
Справа № 643/18755/20
Провадження № 2-а/643/24/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.02.2021 р. суддя Московського районного суду м.Харкова Довготько Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 5 роти УПП у Харківській області ДПП сержанта поліції Приходько Ярослава Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
01.12.2020 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Серія ЕАМ №337675 від 02.11.2020року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова, адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 5 роти УПП у Харківській області ДПП сержанта поліції Приходько Ярослава Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії вказаної ухвали на подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та усунення недоліків.
ОСОБА_1 03.02.2021 року подала до суду заяву про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, враховуючи поважність причин його пропуску - оскарження зазначеної постанови в Управління патрульної поліції в Харківській області.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспектором роти №5 батальйону №1 УПП в Харківській області сержантом поліції Приходько Ярославом Андрійовичем 02.11.2020 було складено постанову серії ЕАМ №3376475 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до Позивача за порушення п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху України застосовано передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Крім того, матеріали справи свідчать, що 04.11.2020 року позивач звернулася до Управління патрульної поліції в Харківській області із скаргою, на дії відповідача та просила скасувати постанову серії ЕАМ №3376475 від 02.11.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
18.11.2020 року позивач ОСОБА_1 отримала лист Управління патрульної поліції в Харківській області від 12.11.2020 року про розгляд скарги по справі про адміністративне правопорушення, якою постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3376475 залишено без змін, скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, приписи статті 289 КпАП України, як і статті 286 КАС України пов`язують початок перебігу строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з моментом її прийняття, а не з моментом отримання. Відтак, строк на оскарження такої постанови спливає через десять днів з дня її прийняття уповноваженим органом.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня ухвалення постанови.
Приписи п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України визначають, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення (у тому числі постанову інспектора патрульної поліції) може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення їй пропущеного строку, є її звернення 04.11.2020 із скаргою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3376475 від 02.11.2020 до Управління патрульної поліції в Харківській області в адміністративному порядку.
Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Аналогічна правова позиція знаходить своє відображення у постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а та у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №522/14986/19.
Отже, позивач ОСОБА_1 скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та у подальшому звернувшись до суду, пропустила десятиденний строк для звернення з позовом до суду від дати отримання копії постанови.
Будь-яких інших посилань на наявність обставин, які б унеможливлювали і не залежали б від її волі своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не наведено.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, а його аргументи щодо дотримання строку звернення до суду ґрунтувалися виключно на неврахуванні положень спеціального закону - КпАП України.
Відповідно до ч.6 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин, керуючись ст. 122, 123, 169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 5 роти УПП у Харківській області ДПП сержанта поліції Приходько Ярослава Андрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Т.М. Довготько
Судове рішення № 94690241, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/18755/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: