Рішення № 94693450, 29.01.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2402/20

Провадження № 2/626/86/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2021 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І .Г.,

за участю секретаря Краєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про спонукання АТ КБ "ПриватБанк" завершити грошовий переказ, виплату пені, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до відповідача АТ КБ "ПриватБанк", в якому просила спонукати відповідача завершити грошовий переказ від 20.08.2020 року АТ "Газпром Банк" на суму 129320,40 рос.руб на картковий рахунок № НОМЕР_1 ; зобов`язати відповідача виплатити пеню за прострочення термінів зарахування переказу.

В обгрунтування позову посилається на те, що вона є власником акцій ПАТ "Газпром" з 2017 року, які були нею успадковані від померлого чоловіка. Починаючи з 2017 року, позивач отримувала дивіденди на картковий рахунк в російських рублях в АТ КБ "ПриватБанк" , а саме 23.08.2018 № НОМЕР_2 - 67998,30 RUB; 22.08.2019 № НОМЕР_2 - 140538,83 RUB.

20.08.2020 року на транзитний рахунок АТ КБ "ПриватБанк" надійшов SWIFT-переказ в сумі 129320,40 рос.руб. по платіжному дорученню № 0000007 від 20.08.2020 року з АТ "Газпром Банк" , призначення платежу - дивіденди ПАТ "Газпром" за 2019 рік.

На звернення позивача працівник АТ КБ "ПриватБанк" повідомив її 31.08.2020 року, що кошти надійшли, але вони будуть повернуті відправнику, тому що АТ "Газпром Банк" знаходиться під міжнародними санкціями. 08.09.2020 року ОСОБА_1 повторно зателефонувала відповідачу з приводу надання відомостей про повернення коштів та її повідомили, що гроші будуть перебувати у АТ КБ "ПриватБанк" до зняття санцій з АТ "Газпром Банк". 07.10.2020 року ОСОБА_1 отримала від банку відмову в зарахуванні грошового переказу. На думку позивача, вказаними діями, а саме затримкою виплати грошового переказу, відповідач обмежує її права, внаслідок чого вона звернулася до суду для захисту своїх прав.

11.01.2021 року від представника АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив, в якому вказано про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", 29.05.2018 року укладено договір банківського обслуговування шляхом підписанняя анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Банк відкрив позивачу рахунок валюта - російський рубль для отримання дивідендів.

Відповідно до Закону України "Про санкції" рішенням РНБО України від 02.05.2018 р. "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до Акціонерного товариства "Газпром Банк" застосовано санкції: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Таким чином , надходження 20.08.2020 року грошових коштів від підсанкційної особи в сумі 129 320,40 російських рублів на банківський рахунок позивача є операцією від особи, щодо якої встановлені обмежувальні заходи, оскільки ініціатором такої операції виступє саме АТ "Газпром Банк". З метою належного виконання вимог Закону України" Про санкції" та Постанови НБУ "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 01.10.2015 р. № 654.", банком здійснено утримання коштів в сумі 129320,40 російських рублів з дотриманням вимог закону, відтак позовна вимога про спонукання банку завершити грошовий переказ є безпідставною та задоволенню не підлягає.

З приводу позовної вимоги про стягнення пені, банк зазначає, що вона також до задоволення не підлягає, оскільки є похідною вимогою від виконання вимоги про спонукання відповідача завершити грошовий переказ. Крім того, позивачем не наведено обгрунтованого розрахунку.

В судове засідання сторони не прибули. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява,в якій вона позовні вимоги пітримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Від представника АТ КБ "ПриватБанку" Полфьорової Я.В. на електронну адресу суду також надійшло клопотання про слухання справи за відсутності повноважного представника. Проти задовлення позовних вимог заперечують, просять врахувати позицію банку, зазначену у відзиві.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає враховуючи наступне. 29.05.2018 року між сторонами, ОСОБА_1 і АТ КБ "ПриватБанк" укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та відкрито рахунок, валюта - російський рубль, для отримання позивачем дивідендів.

Частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунка.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Позивач зазначає, що вона є власником акцій ПАТ "Газпром" з 2017 року. Починаючи з 2018 року, а саме: 23.08.2018 року нею отримано дивіденди в сумі 67998,30 рос.руб. та 22.08.2019 року - 140479,07 рос.руб. , від АТ "Газпром Банк". Кошти були перераховані через АТ КБ "ПриватБанк" на її рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою від 16.10.2020 року

20.08.2020 року від АТ "ГазпромБанк" на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 129320,40 рос.руб. , про те відповідачем було відмовлено в їх зарахуванні ОСОБА_1 .

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 2 травня 2018 року, уведеним в дію Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018 року , до АТ "ГазпромБанк" , застосовані обмежувальні заходи, зокрема, у вигляді блокування активів та зупинення фінансових операцій.

Статтею 42 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" контроль за дотриманням учасниками платіжних систем нормативно-правових актів, що регламентують порядок проведення переказу, а також застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством України, покладено на Національний банк України.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції" рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Відповідно до третього абзацу підпункту 7 пункту 1 постанови Правління Національного банку України "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 01.10.2015 № 654 банк зобов`язаний заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, у такому порядку: кошти, що надійшли на користь клієнта від особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій", банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.

Матеріалами справи підтверджується, що після надходження від АТ "ГазпромБанк" грошових коштів у сумі 129320,40 російських рублів, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і на виконання вимог третього абзацу підпункту 7 пункту 1 постанови Правління Національного банку України "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 01.10.2015 № 654 обліковує вказані кошти на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку; банк зобов`язаний відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеному в санкційних списках, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій".

Слід зазначити, що суду не подано доказів оскарження постанови Правління Національного банку України «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 01.10.2015 № 654 у встановленому порядку.

З огляду на викладене, АТ КБ "ПриватБанк", відмовивши в зарахуванні позивачу переказу, що надійшов від АТ "Газпром Банк" (особа, зазначена в санкційних списках, до якої застосовані санкції "блокування активів"), не порушував права позивача, не заволодів вказаними коштами, а тому позовні вимоги щодо спонукання завершити грошовий переказ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору у разі залишення позову без задоволення судовий збір компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. ст. 10, 12-13, 76-79, 81, 263, 265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя .Г.Рибальченко