Ухвала суду № 94676647, 28.01.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4398/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. з участю секретаря Орел А.О., прокурора Ковалевського О.М., захисника Гречаник О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону Ковалевського О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, керуючись ст.ст. 177, 178, 183,189, 194, КПК України, слідчий суддя, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор військової прокуратури Київського гарнізону Ковалевський О.М. звернувся до слідчого судді з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч. 4 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні № 42019110350000148 від 17.11.2019.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавляння волі на строк до 7 років, а відтак, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташований у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019110350000148 від 07.11.2019.

В межах вказаного кримінального провадження 14.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зазначається, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що їх наявність в повному обсязі обґрунтована слідчим.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини протиправної діяльності у якій підозрюється ОСОБА_1 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тривалий час переховувався від слідства, відтак відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, відтак клопотання підлягає до задоволення.

Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 27.03.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

р/р НОМЕР_1

МФО 820172;

код ЄДРПОУ: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

В разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного, в разі внесення застави, наступні обов`язки, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із військової частини А0222 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

4) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави, проте в межах строку досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Бортницька