргу ), що складається з тіла кредиту (основної суми боргу) в розмірі 1 466 949,49 грн., а пені в розмірі 0,00 грн. Курсова різниця розмір боргових зобов`язань в іноземній валюті, за якими у відповідності до угоди про зміну валюти зобов`язання валюта змінена на гривню, а саме 56 507,07 дол. США, на дату укладення Угоди про зміну валюти зобов`язання за офіційним курсом Національного банку України дорівнює 1 534 367,38 грн. При цьому, розмір таких боргових зобов`язань за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року дорівнює 451 661,01 грн. Курсова різниця кредиту складає 1 082 706,37 грн. /том 1 а.с.176-211/.

- кредитним договором № СМ^МЕ 102/387/2008 від 15.09.2008 року та додатковими договорами до нього № 2 від 14.08.2009 року та договору про внесення змін та доповнень № 4 від 28.03.2017 року.

Відповідно до змісту договору про внесення змін та доповнень № 4 від 28.03.2017 року: «...Позичальник зобов`язується погасити Боргові зобов`язання у термін до 28.03.2017 року в розмірі 54 000,00 грн.

З кредитного договору №СМ-SME 102/387/2008 від 15 вересня 2008 року та додатковими договорами до нього №2 від 14 серпня 2009 року та договору про внесення змін та доповнень №4 від 28 березня 2017 року вбачається, що за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та п.п.2.1 додаткового договору, позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання за кредитним договором перед банком в повному обсязі і банк, керуючись ст.605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 1 215 811,79 грн. ( надалі - Сума прощеного боргу ), що складається з тіла кредиту (основної суми боргу) в розмірі 1 215 811,79 грн., а пені в розмірі 0,00 грн...»

Курсова різниця. Розмір боргових зобов`язань в іноземній валюті, за якими у відповідності до Угоди про зміну валюти зобов`язання валюта змінена на гривню, а саме 46 761,62 дол. США, на дату укладення Угоди про зміну валюти зобов`язання за офіційним курсом Національного банку України дорівнює 1 269 743,85 грн. При цьому, розмір таких боргових зобов`язань за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року дорівнює 373 765,63 грн. Курсова різниця по кредиту складає 895 978,22 грн.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 8 згідно із Законом «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015, який набрав чинності з 07.05.2015.

Вказаним пунктом передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Як вбачається зі змісту вищевказаних договорів банківською установою АТ «ОТП Банк» дотримуючись приписів п. 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не включено до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року та в розрахунку №1 ДФ від 27.07.2017 року відобразив суму за обома договорами про внесення змін та доповнень 704 076,70 грн. за ознакою «126» ( 451 661,01 - 67 500 = 384 161,01; 373 765,63 - 54 000 = 319 765,63; 319 765,63 + 384 161,01= 703 926,64)

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПК України, сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу « 126».

Відповідно до даних ЦБД ДРФО курсову різницю між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року визначену у додаткових договорах про внесення змін та доповнень № 4, № 10 на загальну суму 1 978 685 ( 895 978.22 + 1 082 706,37 = 1 978 684,59) Банківською установою відображено з ознакою «127» та не включено до доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.

Наказом Міністерства Фінансів України від 13 січня 2015 року №4 затверджено Форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556 (далі - Порядок)о+%%) - 43 882.23 дол. США/ прострочка 853 дня (з 15.04.2014).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп.165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України.)

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. (пп.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України.

При цьому, ГУ ДПС у Донецькій області констатує, що податковим органом нараховані податкові зобов`язання виключно на суму «тіла» кредиту без врахування відсотків за користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), оскільки в додаткових договорах про внесення змін та доповнень № 4, № 10 АТ «ОТП Банк» чітко визначено «пеня у розмірі 0,00 грн.»

В постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №821/1294/17 вказано, що «...уразі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 3 червня 2019 року у справі №826/945/17 та від 24 червня 2019 у справі №821/389/18.

Фактичні обставини справи свідчать, що анулювання (прощення) боргу відбулося за самостійним рішенням кредитора та анульовано саме основну суму боргу, а не курсову різницю як помилково вважає позивач.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування штрафу за встановлені порушення, натомість позивачем не надано жодно доказу на підтвердження своєї позиції з приводу встановлених порушень.

З огляду на що суд відмовляє у задоволенні ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (вул. Італійська,59, м. Маріуполь,87526, ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 вересня 2019 року №0000343305, №0000353305, №0000363305 - відмовити повністю.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 січня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 5 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов