Ухвала суду № 94676266, 27.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:734/3913/19

Провадження №: 2/755/1878/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., розглянувши в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва питання про прийняття до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

17 грудня 2019 року Козелецьким районним судом Чернігівської області постановлено ухвалу про передачу матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

13 квітня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 серпня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 59010004, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., щодо примусового виконання виконавчого напису № 7885, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. 10 квітня 2019 року.

16 жовтня 2020 року( за вх.№64849) позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог майнового характеру, а саме стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 28406,19 грн., в іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Вивчивши подану до суду заяву позивача ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог (збільшення або зменшення розміру позовних вимог), як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем ОСОБА_1 , оскільки заяву подано з порушенням вимог, визначених ч.5 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що позивачем не додано доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 16 жовтня 2020 року вх. №64849, - повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я