Рішення № 94663325, 03.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5173/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кутукова С.О., представника відповідача Роєнка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим та протиправним, ґрунтується на не об`єктивно проведеному службовому розслідуванні, без повного та всебічного з`ясування всіх фактичних обставин, що впливають на прийняття законного рішення. Вказує, що ступінь його вини у інкримінованому проступку та віднесених на його адресу діяннях взагалі не з`ясовувався. Вказує, що не має жодного відношення до кримінальних проваджень № 42020270000000079, № 42020271170000122, не являється ані підозрюваним, ані обвинуваченим, щодо нього відсутні обвинувальні вироки, що набрали законної сили. Також зазначає, що жодних ознак протиправності або незаконності наказів і розпоряджень, поведінки підполковника поліції ОСОБА_2 та його заступника майора поліції ОСОБА_3 не вбачалося та не давало можливості сумніватися в їх правильності.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення службового розслідування було встановлено факт грубого порушення позивачем дисципліни, а саме порушення частин чотири, п`ять статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та вчинення дій, які мають склад кримінальних порушень, передбачених частиною другою статті 162, статтею 365 та статтею 371 Кримінального кодексу України. Вказує, що проведення огляду домогосподарства та будинку по АДРЕСА_1 відбувалося всупереч вимог діючого законодавства та носить ознаки кримінального правопорушення, а виконання позивачем явно злочинного наказу виражається в незаконному затриманні громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що заперечує щодо правильності встановлених відповідачем фактичних обставин події 04.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , та наголошує, що він прибув до вказаного домоволодіння за викликом для охорони громадського порядку, припинення та попередження загрози життю і здоров`ю людей та їх майна. Вказує, твердження відповідача про затримання позивачем громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є безпідставними. Крім того зазначає, що заходив лише на подвір`я згаданого домоволодіння, а дозвіл пройти на території домоволодіння за повідомленням співробітників Новгород-Сіверського відділу поліції був отриманий у його власника, зокрема, ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 06.11.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено; ухвалою суду від 28.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, викликано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, заслухавши показання свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 06.04.2018 № 102 о/с ОСОБА_1 був прийнятий на службу до поліції та призначений поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 1 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП з 13.04.2018, в подальшому наказом від 08.08.2019 № 245 о/с призначений помічником чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП (а.с. 117).

Пунктом 5 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області» наказано за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частин чотири, п`ять статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, присяги працівника поліції в частині вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник за адресою АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, незаконного проведення огляду домогосподарства за вищевказаною адресою, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (а.с. 69-70).

Вказаний наказ був виданий на підставі висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейськими Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, затвердженого начальником ГУНП в Чернігівській області 02.10.2020 (а.с. 61-68).

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2020 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області подано рапорт начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області, у якому зазначено, що в ході проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій та порушення службової дисципліни керівництвом Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 виявлено можливі факти неналежної організації роботи та порушення службової дисципліни добовими нарядами та окремими поліцейськими з числа особового складу Новгород-Сіверського відділу поліції.

04.09.2020 близько 03:06 год. майор поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, надав вказівку черговому Новгород-Сіверського відділу поліції зібрати особовий склад Новгород-Сіверського відділу поліції за сигналом «Тривога». З 03:20 год. до 03:45 год. до відділу поліції прибули поліцейські, серед яких був ОСОБА_1 , які отримали спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту (кайданки, ПР-73 та «Терен 4М») та за вказівкою майора поліції ОСОБА_3 вирушили за місцем мешкання ОСОБА_4 , де вже знаходились підполковник поліції ОСОБА_2 спільно з майором поліції ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_7 , котрі повідомили, що ОСОБА_4 зі спільником заподіяли їм тілесні ушкодження та викрали їх особисті речі.

Службовим розслідуванням також встановлено, що в ході виникнення конфлікту, майором поліції ОСОБА_3 було застосовано засоби фізичного впливу по відношенню до громадянина ОСОБА_5 , повалив його на землю та вдягнув на нього кайданки, які йому передав майор поліції ОСОБА_10 .. При цьому, підполковник ОСОБА_2 застосував заходи фізичного впливу до громадянина ОСОБА_4 , повалив його на землю та наказав оперуповноваженому СКП майору поліції ОСОБА_11 вдягнути на останнього кайданки.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були доставлені до відділу поліції, при цьому жодних процесуальних документів щодо затримання громадян у відділі поліції складено не було, останні були лише записані до журналу обліку доставлених та запрошених осіб, після перебування у відділі поліції залишили записи щодо неправомірних дій поліцейських та отримання тілесних ушкоджень.

Крім того, у висновку службового розслідування зафіксовано, що аналіз матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування (пояснення свідків, учасників подій, працівників поліції та відеозаписи з камер відеоспостережень), дає підстави вважати, що в діях поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, зокрема, ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 162 та статтею 365 Кримінального кодексу України. Твердження поліцейських, що вони виконували наказ не є пом`якшувальними обставинами, оскільки відповідно частини четвертої статті 41 Кримінального кодексу України «особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах». На явний злочинний характер даного наказу вказує те, що проведення огляду домогосподарства та будинку по АДРЕСА_1 відбувався всупереч вимог діючого законодавства та носить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України. Також виконання поліцейськими явно злочинного наказу виражається в незаконному затриманні громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується відкриттям кримінального провадження № 42020271170000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 371 Кримінального кодексу України.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі – Закон).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону).

Відповідно частини першої статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Згідно частин першої, другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Водночас, згідно частин четвертої та п`ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі – Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

В пунктах 3, 4 розділу IV Правил передбачено, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частин першої – четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно частин першої – восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов`язків.

Так, з огляду на обставини, що встановлені службовим розслідуванням, відповідач прийшов до висновку про грубе порушення з боку позивача службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частин чотири, п`ять статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, присяги працівника поліції в частині вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник за адресою м. Новгород-Сіверський, вул. Замкова, 12, виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, незаконного проведення огляду домогосподарства за вищевказаною адресою.

З висновку службового розслідування вбачається, що адвокатом громадянина ОСОБА_4 було надано запис з камер відеоспостереження, яка розташована на території домогосподарства останнього, на якому видно, що о 04:29 до подвір`я заходить, серед інших, сержант поліції ОСОБА_1 , який оглядає домогосподарство.

Під час службового розслідування позивач надав пояснення, в яких підтвердив факт перебування на території домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , за вказівкою начальника відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_2 для пошуку загубленого посвідчення, візуально оглянув господарський двір, коли заходив, та кущі на городі, вийшов на вулицю (а.с. 71, 72).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказав, що 04.09.2020 в нічний час разом з працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зустріли громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , та на запрошення ОСОБА_4 пройшли до його домогосподарства, перебуваючи там ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 вживали спиртні напої, в подальшому з невідомих йому причин ОСОБА_4 почав його бити, потім йому допомагали ОСОБА_5 та ОСОБА_12 . Після побиття він покинув територію домогосподарства, що відбувалося далі йому не відомо, через побиття та запаморочення свідомості він нічого не пам`ятає, не пам`ятає чи бачив на території домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Допитаний в якості свідка член дисциплінарної комісії ОСОБА_9 надав покази, що за фактом подій 04.09.2020 було призначено службове розслідування, вказав, що черговим на вимогу керівництва Новгород-Сіверського відділу поліції по сигналу «Тривога» було оголошено збір особового складу, ОСОБА_1 згідно записів відеоспостереження перебував на територію домогосподарства, з пояснень якого на території домогосподарства перебував за усною вказівкою керівництва Новгород-Сіверського відділу поліції, з пояснень господаря та його дружини вони дозвіл на перебування на території домогосподарства не надавали, ОСОБА_1 не зобов`язаний був перевіряти начальника Новгород-Сіверського відділу поліції на стан сп`яніння, з зовнішніх ознак повинен був визначити стан сп`яніння керівництва. На запитання чи зобов`язаний працівник поліції питати дозвіл потрапити на територію за наявності там старших за званнями та посадою поліцейських, відповів – ні, не зобов`язаний.

Так, судом встановлено, що позивач на територію згаданого домоволодіння потрапив за вказівкою начальника відділу поліції підполковника поліції ОСОБА_2 , який є старшим за званням та вищим за посадою.

Суд враховує, що на зазначену адресу був відповідний виклик по «Тривозі», а позивач прибув за ним з метою перешкоджання та попередження вчинення будь-яких правопорушень, а також з`ясування обставин та причин виклику, опитування можливих свідків події, оцінки обстановки.

Судом встановлено, що жодних ознак протиправності або незаконності наказів і розпоряджень, поведінки підполковника поліції ОСОБА_2 та його заступника майора поліції ОСОБА_3 до моменту прибуття на виклик не вбачалося, що не давало позивачу можливості сумніватися в їх правильності, позивач вважав, що останніми явно була попередньо отримана згода власників (володільців) домогосподарства на перебування і вільне пересування його територією.

Позивач був зобов`язаний на виклик чергового «Тривога» з`явитися за його вказівкою на вказану адресу, оскільки це передбачено розділом ІХ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за №443/34726, яким встановлено Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події.

Відповідачем не було враховано в ході проведення службового розслідування, що позивачу не могло бути відомо про протиправність наказів своїх безпосередніх керівників аж до складання певних висновків співробітниками, котрі мають старші звання та вищі посади, після з`ясування всіх обставин події того дня та доставлення громадян ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в приміщення Новгород-Сіверського відділу поліції, та отримання від них пояснень.

Також суд зазначає, що у висновку службового розслідування фактично була описана лише одна подія та не зазначено жодних інших випадків порушення позивачем службової дисципліни та діючих щодо позивача дисциплінарних стягнень.

Також комісія у висновку від 02.10.2020 в порушення вимог пунктів 2, 5 частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України невірно зазначила, що обставин, які пом`якшують дисциплінарний поступок позивача, не встановлено. Так, відносно позивача підлягають застосуванню такі пом`якшуючі обставини, як попередня бездоганна поведінка (оскільки іншого не встановлено).

Враховуючи встановлену службовим розслідуванням хронологію подій в часі, суд звертає ще раз увагу на те, що позивач взагалі не був свідком протиправних дій працівників національної поліції, зокрема, нанесення будь-яких тілесних ушкоджень громадянам ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , що не заперечується відповідачем.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 30 Конституції України визначено, що у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Крім того, згідно частин першої та другої статті 38 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов`язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу, що вищезазначені дії позивача якимось чином обмежували права ОСОБА_4 чи його дружини користування власним майном.

Також відповідачем не надано суду доказів будь-якого відношення позивача до кримінальних проваджень № 42020270000000079 та № 42020271170000122.

Оцінюючи обґрунтованість оскаржуваного наказу, суд виходить із того, що відповідний висновок має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Відповідне дисциплінарне провадження повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб. Отже, розслідування повинно бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту.

Отже, в порушення вимог частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України вищезазначене службове розслідування проведено без повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, без встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та без можливості для позивача усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, що призвело до порушення конституційних прав на службу в органах державної влади та на працю, передбачених положеннями статей 38, 43 Конституції України та, в свою чергу, до порушення відповідачем вимог статті 19 Конституції України.

Разом з тим, відповідачем не було наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення службової дисципліни, які відображені у висновках службового розслідування.

З огляду на вказане, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є неправомірним і непропорційним.

Суд також зазначає, що оскільки висновок службового розслідування та прийнятий на його підставі наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби, таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінлянді» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В зв`язку з цим орган владних повноважень мав належним чином мотивувати, чому прийняв саме таке рішення, і ні як не інше.

Звільнення із служби в поліції, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Так, дійсно визначення виду стягнення належить до дискреційних повноважень, однак таке рішення повинно бути певним чином обґрунтовано.

У пункті 52 Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською Комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25— 26.03.2011) вказано таке: хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб; їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Вказане твердження знайшло своє відображення також у рішенні Конституційного суду України від 11.10.2018 №7-р/2018.

А отже, обґрунтувати таке рішення дискрецією повноважень ГУНП неможливо, оскільки законодавець чітко встановлює обставини, що мають безальтернативно бути враховані при притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не вжито заходів щодо об`єктивного та оперативного встановлення обставин, які б доводили вину позивача, оскільки саме проведення розслідування в частині, що стосується позивача, було поверховим та неповним.

За таких обставин, внаслідок недоведення відповідачем належними та допустимими доказами порушення позивачем службової дисципліни, що тягне за собою застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення, наявні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області».

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна