Ухвала суду № 94669441, 05.02.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5656/20 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2021 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування Коростенська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Органу місцевого самоврядування Коростенська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якій відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.02.2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання з метою отримання доказів, а саме витребування інформації щодо перебування на обліку ОСОБА_1 як засудженої особи, доказів його судимостей та копій судових рішень.

Позивач заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що витребування зазначених у клопотанні доказів, які виходять за межі предмету доказування поданого ним позову є недопустимим, які не містять інформації про шахрайство та об`єктивно не можуть довести доводи відповідачів про наявність саме чотирьох судимостей за шахрайство. Такі дії, є намаганням через суд отримати доступ до його персональних даних, не з метою захисту своїх процесуальних прав та інтересів, а з метою отримання будь-яких судових рішень відносно нього для їх використання у наступному, для власних цілей, що суперечить приписам ст.7 Закону України «Про захист персональних даних».

Розглянувши клопотання та заперечення позивача, суд дійшов до наступного.

Предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації через поширення недостовірної інформації, що мала місце в листопаді 2020 року.

Відповідач ОСОБА_3 клопотав про витребування інформації з ДУ Центр пробації щодо перебування позивача ОСОБА_1 на обліку як засудженого у 2011 році, витребування відомостей щодо судимостей позивача ОСОБА_1 та копій судових рішень по справах № 1-492/12 від 18.12.2015 та 06.04.2016 р., № 295/1611/13-ц від 23.04.2013 та 17.07.2013 р., які були надані як докази у відзиві на позовну заяву, але у зв`язку з тим, що рішення роздруковані з ЄДРСР в них відсутні персональні дані, які унеможливлюють встановлення особи.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 2 ст.84 ЦПК України визначений виключний перелік обставин, які повинні бути зазначені в клопотанні.

У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно ст.ст.77,78 ЦПК України докази повинні бути, зокрема, належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, допустимими, тобто одержані в порядку, встановленому законом.

З наведеного вбачається, що судом повинні витребовуватись саме належні докази, тобто ті, які містять інформацію щодо предмета доказування та доводити факт належності доказів, повинна особа, яка звертається до суду із клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Конфіденційна інформація - це інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Доступ до такої інформації та її поширення можливі лише за згодою її власників (тобто тих, кого ця інформація безпосередньо стосується) та на тих умовах, які вони вкажуть. Відповідно до ст.21 ЗУ «Про інформацію» конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

Закон України «Про захист персональних даних» регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У відповідності до положень ч.1 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних» забороняється обробка персональних даних, що стосуються расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних («Про захист персональних даних»).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 «Про захист персональних даних» положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги.

Отже, за відсутності згоди позивача щодо обробки його персональних даних, що стосуються засудження до кримінального покарання, суд вважає протиправним збирати дані про особу, які є конфідеційними. До того ж, потреби заявника, зокрема відповідача у справі ОСОБА_3 , не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні про витребування доказів.

Крім того, заявляючи клопотання про витребування доказів, а саме інформації щодо перебування позивача на обліку як засудженого у 2011 році, витребування копій судових рішень у справах за 2012-2013 роки, в тому числі - цивільних, які не входять до предмету доказування, відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином вказані докази мають значення у справі, а отже сторона безпідставно покладає на суд обов`язок збирання доказів з даного приводу.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено обставини, наявність яких, в розумінні положень ст.ст. 77,78,79,84 ЦПК України, може бути підставою для витребування судом вказаних у клопотанні доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.84 ЦПК України, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про захист персональних даних», суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів по справі № 279/5656/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Невмержицька О.А.