Ухвала суду № 94691563, 02.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5187/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ертуса С. В., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Артеменка О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Парьохи Сергія Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020060170000127 ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2021 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Парьоха Сергій Леонідович, за погодженням з прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону Артеменком О.М., звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Військової прокуратури Житомирського гарнізону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020060170000127 від 25.02.2020, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 410 Кримінального кодексу України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А0339 (по стройовій частині) №148 від 28 липня 2017 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Десантно - штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 39 від 24 червня 2017 року на посаду начальника повітрянодесантної служби військової частини А0339, зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення.

Наказом Командувача Десантно - штурмових військ Збройних Сил України №72 від 03 липня 2019 року старшому лейтенанту ОСОБА_1 присвоєно військове звання капітан.

Капітаном ОСОБА_1 28 лютого 2020 року укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу строком на два роки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 04 лютого 2019 року по 16 годину 58 хвилин 24 лютого 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, перебуваючи на території військової частини А0339, розташованої за адресою: село Перлявка Житомирського району Житомирської області, начальник повітрянодесантної служби, військової частини А0339 капітан ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. ст. 3, 6, 11, 16, 26, 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 5, 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та з корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок військового майна, через викрадення військового майна, будучи військовою службовою особою, зловживаючи службовим становищем, вчинив викрадення зі сховища №3 військової частини А0339, розташованого за адресою: село Перлявка Житомирського району Житомирської область, шляхом відкриття особистим ключем замкової щілини зазначеного сховища, ноутбуків у кількості 14 штук, а саме ноутбуку Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - 7KGKXR2, ноутбуку Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - J717XR2, ноутбуку Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - FLGKXR2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - FF1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 8D1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 9B1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 6C1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 7C1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - HB1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 1F1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 8G1H0P2, ноутбуку Dell Inspiron 3567 серійний номер - 591H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 6B1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - GC1H0P2, на загальну суму 269626,31 (двісті шістдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 31 коп.

Відповідно до гарантійних талонів на 14 ноутбуків останні мають наступні серійні номери: ноутбук Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - 7KGKXR2, ноутбук Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - J717XR2, ноутбук Dell Inspiron G3 3579 серійний номер - FLGKXR2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - FF1H0P2. ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 8D1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 9B1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 6C1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 7C1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - HB1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 1F1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 8G1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 591H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - 6B1H0P2, ноутбук Dell Inspiron 3567 серійний номер - GC1H0P2.

В подальшому, начальник повітрянодесантної служби капітан ОСОБА_1 , з метою маскування своїх протиправних дій, зачинив замкову щілину вхідних дверей особистим ключем від окремого сховища № 3 військової частини А0339, здійснив опечатування вхідних дверей власною печаткою №27 та виніс викрадені ноутбуки у кількості 14 штук за межі території військової частини А0339 отримавши реальну змогу розпорядитися ними. В подальшому, капітан ОСОБА_1 19 липня 2019 року, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Небесної сотні, 15, передав до ломбардного відділення ПОВНЕ ТОВАРИСТВО «ЛОМБАРД «ЗАСТАВНО-КРЕДИТНИЙ ДІМ» ноутбук марки Dell Inspiron 3567 з серійним номером - HB1H0P2, та отримав фінансові кредити під заставу вказаного викраденого майна. Він же, 30 серпня 2019 року перебуваючи за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 10 передав до ломбардного відділення ПОВНЕ ТОВАРИСТВО «ЛОМБАРД «ЗАСТАВНО-КРЕДИТНИЙ ДІМ» ноутбук марки Dell Inspiron 3567 з номером - 20258642630 та отримав фінансові кредити під заставу вказаного викраденого майна. Крім того, 18 вересня 2019 року капітан ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Небесної сотні, 15, передав до ломбардного відділення ПОВНЕ ТОВАРИСТВО «ЛОМБАРД «ЗАСТАВНО-КРЕДИТНИЙ ДІМ» ноутбук марки Dell Inspiron 3567 з серійним номером - 6B1H0P2, та отримав фінансові кредити під заставу вказаного викраденого майна. Іншим викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вказаними діями, начальником повітрянодесантної служби, військової частини А0339 ОСОБА_1 спричинено збитки військовій частині А0339 на загальну суму 269626,31 (двісті шістдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 31 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України, тобто у викраденні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Обґрунтовуючи матеріали клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, тобто викраденні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_1 . Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Тим більше, що відомості про міцні соціальні зв`язки підозрюваного ОСОБА_2 , яких було б достатньо для утримання в місці його проживання, відсутні.

2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

Досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на свідків. Свідки, а саме: на військових службових осіб військової частини А0339, їх показання свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню. Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

3. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Так, зважаючи на тяжкість та зухвалість інкримінованого підозрюваному діяння, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_1 перебуваючи без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного. Так, до цього часу не вилучено викрадені ноутбуки, примірники договорів ОСОБА_1 про закладання до ломбардних відділень викрадених ноутбуків.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

У випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення особливо тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк до 12 років.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ризики не доведені та підозрюваний позитивно характеризується. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний визнав свою вину та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 30.01.2021 о 11 год. 26 хв. повідомлено про підозру та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 24.02.2020;

- протоколом огляду від 11.03.2020;

- актом проведення службового розслідування відносно виявленої відсутності військового майна, затвердженого 08.04.2020;

- наказом командира військової частини А 0339 про результати службового розслідування відносно відсутності військового майна військової частини № 41 від 06.04.2020 та матеріалами службового розслідування;

- договором на закупівлю товару за бюджетні кошти від 11.12.2018;

- наказом командира військової частини А 0339 № 148 від 28.07.2017 (по стройовій частині);

- контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу набирає чинності з 28.02.2020;

- меморіальним ордером № 6 за грудень 2018 року;

- актом введення в експлуатацію основних засобів № 15 від 28.01.2019;

- актом введення в експлуатацію основних засобів № 16 від 28.01.2019;

- переліком викрадених ноутбуків від 20.05.2020;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів у військовій частині А 0339 від 11.03.2020 з додатком від 11.03.2020;

- договором поставки № 107 від 11.12.2018;

- специфікацією на товар від 11.12.2018, додаток до договору від 107 від 11.12.2018;

- додатковою угодою № 1 до договору № 107 від 11.12.2018 від 17.12.2018;

- додатковою угодою № 1 до договору № 107 від 11.12.2018 від 17.12.2018;

- специфікацією на товар від 17.12.2018, додаток 1 до додаткової угоди № 1 до договору № 107 від 11.12.2018;

- платіжним дорученням 684 від 20 грудня 2018 року;

- видатковою накладною № 734 від 17 грудня 2018 року;

- актом прийому-передачі товару, затвердженого 19.12.2018;

- накладною № 12 (форма 2), накладна № 12;

- витягом з наказу № 151 від 24.12.2019;

- витягом з наказу № 151 від 24.12.2019;

- листом № 2853 від 27.08.2018;

- тендерною документацією для процедури закупівлі «Відкриті торги»;

- інвентаризаційним описом від 19.12.2019;

- протоколом засідання тендерного комітету від 08.10.2018;

- листом «Ломбард» Заставно-кредитний дім» № 803/5 від 28.05.2020;

- листом Повного товариства «Лимбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті» і компанія» від 22.01.2021 № 333;

- листом «Ломбард» Заставно-кредитний дім» № 50/01 від 26.01.2021;

- листом Повного товариства «Ломбард «Перший» Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрофінанс» і компанія» № 2601/2021 від 26.01.2021;

- листом ПТ «Ев.Ро. Ломбард» «Ев.Ро. Фінанст ЛТД і Компанія» від 28.01.2021 № 157;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.01.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 21.01.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 26.01.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 28.01.2021;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.01.2021;

- договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 від 11.09.2018;

- договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 від 30.01.2020;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 07.09.2020:

- договорами № 426-19009208 від 18.09.19, № 426-19007306 від 19.07.19,

№ 429-19011602 від 30.08.19;

- висновком почеркознавчої експертизи, висновок експерта № СЕ-19/106-21/543-ПЧ від 19.01.2021;

- висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № 2414/2770-2774/20026 від 20.08.2020;

- висновком експерта № 4.2-0248:20 від 30.04.2020 (про проведення судової трасологічної експертизи);

- положенням про службу повітрянодесантної служби військової частини А 0339 від 25.12.2017;

- положенням про службу повітрянодесантної служби військової частини А 0339 від 28.12.2018;

- витягом із послужного списку ОСОБА_1 ;

- наказом № 148 від 28.07.2017;

- книгою обліку печаток та штампів військової частини А 0339;

- витягом з наказу командира військової частини А 0339 № 151 від 24.12.2019.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані, які характеризують особу підозрюваного, а також те, що підозрюваний визнав свою вину, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020060170000127 від 25.02.2020, а саме до 30.03.2021 включно.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020060170000127 від 25 лютого 2020 року, а саме до 30 березня 2021 року включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із м. Житомир та Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 12020060170000127 як безпосередньо, так і через інших осіб.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова