Вирок № 94679048, 27.01.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/4897/19

Номер провадження 1-кп/237/369/21

ВИРОК

Іменем України

27.01.21 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

прокурора Димова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження за №12019050690000432 від 06.05.2019 року, №12019050690000758 від 03.08.2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Демурино, Межевський район, Дніпропетровська область, українець, громадянин України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, без реєстрації мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.04.2019 року о 20:30 годині, прибув до клумби розташованої біля домоволодіння №4 по пр. Соборний, м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області. Після чого, реалізуючи свій намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисний мотив та ціль наживи і незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з клумби розташованої біля будинку за адресою м. Курахове, пр. Соборний, буд. 4 викрав 10 (десять) кущів троянд, що належить КП «Курахівзеленбуд» КМР. Після чого ОСОБА_1 з місця події зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті крадіжки КП «Курахівзеленбуд» КМР завдано матеріальну шкоду на суму 400 грн.

Крім того, 03.08.2019 року, близько 11:00, ОСОБА_1 діючи умисно разом з особою, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою залізного лома підняли кришку люка та проникли до колодязя кабелів розташованого у лісопосадці по вул. Енергетиків, м. Курахове Мар`їнського району Донецької області, після чого за допомогою ножовки по металу відпиляли наступні кабеля: КСПП 1x4x1,2 довжиною в 25 метрів; КСПП 1x4x1,2 довжиною в 26 метрів; ТПП 20x2x0,5 довжиною в 11 метрів; R&MFreenet Море A-D (ZN) W2Yx4E9/125 G652.D 39F30. 25 Н18 R319084 V6801 R 03358 m довжиною 9 метрів; ТПП 20x2x0,5 довжиною 5 метрів; ТПП 100x2x0,32 довжиною 3 метра, 3 метра, 2 метра; finmark UT004-SM-04-tl довжиною 3 метра, які належать Відокремленому підрозділу Курахівської теплової електричної станції» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» чим спричинили матеріальну шкоду на суму 42555 грн. 30 коп. Однак, по незалежним від їх волі обставинам не довели свій корисливий намір до кінця у зв`язку з тим, що спрацювала сигналізація та вони були зупинені працівниками даної організації.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вищезазначених кримінальних правопорущеннях визнав у повному обсязі і стосовно першого епізоду суду пояснив, що він дійсно 30 квітня 2019 року о пів на дев`яту годину вечора зірвав із клумби поблизу будинку № 4 по проспекту Соборному в м. Курахове 10 кущів троянд. Стосовно другого епізоду обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив що він дійсно 03 серпня 2019 року приблизно об 11 годині ранку разом зі ОСОБА_2 ломом підняли кришку люка та проникли до колодязя кабелів по вул. Енергетиків в м. Курахове звідки ножовкою по метали відпиляли кабелі різної довжини, однак були затримання працівниками Курахівської електростанції.

Представник потерпілого ВП «Курахівська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника потерпілого, претензії матеріального характеру до обвинуваченого відсутні.

Представник потерпілого КП «Курахівзеленбуд» КМП у судове зсідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а кваліфікація його дій за фактом подій від 03 серпня 2019 року є вірною, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_1 за фактом подій від 30 квітня 2019 року органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне, повторне, умисне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Зазначена органом досудового розслідування кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом подій від 30 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України є невірною з огляду на наступне.

Нормативне визначення терміну повторності закріплене в ч. 1 ст. 32 КК України згідно якої під повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 32 КК України встановлено, що повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Як вбачається з довідки № 484-28082019/14058 від 28.08.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений 11 березня 2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання в порядку ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік. 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 був знятий з обліку у зв`язку з закінченням іспитового строку.

В силу вимог ч. 1 ст. 89 КК України особи, засуджені відповідно до статті 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Виходячи з вимог статей 88, 89 КК України, припинення судимості анулює всі кримінально-правові і загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, що раніше кримінального правопорушення не вчиняла, і покарання не відбувала. Вона не повинна відчувати жодних негативних наслідків погашеної або знятої судимості. Врахування останньої при вирішенні будь-яких питань, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Таким чином, оскільки на час вчинення кримінального правопорушення від 30 квітня 2019 року судимість за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2016 за ч. 2 ст. 185 КК України є такою, що погашена в силу ч. 1 ст. 89 КК України шляхом успішного завершення перебігу наданого ОСОБА_1 іспитового строку для виправлення своєї поведінки, ОСОБА_1 по закінченню іспитового строку 19 квітня 2017 року на підставі ухвали Мар`їнського районного суду від 06 квітня 2017 був знятий з обліку у зв`язку із закінченням іспитового строку, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 за фактом подій 31 квітня 2019 року такої кваліфікуючої ознаки як «повторність».

За положеннями до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального провадження, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, у зв`язку з чим дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати на ч. 1 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Стосовно наявності такої заявленої стороною обвинувачення обтяжуючої обставини вчинення кримінального правопорушення як рецидив суд зазначає наступне.

Законодавче визначення поняття рецидиву кримінальних правопорушень наведене в статті 34 КК України згідно якої рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 в силу статті 89 КК України є раніше не судимим суд приходить до висновку, що вказана обтяжуюча обставина не знайшла свого підтвердження у суді, а відтак правові підстави для її врахування при призначенні покарання відсутні.

При визначення виду та розміру покарання що призначається обвинуваченому ОСОБА_1 судом приймаються до уваги також положення щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

З приписами ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 3 статті 5 КК України імперативно визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Пом`якшення кримінальної відповідальності здійснюється шляхом зміни санкції тієї чи іншої норми «Особливої частини» КК у бік пом`якшення або іншим чином. При пом`якшенні санкції норми «Особливої частини» КК новий закон може, зокрема, встановити інший, менш тяжкий вид основного покарання (одного з альтернативних основних покарань за рівності інших основних покарань).

Призначаючи покарання, суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

На підставі викладеного суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, , що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень у зв`язку з чим суд, враховуючи положення щодо чинності та зворотної дії кримінального закону у часі (ст. ст. 4 та 5 КК України), приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання в межах санкції статей, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України – у виді обмеження волі, за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі, визначивши за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового кримінального правопорушення.

Водночас, беручи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, обставини їх здійснення, враховуючи щире каяття обвинуваченого, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов`язки.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:

–сім окремих бухт кабелів: КСПП 1x4x1,2 довжиною в 25 метрів; КСПП 1x4x1,2 довжиною в 26 метрів; ТПП 20x2x0,5 довжиною в 11 метрів; R&MFreenet Море A-D (ZN) W2Yx4E9/125 G652.D 39F30. 25 Н18 R319084 V6801 R 03358 m довжиною 9 метрів; ТПП 20x2x0,5 довжиною 5 метрів; ТПП 100x2x0,32 довжиною 3 метра, 3 метра, 2 метра; finmark UT004-SM-04-tl довжиною 3 метра, які передано на зберігання свідку ОСОБА_3 повернути Відокремленому підрозділу Курахівської теплової електричної станції» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за належністю;

–ножовку по металу та залізний лом, яке передані на зберігання ОСОБА_1 – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Я.Ю. Кучко