Рішення № 94680064, 05.02.2021, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/65/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2021 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 08.05.2007 року в сумі 64038,84 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачка ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала із позивачем заяву б/н від 08.05.2007 року, згідно якої їй було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт на картковий рахунок в розмірі 300 грн. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. Вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складає між ОСОБА_1 та банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 18600 грн.

14.07.2008 року відповідачкою також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписанням якої остання засвідчила, що ознайомлена з умовами надання кредитки даного виду і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів.

Згідно п.п. 6.5.-6.7., 8.6., 5.1.4., 5.5.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), ОСОБА_1 зобов`язувалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання щодо повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплаті винагороди банку; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердарфту; при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову; за користування кредитом, при наявності пільгового періоду, сплачувати відсотки по пільговій відсотковій ставці (0,01% річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції; за несвоєчасне виконання боргових зобов`язань (користування простроченим кредитом та овердрафтом) сплачувати відсотки по підвищеній відсотковій ставці чи додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами.

Пунктами 5.2., 5.7., 5.9. Умов банку надано право у випадку порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у випадку виникнення овердрафту призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за договором.

Відповідно до п.9.3. Умов, картрахунки відкриті на невизначений строк за винятком настання умови, передбаченої в п.п. 9.6., 9.7. Умов. Згідно п.9.12. Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Відповідачка зобов`язувалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, зокрема, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 03.11.2020 року її борг перед банком становить 64038,84 грн. Дана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 47779,99 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 16258,85 грн.

Просив стягнути з відповідачки борг за кредитним договором в сумі 64038,84 грн. та судові витрати по справі у сумі 2102 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 14.01.2021 року відкрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 05.02.2021 року.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання позов підтримав, просив такий задовольнити, розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 49.57).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без її участі не подала, поважність неявки не підтвердила (а.с. 58-60).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що 08.05.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, в рамках якого відповідачка 14.07.2008 року підписала Заяву.

Позивач посилається на те, що згідно зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, для чого їй було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку.

У вказаній заяві від 14.07.2008 року зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, тому просить відкрити їй рахунок і надати перераховані послуги (а.с.18), а також зазначено, що ОСОБА_1 погодилася з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Також згідно даної заяви ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Універсальна» з терміном дії до 05/11, на якій встановлено кредитний ліміт в сумі 300 грн., а базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становить 1,9% в місяць із розрахунку 360 днів у році.

Як встановлено судом, вищевказана Заява, на яку посилається позивач, не містить відомостей про порядок користування кредитними коштами.

14.07.2008 року відповідачкою також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписанням якої остання засвідчила, що ознайомлена з умовами надання кредитки даного виду і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів (а.с.19). Згідно вказаної довідки розмір базової % ставки в місяць (нараховується на залишок заборгованості із розрахунку 360 днів у році) становить 1,9%, а розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним; крім того передбачено процентну ставку (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту в розмір 2,65%.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» (без дати) за вказаним кредитним договором відповідачці було надані наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 з терміном дії до 05/15; № НОМЕР_2 з терміном дії до 04/18; № НОМЕР_3 з терміном дії до 08/18; № НОМЕР_4 з терміном дії до 03/22 (а.с.16).

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (без дати), старт карткового рахунку № НОМЕР_1 відбувся 08.05.2007 року, 14.07.2008 року відповідачці за виданою кредитною карткою було встановлено кредитний ліміт у сумі 300 грн., який 31.01.2017 року – збільшено до 18600 грн., а 04.07.2019 року – зменшено до 0,00 грн. (а.с.17).

Позивач посилається на те, що підписанням Заяви між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

До Заяви від 14.07.2008 року, позивачем долучено витяг з Умов і Правил надання банківських послуг (а.с.20-29).

Однак, надані позивачем Умови не містять підтверджень, що саме їх, у наданій суду редакції розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву, тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 08.05.2007 року.

Тому відсутні підстави вважати, що банком при укладенні кредитного договору із ОСОБА_1 були дотримані вимоги щодо повідомлення останньої про умови кредитування та погодження з відповідачкою саме тих умов, які позивач вважав узгодженими.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 08.05.2007 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 03.11.2020 року сума її боргу становить 64038,84 грн. (а.с.6-15).

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в сумі 47779,99 грн.,

- заборгованості за відсотками в сумі 16258,85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. Останнє погашення кредитного боргу здійснено 10.12.2019 року у розмірі 1492,50 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості за Договором (а.с. 15).

Разом з тим відповідачка не надала суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 47779,99 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 16258,85 грн., суд приходить до наступного.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві від 14.07.2008 року вказана базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 1,9% в місяць із розрахунку 360 днів у році.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, у різні періоди банком застосовувалась:

- процентна ставка (поточна) – 22,80%, 30,00%, 34,80%, 43,20% (а.с.6-10);

- процентна ставка (прострочена) – 22,80%, 30,00%, 34,80% , 43,20% (а.с.6-10);

- процентна ставка – 2,90%, 3,60%, 3,50% (а.с. 11-14, 15);

- процентна ставка при порушенні умов кредитування, міс. – 7,00%, 3,50%, 3,40% (а.с.15);

- процентна ставка на прострочений кредит, річна – 84,00%, 42,00%, 40,80% (а.с.15).

Однак матеріали справи не містять правового обґрунтування встановлення та зміни відсоткових ставок та ознайомлення відповідачки з такими змінами. Тому твердження позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов`язок відповідачки по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у порядку та розмірі, визначених банком, є недоведеним.

Тому вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, не містять підпису відповідачки, а отже, позивачем не доведено, що відповідачка, підписуючи заяву, погодилася на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачка розуміла саме ці умови та погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Вказане відповідає правовим позиціям, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2019 у справі №382/1131/18 та у постанові від 23.12.2020 року по справі №191/2648/17.

Не узгоджуються із матеріалами справи і зазначені у розрахунку заборгованості розміри процентних ставок.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачкою щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 16258,85 грн. заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.

Відзиву на позов відповідачка не подала.

Суд також вважає, відповідно до ч.1 та ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідачки в користь АТ КБ «ПриватБанк» 2102 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з мінімальної ставки судового збору) (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код - 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 08 травня 2007 року у сумі 47779 (сорок сім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.

Головуюча : М. О. Пітерських