Ухвала суду № 94667945, 04.02.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3020/13-ц

Номер провадження 6/213/5/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м.Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання Бабейкіної Н.О.,

за участі: представника позивача – Соляник І.М.,

представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" - адвоката Шипіленка Р.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в дистанційному режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №213/3020/13-ц,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Соляник І.М. звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, посилаючись на те, що рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 26 вересня 2013 року по справі 213/3020/13-ц з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2006 року в сумі 138276,02 грн. Виконавчий лист, виданий на підставі вищевказаного рішення суду був пред`явлений позивачем до примусового виконання та неодноразово повертався стягувачу без виконання з різних причин. 21 вересня 2017 року виконавче провадження були закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий лист повернуто стягувачу. 11 червня 2020 року стягувач повторно пред`явив на виконання виконавчий лист. Оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачу після сплину вказаного у виконавчому листі строку для пред`явлення його до виконання, з питанням поновлення такого строку стягувач до суду не звертався, тому вважають, що виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з пропуском строку для пред`явлення його до виконання.

Заявник в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Про причини неявки не повідомила. Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України, її неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Представник заявника - адвокат Соляник І.М. в судовому засіданні підтримав заяву. вважає, що на момент повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання – 18 червня 2020 року стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому виконавчий лист не підлягає виконанню. Просить заяву задовольнити.

Представник стягувача: АТ "Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні даної заяви з підстав викладених у письмових пояснення.

В письмових поясненнях представник АТ "Райффайзен Банк Аваль» вказує, після набрання законної сили рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року позивачу було видано два виконавчих листи відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_1 14 червня 2017 року вдруге державним виконавцем Лиманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54123184 з примусового виконання виконавчого листа №213/3020/13-ц. Відповідно до постанови державного виконавця Лиманського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області від 25 вересня 2017 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виходячи з положень ст. 12 ЗУ «про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа після переривання встановлюється заново, з дня його повернення та може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років. А отже термін повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання відносно ОСОБА_1 з моменту останнього повернення виконавчого документу стягувачу – з 25 вересня 2017 року до 25 вересня 2020 року. Виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 18 червня 2020 року, а тому строк пред`явлення до виконання виконавчого листа стягувачем не був пропущений. Вважають, що відсутні правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви просять відмовити повністю.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали та надані на ухвалу суду матеріали виконавчого провадження №62373780, судом встановлено наступне.

На виконання рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року у справі №213/3020/13-ц 17 жовтня 2013 року видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/6783/30703/74 від 08 грудня 2006 року в сумі 138276,02 грн. Боржником зазначено ОСОБА_1 , строк пред`явлення виконавчого листа до виконання – 08 жовтня 2014 року (а.с.5).

Із відміток про виконання, що містяться на зворотному боці виконавчого листа видно, що 25 червня 2014 року виконавчий лист було прийнято до примусового виконання, в листопаді 2015 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» без стягнення. Також маються записи від 24 лютого 2016 року та 03 жовтня 2016 року. Останній запис ст. 37 п.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 25 вересня 2017 року.

Пункт 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року в редакції яка діяла на 25 вересня 2017 року передбачає повернення виконавчого документа стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином встановлено, що 25 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу.

Із матеріалів виконавчого провадження №62373780 видно, що 11 червня 2020 року представником АТ «Райффайзен Банк Аваль» була подана заява про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №213/3020/13-ц, виданого 17 жовтня 2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором.

18 червня 2020 року старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №213/3020/13-ц. В межах виконавчого провадження державним виконавцем винесені постанови від 18 червня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника; направлені відповідні запити для встановлення наявності доходу боржника; 07 липня 2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положеньст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернуто увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вирішуючи питання щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що під іншими причинами, про які йдеться в частині другій статті 432 ЦПК України, слід розуміти не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Пунктом 5 розділу ХІІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, який набрав чинності 04 жовтня 2016 року (далі Закон) передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 12 вказаного закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення його до виконання.

Згідно з частиною 5 ст. 12 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

В судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист у справі №213/3020/13-ц, виданий Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 17 жовтня 2013 року про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 було повернуто стягувачу 25 вересня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст. 37 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Таким чином з дня повернення виконавчого документу, стягувач мав право протягом трьох років повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, тобто до 25 вересня 2020 року. Таким правом стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» скористався, повторно пред`явивши виконавчий лист до примусового виконання 11 червня 2020 року.

Посилання представника заявника на те, що стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та не є іншою причиною в контексті частини другої статті 432 ЦПК України. Крім того, вирішення питання про прийняття виконавчого документу до виконання та перевірка дотримання строків пред`явлення виконавчого листа до виконання належить до компетенції державного виконавця.

Враховуючи викладене, судом не встановлено підстав, передбачених ч.2 ст.432 ЦПК України для визнання виконавчого листа №213/3020/13-ц, виданого 17.10.2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/6783/30703/74 від 08.12.2006 року в сумі 138276,02 грн. таким, що не підлягає виконанню стосовно боржника ОСОБА_1 , а тому в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.260, 263, 268, 353, 354, 432 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №213/3020/13-ц - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 05 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв