Рішення № 94667668, 04.02.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6109/19

Провадження № 2/211/199/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 лютого 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Папариги В.А.,

при секретарі Чернушкіній Г.В.,

за участю:

представника позивача Романовського Д.С.,

представника відповідача Ільїної Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення нього заборгованості за укладеним кредитним договором б/н від 02 липня 2008 року в сумі 86 106,18 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, а саме: 37 358,42 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 17 181,46 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 27 027,91 грн. - пені за прострочене зобов`язання; 200,00 грн. - пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; а також штрафів: відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4 088,39 грн. - штраф (процентна складова).

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2020 року скасовано заочне рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2019 року за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Ухвалою суду від 28.02.2020 року розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

04.03.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд у задоволені позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту, що перевищує 14682,10 грн., а також відсотків, комісій та неустойки, відмовити в зв`язку з недоведеністю позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог представник відповідача послалася на те, що між сторонами дійсно 02.07.2008 року був укладений договір про надання банківських послуг, однак на діючих в момент укладення договору умовах. Заява, що підписана відповідачем б/н від 02.07.2008 року не містить розміру процентної ставки по відсоткам за користування кредитом. Додані позивачем до позовної заяви копії умов та правил та Тарифів не містять підпису відповідача про погодження з ними, та не доводять, що саме у цій редакції сторони мали їх на увазі укладаючи договір. З моменту укладення сторонами договору минуло більше 11 років Правила і умови, а також Тарифи банком постійно змінювалися. Виходячи з позовної заяви та розрахунку заборгованості під час видачі кредиту діяла процентна ставка 36% річних, надалі процентна ставка постійно змінювалася, про що відповідач не повідомлявся. Відповідач не погоджується з наданим банком розрахунку заборгованості, оскільки позивачем безпідставно включено нараховані за неправомірно підвищеною процентною ставкою відсотки, назвавши це тілом кредити та продовжуючи надалі нараховувати проценти та проценти, які включені до тала, неправомірно збільшуючи тіло кредиту. За підрахунком відповідача залишок по тілу кредиту станом на 01.09.2019 року складав 14 682,10 грн. Розрахунок відповідачем проведений шляхом віднімання від тіла кредиту зазначеного банком відсотків, нарахованих банком за місяць та безпідставно включених до тіла кредиту. Крім того, Відповідач не погоджується з нарахованими позивачем пенею та штрафом, оскільки за одне й теж саме порушення банком двічі нарахована пеня та ще нараховано й штраф.

21.04.2020 року до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив представника відповідача, в якій представник позивача, заперечуючи проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість.

03.12.2020 року до суду надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за договором № б/н від 02.07.2008 року в розмірі 73624, 20 гривень, а саме: 54559,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 54559,88 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 19064,32 – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в порядку, передбаченому ст. 365 ЦПК України, та понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та посилаючись на обставини, викладені в позові та заяві про зменшення позовних вимог, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № б/н від 02.07.2008 року в розмірі 73624, 20 гривень, а саме: 54559,88 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 54559,88 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 19064,32 – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в порядку, передбаченому ст. 365 ЦПК України, та понесені позивачем судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог частково заперечувала та посилаючись на обставини, викладені в відзиві на позовну заяву, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, просила в стягнені заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тіла кредиту, що перевищує 14682,10 грн., а також відсотків, відмовити в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 02.07.2008 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, отримавши кредитну картку "Універсальна". Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним і банком договір про надання банківських послуг, він ознайомлений та погоджується з ними, що були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, про що свідчить підпис відповідача у заяві від 02.07.2008 року (а.с. 13-14 т.1, 13-14 т.2 - копії заяви). Також відповідачем підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки " Універсальна, 30 днів пільгового періоду" з якої вбачається, що сторонами узгоджена поточна процентна ставка у розмірі 3%, що становить 36% на рік ( а.с. 15 т.2 - довідка.)

Крім того, позивачем у позовній заяві вказано, що при підписанні анкети-заяви № б/н від 02 липня 2008 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 24000,00 грн., вказана обставина не заперечувалася в судовому засіданні представником відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку заборгованості долученого до позову вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 16 вересня 2019 року має заборгованість у сумі 86 106,18 грн., яка складається з наступного: 37 358,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 181,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 27 027,91 грн. - пеня за прострочене зобов`язання; 200,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; а також штрафи: відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4 088,39 грн. - штраф (процентна складова) ( а.с. 10-12 т.1 - розрахунок).

Згідно розрахунку заборгованості долученого до заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 30 вересня 2019 року має заборгованість у сумі 84308,79 грн., яка складається з наступного: 37 358,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 181,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 29568,91 грн. - пеня за прострочене зобов`язання; 200,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн. ( а.с. 242-247 т.1 - розрахунок).

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу, даний факт не заперечувався і представником відповідача.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наданої позивачем виписки встановлено, що відповідач активно користувався кредитними коштами, в той же час не в повній мірі виконував взяті на себе зобовязання щодо вчасного погашення кредитних коштів, внаслідок чого і виникла заборгованність.

В той же час з наданих позивачем розрахунків заборгованих сум вбачається, що до складу заборгованих сум із тіла кредиту включаються нараховані банком відсотки на поточну процентну ставку у розмірі 3,6%, що становить 42% на рік, в той час як узгоджена сторонами і це не заперечується предствником відповідача поточна процентна ставка у розмірі 3%, що становить 36% на рік.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження погоджених із позивачем умов по оплаті процентів за встановленою кредитором підвищеною ставкою, а також належною згодою позичальника на її підвищення у порядку, передбаченому згідно Умов і Правил надання банківських послуг, позивач суду не надав.

Ураховуючи, що інформація, розміщена на сайті Банку повністю залежить від його волевиявлення та дій як однієї сторони договору, яка може на свій розсуд вносити зміни, а інша сторона, позичальник, позбавлена будь-якого контролю та впливу на внесення таких змін, тому роздруківка із сайту не є належним та допустимим доказом інформування позичальника про істотні умови щодо розміру і порядку нарахування відсотків за користування кредитом, та не підтверджує факту прийняття останнім саме таких умов.

Крім того, до спірних правовідносин не можна застосувати положення ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або у інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, які розміщені на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» неодноразово змінювались самим банком із часу укладання спірного кредитного договору та до часу звернення позивача із позовними вимогами про стягнення кредитної заборгованості, що не обмежувало можливості позивача надати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг Умов і правил у будь-якій редакції, що найбільше сприятлива для задоволення позову. ( правовий висновок ВСУ у постанові від 11.03.2015р, у провадженні № 6-16 цс15).

Зважаючи на вказані обставини, суд вважає, що в даному випадку підвищення процентної ставки банком без належного його узгодження з позичальником є неправомірним.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч.2 ст. 530 ЦК України строк виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником повернення кредитних коштів у розміру їх фактичного отримання у межах кредитного ліміту.

Відповідно до розрахунку банківських операцій вбачається, сума отриманих коштів відповідачем у добровільному порядку Банку не повернуті.

Як вбачається і наявних у справі письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованих сум, заборгованість за тілом кредиту включає не тільки суми фактично отриманих позичальником коштів у межах встановленого ліміту, а і нараховані відсотки за ставкою в розмірі 3,6 %, тоді як докази щодо погодження із відповідачем таких умов кредитування надані позивачем не були. Також, відсутні докази про отримання позичальником коштів поза межами кредитного ліміту 24 000грн.

Таким чином, наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника на користь Банку суми непогашеного тіла кредиту в т.ч. заборгованності за простроченим тілом кредиту, однак в межах кредитного ліміту, зазначеного у позовній заяві в розмірі 24000,00 грн..

При цьому, суд не може погодитися з розрахунком заборгованості наданим представником відповідача, оскільки розрахунок проведений без врахування того, що при укладені договору сторонами була погоджена поточна процентна ставка у розмірі 3%, що становить 36% на рік.

Крім того, в заяві про зменшення позовних вимог від 03.12.2020 року, в якій позивач фактично відмовився від своїх вимог про стягнення з відповідача нарахованої пені та штрафів, позивачем додатково заявлено вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів, нарахованих на прострочений кредит на підставі статті 625 ЦК України.

В той же час, відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на те, вимогу про стягнення з відповідача процентів, нарахованих на прострочений кредит на підставі статті 625 ЦК України, позивачем заявлено 03.12.2020 року вже після початку першого судового засідання, яке відбулося 13.07.2020 року, раніше такі вимоги позивачем не заявлялися, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині в зв`язку з порушенням позивачем строків на збільшення позовних вимог по справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за договором № б/н від 02.07.2008 року, в межах визначеного сторонами кредитного ліміту, у сумі 24 000,00 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1921,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с. 1 т.1 – платіжне доручення), оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 626, 21 грн. (24000,00 грн. (сума на яку позовні вимоги підлягають до задоволення) * 1921,00 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 73624,20 грн. (сума, заявлена в уточненому позові до стягнення).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, суму заборгованості за договором № б/н від 02.07.2008 року, у сумі 24 000 ( двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту, та судовий збір у сумі 626 (шістсот двадцять шість) гривень 21 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2021 року.

Суддя: В. А. Папарига